Том Купер традиційно опублікував тижневик Дональда Гілла з основними подіями на всіх ділянках фронту російсько-української війни. З огляду на те, що обсяг матеріалу щодо кожного з напрямків невеликий, це може свідчити про певне сповільнення просування росіян, а українці місцями завдяки контратакам відкидають їх на кілька кілометрів.
Вступ Тома Купера. Не знаю, чи знаєте ви це відчуття, коли всі навколо вас радіють, а ви стоїте ошелешені, не розуміючи, чому вони радіють?
Зі мною це трапляється досить часто останніми днями, тижнями і місяцями. Особливо коли я спостерігаю, як одна українська військова/безпекова служба завдає ударів по російській нафтогазовій промисловості… кожні два-три тижні і ніколи не повторює атак по вже пошкоджених об'єктах; інша завдає ударів по енергетичній інфраструктурі в районі Бєлгорода кожні два тижні; третя атакує різні військові цілі більш-менш безпосередньо за лінією фронту; четверта робить єдине, що насправді має сенс, – атакує ракетні заводи приблизно раз на місяць, хоча й не повторює удари по тих самих об'єктах (і використовує крилаті ракети, що працюють на двигунах, знятих з виведених з експлуатації навчально-тренувальних літаків Aero L-39, які більше не виробляються); п'ята служба потім завдає ударів по авіабазах у Криму, щоб знищити такі цілі, як протичовнові вертольоти та морські патрульні літаки, які, як відомо, завдають Україні значної шкоди… а "маси" в соцмережах радіють, радіють і радіють – і підраховують, скільки це або те коштувало росії, хоча все це було побудовано або виготовлено ще за часів СРСР…
Але є й позитивна сторона. Стає кумедно, коли, пробиваючи "коридори" через російську протиповітряну оборону, щоб дістатися до таких цілей, українці уражають інший російський радар або пускову установку якоїсь системи ППО С-300 або С-400 – і тоді я читаю в індійських ЗМІ та соцмережах, як індійці "вп'яте" переглядають умови постачання решти С-400 і ракет, які вони замовили у Москви ще в 2018 році, а їхнє вище керівництво не може перестати дивуватися, чому росіяни не постачають товари, за які Нью-Делі заплатило ще кілька років тому…
Тепер, коли ви всі знову вибухаєте радісними вигуками в екстазі щастя, я вже замислююся: скільки людей буде шоковано таким?
Адже моя престижна нагорода "Перлина місяця" за лютий дістається одному з моїх найбільших українських шанувальників. У відповідь на оголошення українського видавця V.N.P. про видання українського перекладу книги "Війна в Україні, том 2", він опублікував скаргу, що це означає видання творів авторів, які нав'язують російську версію подій і ніколи не чули про російське вторгнення в Україну в 2014 році.
Це "повна обкладинка" – зліва направо: задня обкладинка, корінець, передня обкладинка – українського видання книги "Війна в Україні, том 2". Це буде перша з двох робіт @War про цей конфлікт, перекладена українською мовою: за нею піде "Війна в Україні, том 8". Звісно, оскільки я заробив мільярди на обох книгах, я зайнятий замовленням своєї четвертої яхти (і місця для швартування в Монте-Карло)… Це буде перша яхта з майданчиком для посадки гелікоптера і друга з гаражем, достатньо великим для всієї моєї колекції Ferrari. Війна – це пекло, кажу вам…
Проте, оскільки я ніколи не чув про російське вторгнення в Україну в 2014 році, не можу не дивуватися, як я прийшов до ідеї доручити українському автору написати нам книгу про це – на додаток до кількох інших книг про цю війну, запланованих на кінець цього року, принаймні одна з яких буде підготовлена ще одним українським автором?
Чесно кажучи: не маю поняття. Тому краще підготуватися до удару – коли цей (або будь-який інший: їх мільйони) шановний експерт з онлайн-психоаналізу дізнається про всі обкладинки, намальовані українською художницею Оленою (біженкою з Донбасу) для різних книг @War (принаймні, коли у неї є електрика, щоб працювати).
Але, очевидно, я відхиляюся від теми: мені байдуже до України, Дональд Гілл і я не працюємо над черговою книгою @War (яка підсумовує всю нашу спільну роботу з 2023 року), і все це безсоромна самореклама та реклама військового спекулювання…
Краще я передам слово Дональду Гіллу.
