Колишній посол США в НАТО, старший науковий співробітник Белферського центру Гарвардського університету Іво Даалдер в колонці для європейської редакції Politico наголошує, що Європа давно в стані війни з росією з огляду на кількість диверсій та гібридних атак на інфраструктуру її країн, не кажучи вже про повномасштабну війну росії з Україною. І чим швидше Європа це визнає, тим швидше зможе дати раду цій агресії росії. Ця порада дуже влучна на тлі нещодавнього вторгнення невідомих дронів у повітряний простір Данії навколо летовищ та іншої критичної інфраструктури, що спричинило паніку в країні. Данська влада заперечує причетність Кремля, заспокоюючи населення, тоді як журналісти виявили неподалік російський десантний корабель.
Бойові дії в Україні є лише частиною ширшої війни росії проти всього континенту. Настав час визнати цю реальність і діяти відповідно, наголошує Іво Даалдер в колонці для Politico.
За його словами, росія веде війну проти Європи. Вона відкрито воює в Україні вже понад десятиліття, а після повномасштабного вторгнення 2022 року з дедалі більшою жорстокістю. Але бойові дії в Україні – це лише частина ширшої війни росії проти Європи загалом.
Вторгнення дронів на територію Польщі та Румунії цього місяця, а також проліт над повітряним простором Естонії підкреслюють ширшу мету Москви: розділити Європу та США, послабити громадську підтримку рішучих військових дій та покласти край підтримці континенту для України.
Але, вважає Іво Даалдер, досі Європа не сприймала цю загрозу серйозно. Вона воліла бачити ескалацію дій росії – вбивства, кібератаки, саботаж критичної інфраструктури, дезінформаційні кампанії тощо – як такі, що лежать у сірій зоні нижче рівня збройного конфлікту. А її обраною реакцією було підвищення стійкості та, подекуди публічне, засудження дій росії.
По суті, Європа не наклала на Москву жодних санкцій за її приховану агресію проти континенту, і це помилка.
На думку Даалдера, саме ця помилка лежить в основі суттєвої ескалації атак Кремля на Європу протягом останніх трьох років. Як підкреслюється в новому звіті Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), кількість таких атак зросла під час повномасштабної війни, і причина цього очевидна: росію стримала вперта оборона України на полі бою та підтримка, яку вона отримала від Європи та США.
"У росії просто немає ресурсів, щоб повністю підкорити Україну силою, – зазначив днями глава британської розвідки МІ6 Річард Мур. – Так, вони повільно просуваються на полі бою, але черепашачими темпами і за жахливої ціни, і армія путіна досі дуже далека від початкових цілей вторгнення. Відверто кажучи, путін взявся за справу, з якою не може впоратися".
Єдиний спосіб, яким Москва може зараз досягти своїх цілей, – це послабити підтримку України з боку Європи та використати розбіжності всередині країн НАТО та між ними. Саме на це спрямована її прихована війна проти Європи.
У звіті IISS детально описано, як багато з російських нападів на європейську інфраструктуру припадає на об’єкти, пов’язані з війною в Україні. Коли у 2023 році російській армії почало бракувати успіхів, кількість атак на Європу майже вчетверо зросла, і дедалі частіше вони були націлені на "бази, виробничі майданчики та об’єкти, залучені до транспортування військової допомоги Україні".
Потім, у першій половині цього року, кількість атак істотно зменшилася, що, на думку Іво Даалдера, відображало оцінку Москви, що повернення до влади президента США Дональда Трампа послабить підтримку України. І справді так і сталося – Вашингтон припинив військову та економічну допомогу Україні і почав шукати дипломатичне завершення війни, яке б прийняло багато умов Москви.
