У Кремлі готують чергову кадрову рокіровку: генерал-полковник Олександр Лапін може очолити комітет Держдуми з оборони, попри слабкі результати на полі бою. Тим часом Володимир Путін полетів до Пекіна шукати порозуміння із Сі Цзіньпіном, а над Балтикою повітряна поліція НАТО вперше збила безпілотник у повітрі.
Як передає "Хвиля", про це у щоденному випуску Frontline розповів колишній полковник британської армії Філіп Інгрем.
За його словами, постійні перестановки в російському командуванні – сигнал внутрішньої напруги, а сам Путін виглядає дедалі більш ізольованим. Чинна "модель управління незгодою" у Москві давно стала фольклором.
"Якщо людина не погоджується з Путіним, вона раптом береться за миття вікон і випадає з вікна дев'ятого поверху – забуваючи, що для миття вікно треба зачинити", – саркастично каже Інгрем.
Призначення Лапіна, за словами полковника, – класичний приклад: "Це продовження давньої кремлівської традиції просувати й перетасовувати командирів попри слабкі результати на полі бою".
Окремий шар напруги – візит Путіна до Китаю. За даними Інгрема, російський лідер їде до Сі з пропозицією збільшити постачання нафти й газу по сухопутному трубопроводу. Для Москви це спроба компенсувати втрати "тіньового флоту", який потрапив під санкції. Цікаво, що дію 30-денного послаблення санкцій проти російських танкерів, яку запровадив Дональд Трамп через глобальну паливну кризу, Білий дім продовжив іще на місяць.
Інгрем згадав і матеріал Financial Times, де йшлося: Трамп під час недавніх переговорів запропонував Сі ідею об'єднати США, Китай і Росію проти Міжнародного кримінального суду. Цей задум, зазначає полковник, у Москві та Пекіні сприймуть схвально, але решта світу побачить у ньому пряму атаку на правила міжнародного порядку.
Поки Путін шукає підтримки в Пекіні, його режим знову вдається до ядерного шантажу. Спільні російсько-білоруські ядерні навчання проходять поблизу українського кордону. Україна змушена відтягувати частину сил для прикриття півночі, хоча ознак підготовки до сухопутного наступу з боку Білорусі немає.
"Це чергове розмахування ядерною шаблею", – констатує Інгрем. Полковник нагадує: усі західні розвідки уважно стежать за рівнем готовності російських стратегічних ядерних сил, і за чотири роки війни жодного разу не зафіксували реального виносу боєголовок зі сховищ.
Своєю чергою правитель Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що розміщені на території країни російські ядерні боєголовки фактично контролює він сам. На цю риторику, додає Інгрем, Путін заплющує очі – вона лише посилює тиск на Захід.
Тим часом Україна, яка на початку повномасштабної війни залежала від західного озброєння на 70-80 відсотків, нині виготовляє понад 80 відсотків власних систем. Інститут вивчення війни (ISW) зафіксував, що ЗСУ успішно використовують виготовлені в Україні плануючі авіабомби для ударів по російських об'єктах у тилу на сході. Сполучені Штати нещодавно підтвердили постачання комплектів для перетворення звичайних бомб на керовані планувальні – попри суперечливі сигнали з Білого дому.
Українські дронові рої, наголошує Інгрем, б'ють по російських нафтопереробних заводах, складах боєприпасів і логістичних вузлах углиб тилу. Це й створює ефект на лінії фронту – Україна почала повертати території, які раніше захопила Росія.
Окремий епізод – перше в історії повітряне перехоплення безпілотника силами повітряної поліції НАТО над Балтикою. Збитий португальським винищувачем дрон, за словами Інгрема, виявився українським, що збився з курсу. З огляду на масштаби української кампанії дронових ударів углиб Росії, такі випадки, ймовірно, повторюватимуться.
"Лінія фронту лишається в патовому стані. Війну вигравати або програвати будуть на оперативному рівні – там, де українські дрони руйнують російські тили. І зараз ініціативу диктують саме українці", – підсумовує колишній британський полковник.