Огляд Дональда Гілла. росіяни капітулюють на східній стороні Кіндратівки.
росіянин повідомляє, що у 22-му та 427-му полках поблизу Тьоткіно відбулося масове дезертирство, і російська військова поліція розшукує дезертирів. Російська військова поліція викликає презирство у решти військових через поширені зловживання владою та корупцію.
Вовчанськ. Владислав пробув на своїй позиції у Вовчанську 275 днів, інколи вступаючи в бій з росіянами, які знаходилися всього за десять метрів від нього, а також збиваючи дрони. Він отримав численні осколкові поранення і перелом ноги, через що не міг рухатися. Через небезпеку його можна було евакуювати лише за допомогою наземного дрона. А через російські повітряні безпілотники довелося чекати поганої погоди. Якщо російські дрони все ще літали в погану погоду, наземні дрони завдяки нижчій тепловій сигнатурі та меншому профілю було важче виявити. Протягом 14 днів було зроблено чотири спроби. Четверта спроба тривала два дні. Дрон застряг у калюжі, тому сусідні підрозділи змушені були його витягнути. Потім він натрапив на групу росіян. Інший підрозділ надіслав бойовий наземний дрон, щоб їх знищити, і дрон зміг дістатися до Владислава.
Поїздка до Владислава
Куп'янськ. Кількість росіян у місті зменшується. 101-а бригада зачистила будівлі в Куп'янську за допомогою протитанкових мін і артилерійського вогню.
Двоє поліцейських з підрозділу "Білі ангели", які евакуювали цивільних під обстрілом, загинули внаслідок удару російського безпілотника за 28 км на північний захід від Куп'янська.
росіянин напився у своєму рідному місті і побився з чотирма людьми. Його засудили до трьох років виправної колонії. Він міг їздити додому у вихідні і щотижня відпрацьовувати штраф у розмірі 800 000 рублів. Він вирішив підписати контракт, щоб стерти судимість і виплатити борг. Його відправили до штурмового підрозділу, а судимість і борг залишилися.
Діставшись Куп'янського напрямку, їм дали по дві пляшки води, і вони проїхали на машині або проповзли по трубопроводу 13 км та вийшли до Радківки. Вони мали зайняти п'ятиповерховий будинок у Куп'янську і доповідати про ситуацію довкола. Їм обіцяли ротацію кожні два тижні, але він пробув там п'ять з половиною місяців. Протягом двох місяців вони не отримували жодних поставок, зокрема батарейок для радіостанцій. Тоді вони вирішили здатися. Інші теж хотіли здатися, але командири казали їм, що їх уб'ють, катуватимуть і знущатимуться над ними.
Вони зв'язалися з організацією "Я хочу жити", і після планування та координації росіянам сказали пробігти близько ста метрів до найближчої української позиції. Їм сказали триматися на відстані 20-30 метрів один від одного на випадок, якщо російські дрони атакують їх. Український дрон вів їх, і вони вигукували пароль, коли наближалися. Їх перевірили на наявність зброї і провели в підвал, де їм дали їжу і воду. Через постійні російські обстріли вони пробули в цьому місці тиждень або два.
Група "іспанців, бразильців і колумбійців" – як вони припустили, спецпризначенців – прийшла, щоб вивести їх з міста. Вони перебігали від будинку до будинку, коли російський дрон помітив їх і викликав мінометний вогонь. Вони залишилися в підвалі, поки будинок над ними був зруйнований обстрілом. Зрештою вони дісталися лісу, і їх завантажили на квадроцикли. Квадроцикли доставили їх до автомобіля, де вони опинилися в безпеці і отримали медичну допомогу.
Лиман. Українці звільняють село Ставки. росіяни увійшли до Святогірська, але, ймовірно, не вижили.
Сіверськ. російська РСЗВ БМ-30 "Смерч" запускає касетні боєприпаси по Закітному.
росіяни входять до Никифорівки.
Костянтинівка. 24-та бригада взяла в полон двох росіян у Часовому Яру.
Українці зачищають Маркове. Це дуже локальна контратака, яку використовують для утримання оборонних ліній.
Невибухлу російську бомбу підривають за допомогою дрона.
155-мм гармату "Богдана" на північному березі водосховища покинули і знищили. Через активність російських дронів її не вдалося вивезти.