Але навіть попри зміну курсу США, Європа залишилася вірною своїм зобов'язанням перед Україною, і навіть посилила їх: провідні європейські країни вже серйозно обговорюють розгортання значних сил безпеки в Україні після завершення бойових дій; європейські уряди на чолі з Німеччиною надсилають до України великі партії озброєнь, в тому числі придбані у США; зростає фінансова підтримка економіки країни та її стрімко зростаючої оборонної промисловості; готуються додаткові санкції, а ЄС серйозно розглядає можливість конфіскації заморожених активів росії.
На думку Іво Даалдера, зіткнувшись з такою рішучою позицією, путін зараз тисне ще сильніше. Ймовірно, не випадково все почалося після зустрічі російського лідера з Трампом на Алясці, де він дійшов висновку, що США навряд чи чинитимуть опір подальшій ескалації з боку Москви. І, безумовно, ескалація відбулася: після тієї зустрічі росія посилила бомбардування України, включаючи найбільшу за всю війну атаку дронами і ракетами на початку вересня. І паралельно з дедалі зухвалішими діями всередині України путін вирішив випробувати Європу та НАТО.
Спочатку 10 вересня росія запустила 19 дронів через польський кордон, а за кілька днів ще один безпілотник перетнув кордон Румунії, – нагадує Іво Даалдер. Потім, минулого тижня, три російські винищувачі МіГ-31 вторглися в повітряний простір Естонії і затрималися там на 12 хвилин (хоча зазвичай МіГ-31 застосовується як перехоплювач, він здатний нести і запускати гіперзвукову ракету "Кинджал", яку росія неодноразово використовувала проти України).
У всіх трьох випадках європейські сили пройшли військове випробування, ефективно нейтралізувавши загрозу, зокрема збивши частину безпілотників, що прямували до авіабази в Польщі. Але, як вважає колишній посол США в НАТО, країни Альянсу провалили політичне випробування.
Реакція США на повторні порушення була помітно млявою: Трамп та інші посадовці припустили, що атака дронів на Польщу могла бути помилкою. Він також чітко дав зрозуміти, що "не збирається нікого захищати".
НАТО, зі свого боку, двічі скликало консультації за статтею 4 – спочатку на прохання Польщі, а потім Естонії. Воно також оголосило про посилення військової присутності вздовж східного флангу. Втім, путін досі не заплаттив жодної ціни і доки це не відбудеться, росія продовжуватиме ескалацію, намагаючись послабити європейську підтримку України та розколоти альянс.
Що ж тоді може і повинна зробити Європа?
Одна з ідей, яку підтримує міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, це розширити оборону НАТО, перехоплюючи дрони та ракети над територією України. Це можна робити за допомогою європейських винищувачів і систем ППО, що діятимуть з повітряного простору чи території Європи або ж безпосередньо над українським небом. Такий крок був би оборонним заходом, який водночас безпосередньо сприяє обороні України.
Ще один крок – чітко дати зрозуміти, що будь-яке подальше російське вторгнення в європейський повітряний простір, на територію або в морську зону призведе до військових дій, спрямованих на знищення або виведення з ладу відповідної системи-порушника. Це також був би оборонний захід, що зменшить імовірність подальших посягань росії на європейську територію.
Нарешті, Європа повинна надати Україні можливість наносити удари по критично важливих логістичних вузлах та об'єктах, що підтримують війну, в росії. Київ уже виробляє далекобійні дрони і зараз завершує розробку балістичних ракет, якими вже було вражено російські енергетичні та інші об’єкти. Континент може допомогти в цьому, надавши більш сучасне озброєння та підтримку.
Європа перебуває у стані війни з росією, подобається це їй, чи ні. Настав час визнати цю реальність і діяти відповідно, завершує публікацію Іво Даалдер.
Тим часом Danmark Radio (DR), посилаючись на уряд, повідомило, що за цей тиждень вже двічі авіасполучення з данськими аеропортами призупиняли через підозрілу активність дронів. Позавчора ввечері та вночі це торкнулося аеропорту Ольборга та летовищ на півдні та у Південній Ютландії: Есб'єрга, Сендерборга і Скридструпа.
