Американська Wall Street Journal звертає увагу, що світ вступив у нову епоху технологічного протистояння: гонка за домінування у сфері штучного інтелекту між США та Китаєм набирає обертів, нагадуючи часи холодної війни. Якщо раніше американські компанії мали беззаперечну перевагу, то прорив китайського стартапу DeepSeek змінив правила гри, змусивши обидві країни перейти в режим надвисокої швидкості. Ставки в цій гонці надзвичайно високі – вона може визначити не лише економічне та військове лідерство, а й майбутнє всього людства.
Лідери Китаю були занепокоєні й роздратовані: у найперспективнішій новій технології у світі домінували OpenAI, Google та інші американські компанії. На початку минулого року китайські технологічні компанії так відставали у сфері генеративного штучного інтелекту, що багато хто покладався на відкриті моделі Llama від Meta Platforms, які можна завантажити безкоштовно. Гірше того, обмеження США на експорт найпотужніших ШI-чіпів загрожували ще більше зв’язати Китаю руки, пише американська Wall Street Journal.
Тому навесні 2024 року, за словами WSJ, Пекін посилив тиск на керівників технологічних компаній. Як розповіла виданню одна з провідних китайських AI-фірм, лише за місяць вона отримала дзвінки з десяти різних урядових відомств із закликом пришвидшити розробку власних моделей. Країна пом’якшила регулювання, розгорнула фінансування й кинулася встановлювати обчислювальні потужності. Через дев’ять місяців китайський стартап DeepSeek привернув увагу Силіконової долини новою потужною моделлю. З’явилася надія.
"У Китаю нарешті є модель, якою можна пишатися", – сказав прем’єр Лі Цян чиновникам. На думку WSJ, оптимізм став каталізатором для китайської технологічної галузі, спричинив ще більший приплив державної підтримки та змусив американських конкурентів пришвидшитися.
На думку WSJ, ескалацію гонки ШІ порівнюють з холодною війною та її великими науково-технологічними змаганнями. Ця гонка вже сприяє світовому зростанню витрат на технології, що підживило фондові ринки США та Китаю і відкрило нові джерела економічного зростання, водночас посилюючи страхи щодо світової ШI-бульбашки.
Обидві країни рухає не лише надія на прогрес, а й страх. У Вашингтоні та Силіконовій долині лунають попередження, що "авторитарний ШI" Китаю, якщо його не стримувати, розмиватиме американську технологічну першість. Пекін охоплений переконанням, що відставання в ШІ полегшить США завдання зупинити відродження Китаю як світової держави.
Обидві країни вважають, що ринкова частка їхніх компаній у світі – це приз, за яким стоїть можливість впливати на великі масиви глобального населення.
WSJ вважає, що США досі мають явну перевагу, виробляючи найпотужніші моделі. Китай не може зрівнятися в передових чипах і не має відповіді на фінансову потужність американських приватних інвесторів, які в першій половині 2025 року влили в стартапи в галузі ШІ $104 млрд і готуються до ще більших інвестицій. Водночас у Китаю є величезна армія кваліфікованих інженерів, нижчі витрати і державно керована модель розвитку, що часто рухається швидше, ніж у США, й усе це Пекін прагне задіяти, аби схилити шальки терезів на свою користь.
Нова "загальносуспільна" кампанія має прискорити будівництво обчислювальних кластерів у регіонах на кшталт Внутрішньої Монголії, де великі сонячні та вітрові ферми дають дешеву енергію, і з’єднати сотні дата-центрів у спільний пул обчислень (дехто називає його "національною хмарою") до 2028 року. Китай також спрямовує сотні мільярдів доларів у модернізацію енергомережі, щоб підтримати навчання моделей і їхнє впровадження.
Експерти з ШІ кажуть, що зарано говорити, хто зрештою матиме перевагу. І гонку, додають вони, не обов’язково виграє той, хто витратить більше.