Покровськ. Погода дозволила танку "Леопард" зі 155-ї бригади пересуватися і вести вогонь по росіянах у Гришиному. російські дрони та самохідна гармата атаковані українськами дронами.
Гуляйполе. Двоє росіян здаються за 4 км на північний захід від Соснівки. 225-й полк за допомогою вибухівки зачищає підземну систему в Залізничному.
Запоріжжя. Наземний дрон 411-го полку був оснащений кулеметом калібру .50, який уночі вступив у бій з російським солдатом. 412-а бригада пошкодила або знищила 20 російських танків і дві зенітні установки "Тор".
300-мм ракетна установка БМ-30 "Смерч" була знищена дронами FP-2.
Су-34 був збитий системою Patriot після скидання бомб.
Еволюція оборони України. Першою обороною України були переважно окопи, викопані на відкритій місцевості. Ніколи не вистачало військ, щоб повністю їх укомплектувати, але вони забезпечували захист від вогню стрілецької зброї та від мінометних або артилерійських снарядів, які не були прямим влучанням. Іноді їх копали вручну, а іноді – за допомогою машин. Чим довше лінії залишалися статичними, тим більше окопи вдосконалювалися.
Дрони зробили окопи застарілим засобом оборони. Хоча 152-міліметровий снаряд може містити 6 кг вибухівки, якщо він впаде всього за 5 метрів від окопу, він навряд чи поранить бійця, який перебуває всередині. Дрон може містити лише 1-2 кг вибухівки, але він може точно влучити в окоп, а більші дрони можуть скидати протитанкові міни з 7,5 кг вибухівки. Бункери в лінії окопів забезпечують додатковий захист від атак, але після виявлення цілі залишається лише надіслати достатню кількість дронів, щоб знищити укриття разом з військами всередині.
Міста забезпечують значний захист для піхоти. Будинки забезпечують певний рівень захисту, підвали в будинках забезпечують ще більший захист, а бетон великих будівель є дуже міцним. Дрони можуть зрештою зруйнувати захист будинків і пролетіти в бетонні будівлі, але піхота має можливість переміщатися з одного місця в інше, а будівлі забезпечують певний рівень приховування. За межами міст і сіл найкращим захистом від дронів є маскування листям, а зима позбавляє листя, яке блокує поле зору дронів. За наявності достатнього часу бойові позиції можна викопати під землею, щоб забезпечити укриття та маскування. Зазвичай саме рух за межами цих позицій викриває їх.
Виявлення бойової позиції часто означає загибель від дронів, або відразу, або після того, як їх буде відправлено достатньо, щоб прорвати захист цієї позиції. Через це українці намагаються обмежити свої рухи, щоб уникнути виявлення, і пряме влучання в ціль є крайнім заходом. Першим вибором є спостереження за рухами ворога і дозвіл дружнім дронам та артилерії влучати в цілі. Будівництво оборонних позицій змінилося, щоб підтримати цю тактику.
Оборонні позиції для бійців невеликі і розташовані на місцевості, що ускладнює їх виявлення. Інженерні перешкоди призначені для уповільнення руху транспортних засобів і піхоти. Чим довше нападник рухається, тим більше часу є для його виявлення і атаки.
Рови, насипи та "зуби дракона" використовуються для уповільнення руху транспортних засобів. Рови, насипи та колючий дріт використовуються для уповільнення руху пішоходів. Міни часто закопують, щоб зупинити рух як транспортних засобів, так і пішоходів.
Якщо дріт (сірий), земля (коричневий) і "зуби дракона" (чорний) прорвані, то прогалину можна закрити за допомогою дистанційно встановлених мін (червоний).
При створенні перешкод для руху іноді в перешкодах залишають проміжки, щоб дружні підрозділи могли пересуватися через них, поки перешкоди ще знаходяться за дружніми лініями. Як тільки перешкоди стають частиною передової лінії, проміжки заповнюють мінами. Коли міни вичерпуються, нові міни встановлюють дистанційно.
(Вгорі ліворуч) росіянин заплутався в колючому дроті. (Вгорі праворуч) Зблизька видно, як колючий дріт чіпляється за будь-яку частину одягу і розриває його. (Внизу праворуч) Українські робітники розгортають колючий дріт, використовуючи міцні рукавички. Зверніть увагу, наскільки крутими можуть бути траншеї та земляні насипи. У минулому росіяни використовували кілька вибухових дронів, щоб прорвати земляні стіни і засипати траншею землею. (Внизу ліворуч) У колючому дроті важко пересуватися.
