Серед російських еліт зростає розчарування Володимиром Путіним і його війною проти України. Сам диктатор дедалі більше втрачає контроль над ситуацією та зв'язок з реальністю в країні. Параду на Червоній площі цьогоріч не буде у звичному форматі – без танків, ракет і артилерії.
Як передає "Хвиля", про це в ефірі Times Radio заявив британський історик і засновник Mayak Intelligence Марк Галеотті в розмові з ведучим Ендрю Нілом.
Офіційне пояснення Кремля щодо скороченого параду – "терористична загроза" з боку України. Якщо це правда, то це досить промовисте визнання, зазначив Ніл.
"Це велика справа. Це один зі способів, яким Путін не може приховати наслідки війни", – сказав Галеотті. За його словами, російські заводи продовжують випускати танки, у країні достатньо строковиків, яких не відправляють на фронт. Тож якби Кремль хотів показати техніку та війська на параді – він міг би це зробити.
"Тож я думаю, немає реальних причин не приймати офіційну версію – що вони мають певний страх перед українським ударом", – додав історик. Він нагадав, що нещодавно дрон поцілив у висотку на околиці Москви, попри численні рубежі ППО навколо столиці.
Галеотті описав три ознаки, які вказують на зміни настроїв у Росії. По-перше, опитування показують зростання частки росіян, які хочуть мирних переговорів – хоча це не означає готовності йти на поступки Україні. По-друге, з'являється "партизанський протест" – люди вночі малюють графіті на стінах. По-третє, і це найважливіше, – напруга всередині еліти.
"Тут ми бачимо, я думаю, справедливо буде сказати, певне зростаюче розчарування. Це відчуття, що по суті Путін уже не контролює ситуацію так, як раніше. Путін уже не на висоті", – заявив Галеотті.
За його словами, Путін старіє, менше їздить країною, рідше зустрічається з людьми. У соцмережах звучить теза, що він "справді втратив зв'язок з тим, що насправді відбувається в країні". Історик підкреслив – це не означає, що революція станеться наступної середи, але ознаки нового відчуття є.
Режим Путіна, за словами історика, стає схожим на пізню брежнєвську геронтократію. Найближче оточення диктатора старіє, багатьом за 70, але Путін своїми указами тримає їх при владі. Натомість наступне покоління – 50- і 60-річні – "метафорично дивляться на годинники", чекаючи свого часу.
"Вони відчувають, що Путін завдає жахливої шкоди країні економічно, політично, соціально, демографічно, і саме їм доведеться збирати уламки, коли вони нарешті отримають свій шанс у владі", – сказав Галеотті.
Економіка Росії повільно сповзає у стагнацію. Ресурси йдуть на війну, страждає цивільний сектор. Середній росіянин витрачає 40% доходу на їжу, базова ставка – 14,5%, іпотеку отримати майже неможливо. Низьке безробіття обернулося дефіцитом робочої сили – сільське господарство не може знайти працівників, бо ті йдуть на оборонні заводи.
"Це не означає, що російська економіка ось-ось обвалиться. Це радше повільний, обшарпаний занепад. Знову ж таки, схожий на той, який ми бачили у пізньому Радянському Союзі", – підсумував історик. Він нагадав, що та система, попри непомірні витрати на оборону, протрималася понад десятиліття.
