Колишній офіцер ВМС США, ексспівробітник Комісії з питань закриття та перепрофілювання оборонних баз 2005 року та Комісії з питань воєнних контрактів в Іраку та Афганістані Джеймс Д. Дурсо у колонці для National Interest стверджує, що попри відсутність формальних договорів про взаємну оборону Китай не залишиться осторонь у разі американського удару по Ірану. Надто значними для нього є стратегічні та економічні інтереси в регіоні. Пекін уже зараз активно зміцнює іранську обороноздатність, постачаючи зброю, надаючи розвідувальні дані та розгортаючи шпигунські кораблі в Аравійському морі. На думку Дурсо, будь-який американський удар по Ірану матиме далекосяжні наслідки не лише для регіону, а й для глобального балансу сил між Вашингтоном і Пекіном.
Китай має захищати свою стратегічну угоду про співпрацю з Іраном, тож ця наддержава продає військову техніку та надає розвідувальні дані. Як ще інакше він може допомогти?
Китай зазвичай вважають наддержавою, і за багатьма показниками він нею є: його економіка посідає друге місце за номінальним валовим внутрішнім продуктом (ВВП) і перше за паритетом купівельної спроможності; він є постійним членом Ради Безпеки ООН; має великий і зростаючий арсенал ядерної зброї; є головним торговельним партнером більшості країн світу; а безпрецедентний економічний прогрес Китаю за три десятиліття не послабив його характер як суспільства з "високим рівнем довіри".
Але супердержава є супердержавою, і супердержави відряджають військових для захисту або просування своїх інтересів.
Адміністрація США погрожує Ірану наступною фазою американо-ізраїльських атак (червень 2025 року), унаслідок яких було вбито багатьох іранських лідерів і "знищено" (за словами президента США Дональда Трампа) іранські ядерні об'єкти у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Наразі ціллю американців є іранська ракетна програма, і Тегеран відповів, що ракети – єдина захисна зброя Ірану проти ізраїльських і американських атак – не підлягають обговоренню, хоча він готовий обговорити зниження концентрації ("розбавлення") свого високозбагаченого урану, якщо санкції буде знято.
Деякі спостерігачі вважають, що Китай і росія не ворухнуть і пальцем, щоб допомогти ослабленому Ірану, але Пекін і москва мають іншу думку. Китай не зацікавлений у тому, щоб його війська безпосередньо протистояли американцям – це станеться пізніше, але він має значні інтереси в Ірані та прилеглих регіонах і має діяти, щоб захистити свої інвестиції та репутацію надійного партнера.
росія і Китай не зобов'язані захищати Іран у разі нападу на нього з боку США та Ізраїлю, оскільки між ними немає договорів про взаємну оборону, хоча у січні 2026 року ці три країни підписали тристоронній стратегічний пакт про зміцнення політичного співробітництва та поглиблення економічної інтеграції.
У січні 2025 року росія та Іран уклали 20-річний ірано-російський договір про всеосяжне стратегічне партнерство, який передбачає співпрацю в галузі оборони і, ймовірно, означає продаж зброї та обмін розвідданими про взаємні загрози. росія зайнята війною в Україні, але може вважати себе зобов'язаною надавати Ірану розвіддані та зброю, оскільки іранський безпілотник Shahed-136 став для росії важливою підмогою у війні проти НАТО, яку вона веде в Україні. І, як повідомив Middle East Monitor, у грудні 2025 року, коли напруженість зросла, росія та Іран уклали угоду на суму 589 мільйонів доларів про відновлення системи протиповітряної оборони Ірану, хоча допомога не надійде вчасно для майбутньої боротьби.
Китай перебуває у складнішому становищі, оскільки атака США та Ізраїлю на Іран загрожуватиме 25-річній угоді про стратегічне співробітництво між Китаєм та Іраном на суму 400 мільярдів доларів. Під загрозою також опиниться економічний коридор Китай-Пакистан вартістю 60 мільярдів доларів – ключовий напрямок ініціативи "Один пояс, один шлях", що включає інфраструктурну мережу завдовжки 3000 кілометрів. Китай купує понад 80% іранської нафти, що експортується, і це становить близько 14% загального нафтового імпорту країни. Наявні залізничні сполучення між Китаєм та Іраном на 50% швидші за морські маршрути і дозволяють уникати морських вузьких місць, а майбутній залізничний коридор "П'яти націй" з'єднає Китай з Іраном через Центральну Азію та Афганістан.
Навроп Сінгх зазначає, що Китай тепер розуміє: атака США та Ізраїлю на Іран у червні 2025 року була "регіональним дестабілізатором із прямими наслідками для стратегічних, економічних та логістичних інтересів Китаю", а атаки "спричинили рішуче розширення технічного співробітництва Китаю з Іраном". Відтоді Іран відмовився від контрольованої США системи GPS і перейшов на китайську супутникову навігаційну систему BeiDou, замінив американське та ізраїльське програмне забезпечення китайськими системами, імпортував із Китаю перхлорат амонію, який використовується у балістичних ракетах на твердому паливі, і, за повідомленнями, розгорнув далекобійний антистелс-радар YLC-8B та далекобійну систему протиповітряної оборони HQ-9B.