Це гібридна атака, до якої ставляться дуже серйозно, заявив міністр юстиції Петер Хуммельгаард на прес-конференції, на якій також були присутні міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, начальник національної поліції Торкільд Фогде та начальник оборони Міхаель Хільдгаард.
За словами міністра юстиції, атака на данську інфраструктуру є продовженням низки тривожних інцидентів по всій Європі. "Метою таких гібридних атак є посіяти страх, створити розбрат і змушувати нас боятися", – заявив він.
Проте досі невідомо, хто стоїть за цією гібридною атакою, пише видання. Як заявив Петер Хуммельгаард, данські органи влади роблять все можливе, щоб розкрити цю справу, і на даний момент уряд не виключає жодної версії щодо того, хто стоїть за цим.
Особливий наголос роблять на тому, що дрони спостерігалися приблизно одночасно, а така системність вказує на "професійного виконавця", зазначив на пресконференції міністр оборони. Втім він не бачить підстав пов’язувати це з росією.
Троельс Лунд Поульсен розуміє, що деякі люди стурбовані ситуацією. Проте, за його словами, військової загрози для Данії поки що немає. Данська військова розвідка уважно стежить за розвитком подій і постійно оцінює, чи змінюється загроза для Данії, вважає DR.
На пресконференції також запитали, чому дрони не були збиті. Начальник оборони пояснив, що було зроблено військово-професійну оцінку ситуації, і зрештою вирішили цього не робити з міркувань безпеки громадян.
Данія має бути спроможною реагувати на такі інциденти й надалі, кажуть міністри.
Тому уряд невдовзі внесе законопроєкт, який розширює можливості власників інфраструктури збивати дрони, зазначив Петер Хуммельгаард. Втім, це не вирішить усього, додав він. Він констатував, що дрони будуть постійним викликом для влади, а отже, і для всіх. Тож, за його словами, буде придбано "спроможності для виявлення та нейтралізації дронів", оскільки наявних недостатньо.
Крім того, уряд також розширить готовність поліції до боротьби з безпілотниками. Відтепер Національний оперативний штаб (NOST) працюватиме цілодобово, як повідомив голова Національної поліції Торкільд Фогде. Національний оперативний штаб збирається, коли в Данії виникають великі кризи або інциденти.
Паралельно Данія звернулась до НАТО, заявив Троельс Лунд Поульсен. Данія розглядає можливість активації статті 4 НАТО, але ще не прийняла остаточного рішення щодо цього. Якщо це станеться, то це буде вперше в історії Данії.
Інше данське видання Ekstra Bladet написало, що паралельно з вторгненням дронів російський військовий корабель класу "Ропуха" перебував дуже близько до територіальних вод Данії.
Незважаючи на заперечення влади, данські політики та експерти від початку підозрювали, що за цією гібридною демонстрацією сили стоїть росія. Тому увага ЗМІ та аналітиків швидко переключилася на цивільні нафтові танкери, що входять до складу тіньового флоту путіна, які могли б слугувати базою для такої операції з використанням дронів.
І поки увага громадськості була прикута до цивільних суден у Балтійському морі, російський військовий корабель ховався поблизу данських вод із вимкненим сигналом AIS, тому його неможливо було відстежити або знайти в жодній базі даних суден.
За інформацією видання, між південним краєм Лангеланда і Лолландом знаходиться російський десантний корабель "Алєксандр Шабалін". Корабель входить до складу Балтійського флоту росії, який базується в Калінінграді. Він кілька днів бездіяльно стоявв цьому районі, тоді як невідомі дрони літали навколо аеропортів і військових об'єктів.
Місцезнаходження Олександра Шабаліна знаходиться приблизно між 70 і 270 км від усіх уражених аеропортів і військових об'єктів, і він перебуває прямо на кордоні між міжнародними і данськими водами, наголосила Ekstra Bladet.
Джерела: Politico, Danmark Radio та Ekstra Bladet