Як нагадує WSJ, Китай має традицію дозволяти США займати лідируючі позиції в галузі передових технологій, а потім наздоганяє, щойно ноу-хау поширюється. У соцмережах американці були безперечними лідерами, але згодом TikTok, створений китайськими інженерами, домінував і переосмислив галузь. Стратегія країни в галузі ШІ показує, як вона мобілізується на всіх фронтах, щоб знову зробити те саме.
Місяці, а не роки розриву
Розрив досягнень в сфері розвитку генеративного штучного інтелекту між США та Китаєм звужується.
"Наша перевага, ймовірно, вимірюється місяцями, а не роками", – сказав Кріс МакГваєр, старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин, який допомагав розробляти експортні обмеження США на AI-чипи, працюючи в Раді національної безпеки за адміністрації Джо Байдена.
За даними популярної краудсорсингової рейтингової платформи Chatbot Arena, китайські моделі ШІ наразі посідають перші або близькі до перших місця в усіх завданнях, від кодування до генерації відео, за винятком пошуку. Тим часом виробничий сектор Китаю стрімко випереджає США у впровадженні ШІ у фізичний світ – від роботаксі та автономних дронів до гуманоїдних роботів.
З огляду на цей прогрес, зазначив МакГваєр, США "дуже пощастило" мати перевагу в чипах.
Відлуння Холодної війни
За твердженням WSJ, проводячи паралелі з космічною гонкою часів Холодної війни, інсайдери галузі часто називають випуск ChatGPT "моментом Супутника" для Китаю в його дедалі гострішому суперництві зі США.
З огляду на широке застосування ШІ, ще доречнішою аналогією може бути змагання США з СРСР у створенні обчислювальних систем для оборони. Хоча ця менш відома гонка часів холодної війни, в якій перемогли США, не так запам’яталася як гонка до Місяця, вона підштовхнула американські збройні сили, університети та компанії до інновацій у комп’ютерних технологіях, що прокотилися крізь глобальну економіку, змінили характер війни та змінили повсякденне життя у всьому світі.
WSJ зазначає, що лідери як у Вашингтоні, так і в Пекіні зараз розглядають ШІ як революційну технологію, яка може перевершити цифрові обчислення та Інтернет за своїм потенціалом збурення.
На думку видання, якщо ШІ перевершить людський інтелект і здобуде здатність самовдосконалюватися, це може надати країні, яка його контролює, непохитну наукову, економічну та військову перевагу. Навіть без цього здатність ШI автоматизувати рутинні завдання та швидко опрацьовувати величезні масиви даних обіцяє різко посилити ефективність у всьому – від діагностики раку до протиракетної оборони.
Коли на кону так багато, хакерство і кібершпигунство, ймовірно, посиляться: ШI дає зловмисникам потужніші інструменти і водночас підвищує стимули для груп, підтримуваних державами, намагатися викрадати інтелектуальну власність, пов’язану із ШI. Зі зростанням недовіри Вашингтону та Пекіну буде важко, якщо не неможливо, співпрацювати в таких сферах, як недопущення використання ШI екстремістськими групами у деструктивних цілях, наприклад для створення біологічної зброї.
"Вартість холодної війни у галузі ШІ вже висока і стане ще вищою, – вважає колишній аналітик уряду США, керівник відділу технологічної політики у консалтинговій компанії DGA-Albright Stonebridge Group Пол Тріоло. – Гонка озброєнь у сфері AI між США і Китаєм стає самоздійснюваним пророцтвом: жодна зі сторін не довірятиме, що інша дотримуватиметься будь-яких обмежень на розвиток передових спроможностей ШІ".
Китайське бачення
За інформацією WSJ, Китай почав приділяти увагу цій технології щонайменше з 2017 року, коли Сі Цзіньпін оприлюднив національний план розвитку ШІ із завданням зробити Китай світовим лідером у цій галузі до 2030 року.