У цьому відео українці будують оборонну лінію. На 0:11 є великий план вже розгорнутого колючого дроту, а потім його розгортання. На 0:27 розгортається колючий дріт. На 0:38 розгортається кабель, який проходить через кільця у верхній частині "зубів дракона". Одну бетонну піраміду можна відносно легко відсунути вбік. Коли вони з'єднані між собою, бар'єр можна відсунути, але він все одно залишається бар'єром. Приблизно рік тому російські мотоциклісти тренувалися проривати один ряд колючого дроту. Це не буде ефективним на підготовлених оборонних лініях.
(Вгорі ліворуч) Легкі колісні транспортні засоби можуть заплутатися в дроті. (Вгорі праворуч) Поблизу Новопавлівки росіянин помічений у неглибокому окопі з двома нитками дроту. (Внизу ліворуч) Навіть прості перешкоди у вигляді "зубів дракона" і двох ниток дроту можуть бути смертельними, якщо їх прикривають спостереження і вогонь. (Внизу праворуч) Прогалини в оборонному бар'єрі можуть стати зоною смерті.
Додатковим нововведенням в українській обороні є ізоляція. При паралельних лініях, коли одна лінія прорвана, то вся лінія може бути згорнута, і оборонні сили змушені відступити до наступної лінії.
Коли розділена лінія оборони прорвана, більшу частину початкової лінії все ще можна захищати, і втрачається менше території. Під час спроб прориву гине більше російських солдатів, а після одного прориву втрачається менше території.
Коричневі лінії позначають перешкоди для руху. Спостережні пости та інші оборонні позиції будуть розташовані на навколишній місцевості, яка може приховати їхнє місцезнаходження.
Навіть коли росіяни проривають і просуваються вперед, долаючи перешкоди для руху, ці перешкоди все одно обмежують рух наступних підрозділів і транспортних засобів логістики. Навіть якщо будуть створені додаткові прориви, їх можна дистанційно замінувати, спостерігати за ними і атакувати за допомогою дронів. Перешкоди для руху можуть збільшити втрати російських військ, навіть коли вони знаходяться за лінією фронту.
росія хоче рухатися непомітно і якомога швидше, оскільки це зменшить втрати. Україна хоче уповільнити рух російських військ і зробити їх більш помітними. Зміна рельєфу за допомогою цих перешкод робить це можливим.
росія. Імпорт російської нафти в Індію скорочується. Невеликі китайські нафтопереробні заводи завжди імпортували російську нафту, оскільки їх невеликий розмір дозволяє їм знаходити клієнтів навіть під час санкцій. Зараз великі НПЗ купують російську нафту зі значною знижкою, яка становить близько 10 доларів нижче світової ринкової ціни. Загальний обсяг імпорту зріс з 1,39 млн барелів на добу в грудні до 1,72 млн барелів на добу в січні і, ймовірно, до кінця лютого становитиме в середньому 2,8 млн барелів на добу. Невизначеність щодо поставок іранської нафти є ще одним чинником, що сприяє переходу Китаю на імпорт російської нафти.
Експорт російської сирої нафти різко зріс у лютому 2026 року завдяки закупівлям Китаю (позначено червоним прямокутником).
У січні французькі закупівлі російського СПГ зросли на 57%.
На Іран припадає 3-4% світового експорту нафти, але військові погрози США щодо Ірану спричиняють зростання світових цін. Це забезпечує більший дохід для росії.
(Ліворуч) Нафтобаза у Великих Луках вдень, з огорожею та сіткою для захисту резервуарів від атак дронів. (Праворуч) Нафтобаза у Великих Луках вночі.
У Воткінську завод, що виробляв двигуни для балістичних ракет, був атакований ракетами "Фламінго" з відстані 1400 км від України. У даху утворилася пробоїна площею 600 кв. метрів, і ракета, ймовірно, вибухнула всередині будівлі, де штампували та оцинковували сталь для корпусу ракети.
(Ліворуч) Пошкоджений дах цеху. (Праворуч) Один із цехів на заводі.