Як повідомляється, Китай запровадив заборону на будь-які нові інвестиції в Ізраїль і, що ще гірше, вірогідно, домігся переваги в ланцюгу поставок у кризовій ситуації завдяки залежності Ізраїлю від дешевих китайських медичних приладів.
Якщо Китай не вживатиме жодних заходів, його авторитет може бути підірваний. Щоб підтримати Іран, він надсилає зброю та розвіддані і, можливо, надасть економічну підтримку, але не буде безпосередньо розгортати свої військові сили для захисту Ірану, брати участь у бойових операціях проти Ізраїлю чи США, а також не братиме на себе автоматичних зобов'язань щодо взаємної оборони.
Зміна режиму в Ірані за підтримки США буде катастрофою для Китаю та росії, пише Роджер Бойд, оскільки це "відкриє слабке місце росії, забезпечить вихід до країн Центральної Азії, забезпечить повне домінування в Ормузькій протоці і навіть на кордоні з Пакистаном".
Бойд зазначає варіант некінетичної реакції для Пекіна: "Іншим кроком було б поінформувати США, що будь-який напад на Іран негайно зустріне повну заборону на експорт рідкісноземельних та інших критично важливих матеріалів і компонентів до США та будь-яких інших країн, які братимуть участь у нападі". Китай контролює понад 90% світового виробництва рафінованих рідкісноземельних металів і майже 90% виробництва постійних магнітів, що робить Китай "вартовим критичних технологій", хоча повна заборона на експорт може підштовхнути Захід до прискореного скорочення залежності від Китаю.
У нинішній кризі корабель Da Yang Yi Hao, призначений для "наукових досліджень", прибув до Аравійського моря у січні 2026 року і супроводжує авіаносну ударну групу USS Abraham Lincoln. російські та китайські військові кораблі візьмуть участь у військово-морських навчаннях з Іраном наприкінці лютого, а корабель морського космічного спостереження Liaowang-1, який перебуває у супроводі есмінця класу Type 055 та есмінця класу Type 052D, нещодавно прибув до Оманської затоки. Китайські шпигунські кораблі стежитимуть за рухом західних військово-морських сил, надаватимуть розвідувальну підтримку Ірану та відстежуватимуть діяльність США з протиракетної оборони в регіоні.
Китайські комерційні супутникові знімки виявили розгортання американських ракет-перехоплювачів THAAD у Йорданії, тож розумно припустити, що Китай розгорнув свої розвідувальні супутники, щоб надати Ірану детальнішу інформацію про ізраїльські та американські сили в регіоні. За повідомленнями, КВІР Ірану вів переговори з китайськими виробниками супутників про купівлю або доступ до супутників дистанційного зондування для раннього попередження про наближення атаки або посилення можливостей наведення своїх балістичних ракет. У лютому 2026 року Китай та Іран близькі до укладення угоди про надзвукові протикорабельні крилаті ракети CM-302.
Трамп попередив Іран про "дуже травматичні" наслідки, якщо Тегеран не погодиться на вимоги Вашингтона щодо обмеження своїх ядерних і ракетних програм та скорочення відносин із союзниками. Трамп дав Ірану 30 днів, щоб погодитися на умови США, тому іранці очікують на напад через три тижні.
Трамп захоче прибути до Пекіна з державним візитом у квітні 2026 року на хвилі перемоги у конфлікті з Іраном, але якщо будь-який китайський персонал в Ірані буде вбито США або Ізраїлем, візит може зірватися. (Можлива угода про постачання зброї на суму 20 мільярдів доларів із Тайванем також може зірвати візит, незалежно від того, що відбудеться в Ірані). З іншого боку, Трамп не хоче прибувати до Пекіна, зазнавши поразки від Ісламської Республіки в конференц-залі або у відкритому морі.
Заява Трампа іранським протестувальникам "Допомога вже в дорозі" звузила його вибір до TACO (сіоністи будуть розлючені) або боротьби (американці можуть загинути). Розгортання в регіоні авіаносної ударної групи USS Gerald R. Ford також обмежить можливості Трампа, підвищивши очікування щодо неминучого нападу на Іран. За повідомленнями, Пентагон планує "тривалу, кількатижневу військову кампанію" проти Ірану, але США не можуть нескінченно підтримувати підвищену бойову готовність у регіоні. Однак, якщо напад на Іран зв'яже американські сили у Західній Азії, це буде на користь Китаю, якщо у Тайванській протоці спалахне криза.
Джерело: National Interest