На той час Пекін особливо цікавився потенціалом ШІ для вдосконалення технологій розпізнавання облич, які є центральними для державних можливостей стеження. Поява ChatGPT наприкінці 2022 року показала, що ШІ, окрім полегшення відстеження та аналізу населення, має ще і потенціал впливати на поширення та маніпулювання ідеями.
Для китайського керівництва, яке створило найдосконалішу в світі систему контролю інформації, така перспектива була водночас спокусливою і лячною.
Першим інстинктом лідерів, на думку WSJ, було проявити обережність. Через кілька місяців після релізу ChatGPT Китай запровадив перші у світі всеосяжні обмеження на діпфейки. Невдовзі він ухвалив норми, що цензурують вхідні і вихідні дані генеративних моделей ШI. Це було посиленням попередніх правил, які зобов’язували техкомпанії розкривати детальну інформацію про свої алгоритми.
Але чим потужнішими ставали американські генеративні системи ШІ, тим сильнішими були і побоювання Китаю залишитися осторонь наступного великого технологічного стрибка.
Керівники китайських техкомпаній лобіювали пом’якшення правил, які певний час вимагали від кожної підготувати до 70 000 питань, щоб перевірити, чи видають її моделі безпечні відповіді, перш ніж їх дозволять до публічного використання. Регулятори спростили процедуру, зокрема дозволили компаніям із доброю репутацією оминати перевірку навчальних даних.
За словами американського видання, посадовці переконалися, що розробникам ШІ потрібна додаткова підтримка після того, як адміністрація Байдена наприкінці 2023 року посилила експортний контроль на передові чипи. Регулятор кіберпростору почав послаблювати правила для компаній, які хотіли використовувати обчислювальні потужності за кордоном для навчання ШІ.
Як стверджує WSJ, Пекін також розкрутив двигун державного капіталізму. Понад десяток місцевих урядів почали надавати дослідникам доступ до обчислювальних потужностей за субсидованими цінами через державні дата-центри. Деякі з них містили обмежені до експорту американські чіпи, які китайська влада купляла у посередників, що отримували їх підпільними каналами.
Влада створила публічні набори даних для навчання та організувала майданчики, де державні органи та компанії могли обмінюватися даними. Місцеві органи влади проводили презентації, щоб допомогти зібрати кошти для стартапів.
Коли на початку 2025 року в Китаї нарешті стався великий прорив, він не був пов'язаний з компанією, яка користувалася щедрою держпідтримкою. DeepSeek в основному фінансувався хедж-фондом засновника Лян Веньфена і діяв за власним сценарієм. Але після того, як її проблемно-орієнтована модель R1 майже зрівнялася за результативністю з топовою розробкою OpenAI за частку вартості, маловідомий стартап Ляна опинився в центрі пекінського плану наздогнати США у сфері ШІ.
Ефект DeepSeek
Через місяць після релізу моделі DeepSeek, зазначає WSJ, Сі скликав зустріч з Ляном та іншими керівниками китайських технологічних компаній. Сі сказав їм зосередитися на ШІ, адже ця технологія може визначити здатність Китаю конкурувати глобально.
Саме ця зустріч стала каталізатором для оголошення в лютому компанією Alibaba про плани інвестувати $53 млрд протягом наступних трьох років у розробку штучного загального інтелекту. Для індустрії це означало: Пекін більше не збирається "грати в оборону".
У США OpenAI вже в середині січня підняла питання китайської конкуренції, наполягаючи, що країні слід діяти, щоб спрямовувати глобальні ресурси, такі як чипи та фінансування, від проєктів із китайською підтримкою до "демократичного ШІ, сформованого цінностями, за які США завжди стояли". Успіх DeepSeek підсилив цей аргумент.
Стривоженість щодо Китаю була помітна і в "ШІ 2027", широко оприлюдненому в квітні дослідниками зі США звіті, який моделював підсумки глобальної гонки за досягнення штучного надінтелекту.