У лютому вп'яте було атаковано Белгородську ТЕС. Було підпалено Нефтєгорський газопереробний завод. Будівля спеціалізованого заводу з виробництва жирів у Таманьнефтегазі була повністю знищена.
Попередні атаки на російські склади боєприпасів призвели до масових вибухів через ланцюгові детонації боєприпасів, що зберігалися в купах поза бункерами, або через те, що поїзд був підірваний під час завантаження. Зараз кількість російських боєприпасів зменшена, і вони зберігаються всередині бункерів. Менші боєголовки дронів не можуть пробити ці бункери, але більша боєголовка ракети "Фламінго" пробила один бункер у Котлубані і знищила бункер розміром приблизно 68 м на 53 м (3600 кв. метрів). (Ліворуч) Зображення бункера до атаки. (Праворуч) Розташування бункера на території складу і супутникове зображення бункера.
Раніше росія контролювала свої безпілотники дальнього радіусу дії за допомогою супутників, використовуючи термінали Starlink. Зараз вони використовують вишки зв'язку в Білорусі для безпілотників на півночі України. Ці безпілотники передають сигнал іншим безпілотникам, що перебувають глибше в Україні, тож усі безпілотники стають поєднаними між собою. Завдяки мережевій структурі підміни російського сигналу українським, підробка сигналу з використанням помилкового місцезнаходження буде ефективною.
росія конфіскує все більше будинків у кримінальних справах, щоб допомогти оплатити війну. У 2022 році було конфісковано 4195 будинків, а в 2024 році – 24 078.
Ресторани та кафе закриваються навіть у Москві через високу вартість позик і відсутність клієнтів, які намагаються заощадити гроші. Це лише ще один симптом того, як цивільне населення все більше відчуває економічний тиск, а не ознака того, що військова промисловість росії перебуває під загрозою.
російське військове керівництво нерідко вимагає гроші у своїх підлеглих різними методами. Підполковник Фролов був нагороджений чотирма орденами за мужність і вважався героєм, але зараз його звинувачують у причетності до змови, унаслідок якої уряд втратив 2,6 мільйона доларів. Його командир також був заарештований. Уряд стверджує, що солдати стріляли в себе, щоб отримати компенсацію, а командири забирали третину виплат. Фролов заявив, що солдати не стріляли в себе, але якщо вони мали кілька поранень, то подавали документи, в яких зазначали, що були поранені в різний час, щоб отримати більше грошей. Він не заперечує, що брав гроші у солдатів. Він також визнає, що брав зброю на пам'ять, а уряд звинувачує його в її продажу. Батько Фролова також був заарештований за корупцію в космічному агентстві "Роскосмос". Рішення про притягнення до відповідальності або ігнорування поширеної корупції часто ґрунтується на політичних рішеннях.
Озброєння. Україна тепер має наземний дрон, який може нести і запускати до чотирьох опто-волоконних дронів. Повітряний дрон з'єднаний з наземним дроном кабелем. Наземний дрон керується пілотом через супутниковий канал зв'язку. Той самий супутниковий канал зв'язку з'єднує пілота повітряного дрона з FPV-дроном через оптоволоконний кабель. Оптоволоконний кабель не можна заглушити, а супутниковий канал зв'язку заглушити важко. Радіус дії наземного дрона становить 50 км, що дозволяє використовувати FPV-дрони в зонах підвищеного ризику. Кабель для повітряного дрона може простягатися на 50 км. Якщо наземний дрон і його супутниковий канал зв'язку будуть заглушені, зв'язок з будь-яким дроном, що перебуває в польоті, буде втрачено, а дрони, що не були запущені з наземного дрона, також можуть бути втрачені.
Наземний дрон, який перевозить чотири повітряні безпілотники.
У січні Україна використала наземні дрони для 7000 операцій. 60% місій наземних дронів були логістичними операціями. 25% – евакуацією поранених, а 15% – бойовими операціями. Деякі підрозділи щотижня перевозять 100 тонн вантажів та евакуюють десятки поранених військових.
Україна не замовлятиме додаткові ударні дрони HX-2 у Німеччині. Деякі дрони не змогли злетіти, функції штучного інтелекту не працювали, а також на них вплинула електронна війна.
російські дрони Shahed можуть нести два дрони FPV.
Джерело: частина 1, частина 2, частина 3 та частина 4