Саміт Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна у Пекіні завершився теплою атмосферою, але обійшов усі найскладніші питання американсько-китайських відносин. Так підсумовує зустріч Орвілл Шелл – один із найвідоміших американських дослідників Китаю, який спостерігав за візитами президентів США до Пекіна, починаючи з Картера у 1979 році.
Як передає "Хвиля", про це Шелл розповів в інтерв'ю редактору Foreign Affairs Дену Курц-Феланом 15 травня – у день, коли Трамп залишив Пекін після саміту.
Шелл звернув увагу, що Трамп цього разу поводився інакше, ніж під час першої поїздки до Китаю у 2017 році. "Він тепер пишається тим, що є американським президентом, який знає Сі Цзіньпіна довше, ніж будь-хто інший", – зауважив експерт. Трамп, за його словами, представляє себе "старим другом" китайського лідера і виявляє "захоплення і повагу" до Сі – саме те, чого Пекін давно вимагає від Вашингтона.
На думку Шелла, обидва лідери "знайшли спільну мову" саме на цьому рівні: і Трампу, і Сі потрібне визнання з боку співрозмовника, навіть із відтінком лестощів. "Кожен з них отримав це від іншого з лишком, і це справді згладило ситуацію", – сказав експерт.
Однак тепла атмосфера, на думку Шелла, не змінила головного: за лаштунками саміту залишилися всі складні теми – Тайвань, демпінг, крадіжка інтелектуальної власності, права людини. "Вони обійшли майже кожне питання, яке лежить в основі того, чому американсько-китайські відносини були такими напруженими протягом останніх десятиліть", – констатував він.
Сі Цзіньпін підняв тему Тайваню сам – ще до початку основних переговорів. Китайський лідер заявив, що це питання має для Пекіна "велике значення" і "якщо ним погано керувати, воно може закінчитися конфліктом". Після цієї заяви, за словами Шелла, до Тайваню більше не поверталися. "Вони знову відклали це питання на потім", – підсумував експерт. У Конгресі США тим часом готують пакети озброєння для Тайваню на 25 мільярдів доларів.
Шелл також виділив прагматичні домовленості: китайська сторона погодилася закупити сою на мільярди доларів та 200 літаків Boeing. Трамп привіз із собою команду технологічних лідерів – зокрема Дженсена Хуанга з Nvidia, якого, за словами експерта, "терміново викликали в останній момент" і він приватним літаком долетів до Анкориджа, щоб приєднатися до Air Force One. На питання про Іран Трамп повідомив, що Сі обіцяв "зробити все можливе" для допомоги зі Стратою Ормуз. "Легко це сказати, але що це насправді означає – ми не знаємо", – прокоментував Шелл.
Ширший контекст експерт окреслив жорсткіше. На його думку, Трамп, Сі, Володимир Путін та Кім Чен Ин – частина одного покоління лідерів із "великими претензіями на велич". У випадку Росії та Китаю йдеться про "імперську велич": відновлення максимальних історичних кордонів, включно з Тибетом, Маньчжурією, Монголією, Гонконгом, Тайванем і Південно-Китайським морем. Це піднімає питання: чого зрештою прагне Китай – глобальної гегемонії чи нової форми світового порядку.
Світ, за Шеллом, увійшов в "епоху больових точок". У Китаю свої важелі впливу – рідкісноземельні метали та критичні мінерали. У США – мікрочипи і технології виробництва напівпровідників. Експерт також вказав на одну важливу зміну: Пекін, який раніше відкидав ідею "обмежувальних поручнів" у конкуренції, тепер їх приймає – вважаючи, що відносини в будь-якому випадку будуть конкурентними.
Чи стане саміт справжньою точкою перелому – Шелл сумнівається. "Нам довелося б побачити серйозні поступки з обох сторін. Не думаю, що це у планах", – сказав експерт. Сі Цзіньпін, на його думку, сприймає поступки як ознаку слабкості. Шелл нагадав слова Мао Цзедуна часів візиту Ніксона: "Нічого страшного, якщо ми не зможемо вирішити це питання сто років". І слова Дена Сяопіна перед поїздкою до Вашингтона у 1979 році: "Залишимо це для розумніших поколінь".
"Сі міг би нас здивувати, але, схоже, у нього немає того гена, який кодує здатність давати потроху, щоб отримувати потроху – а це сутність дипломатії", – підсумував Шелл. На його думку, Трамп теж не майстер таких компромісів. Обидва лідери, за його словами, "трансакційні": їх цікавлять торгівля, гроші, угоди – але не гуманістичні питання. Експерт нагадав про Джиммі Лая – гонконзького видавця, який отримав 20 років в'язниці. Коли під час візиту CNN підняв його тему в ефірі, "екран став порожнім".