Як описує ситуацію WSJ, у базовому сценарії дослідників страх, що Китай наздожене, підштовхує США у 2027 році форсувати розробки ШІ, попри свідчення, що їхня найпотужніша модель виходить з-під людського контролю. Американські політичні лідери, залякані попередженнями про прогрес Китаю, опираються посиленню правил безпеки ШІ, дозволяючи роботам над надінтелектом тривати. До 2030 року американський і китайський надінтелекти змовляються, щоб вирвати контроль над Землею з рук людства, використовуючи біологічну зброю для знищення всіх, окрім небагатьох екіпажів підводних човнів і людей, що ховаються у бункерах.
Недавнє уповільнення прогресу в галузі ШІ, зауважує видання, змусило багатьох представників галузі відсунути прогнози щодо появи надінтелекту на більш віддалене майбутнє.
Попри це, представлений у липні "План дій у сфері ШІ" адміністрації Трампа чітко засвідчив, що Вашингтон дедалі більш насторожено ставиться до Китаю. План пообіцяв розслідувати, наскільки китайські моделі просувають пріоритети Комуністичної партії, і закликав федеральні агентства протидіяти китайському впливу на багатонаціональні органи, що встановлюють глобальні стандарти для ШІ.
Незабаром після цього, зазначає WSJ, Сі оприлюднив власну масштабну дорожню карту "ШІ плюс". У ній США прямо не згадуються, але проголошується намір Пекіна за допомогою ШІ "переформувати парадигму людського виробництва та життя". План передбачає застосування ШІ у 70% економіки Китаю до 2027 року і у 90% до 2030-го.
Рої чипів
Учасники ринку вважають, що Китаю може знадобитися до десяти років, аби випускати мікрочипи, які відповідатимуть найкращим американським продуктам, головним чином через обмеження США на доступ до передових технологій виробництва мікросхем. Нестача високопродуктивних обчислювальних потужностей затримала китайські компанії, такі як DeepSeek, у розробці моделей наступного покоління.
Пекін активізував зусилля з мобілізації своїх технологічних лідерів для розвитку власного ланцюга поставок напівпровідників, змушуючи такі компанії, як ByteDance, призупиняти закупівлі мікросхеми Nvidia і співпрацювати з китайськими виробниками плат для створення систем ШІ.
Як зазначає WSJ, Huawei співпрацює з тисячами місцевих компаній, часто скоординованих на різних рівнях влади, щоб розвивати передові напівпровідникові технології, зокрема системи, які об’єднують до мільйона чипів для підвищення обчислювальних можливостей. За словами Huawei, такий підхід може зрівнятися з найкращими системами Nvidia, попри більше енергоспоживання, тож у галузі цю стратегію охрестили "рої перемагають титана". Місцева влада, за словами інсайдерів, уже почала субсидіювати рахунки за електроенергію дата-центрів, якщо ті використовують вітчизняні чипи. Huawei також планує до наступного року більш ніж подвоїти потужність виробництва мікросхем.
У жовтні Сі Цзіньпін представив п'ятирічний план досягнення вищого рівня технологічної самодостатності, пообіцявши екстраординарні заходи для проривів у ключових сферах на кшталт напівпровідників.
США теж рухаються вперед: Nvidia та інші компанії розсовують межі технологій чипів. Щоб вирівнятися, Китаю доведеться нівелювати більш ніж піввіковий американський гандикап.
Читайте також: Ера мікрочипів добігає кінця. Дата-центри стануть розміром із коробку
"Стверджувати, що Китай може одним помахом руки локалізувати це, бо йому вдавалося локалізувати інші речі у минулому, означає ігнорувати, що це, можливо, найскладніше завдання у світі для них, – вважає МакГваєр, колишній співробітник Ради нацбезпеки. – Ми насправді не знаємо, в якому напрямку буде розвиватися ця технологія".
Джерело: Wall Street Journal
