Чи достатньо у вас запасів, щоб пережити перші 72 години загальнонаціональної надзвичайної ситуації? Їжа, вода, готівка, ліки, документи, що посвідчують особу, ліхтарик і радіо, яке може ловити довгі хвилі, – це лише дещо з того, що, як вважають у Євросоюзі, має бути у переліку необхідних речей для виживання.
Брюссель закликав уряди країн-членів ЄС вжити заходів, щоб забезпечити кращу підготовку громадян і різноманітних служб, а також шкіл і лікарень до можливих майбутніх криз, починаючи від лісових пожеж і закінчуючи техногенними катастрофами або навіть збройними конфліктами.
Нова стратегія з'явилася після того, як проведене торік на замовлення ЄС дослідження вказало на прогалини у національних планах країн з реагування на катастрофи та фрагментарний підхід до цього у всьому блоці. Тепер Брюссель прагне гармонізувати протоколи і стимулювати країни європейської спільноти до більш активних дій.
«Ви повинні знати, як діяти – як реагувати – якщо вимкнеться електрика, якщо станеться землетрус, якщо буде сильна повінь або виникне будь-яка інша загроза. Як себе захистити? Які ресурси вам потрібні? Як ви самі берете на себе відповідальність?» – наголосила єврокомісарка з питань готовності Роксана Мінзату, промовляючи перед журналістами.
«Йдеться про те, щоб ми відійшли від мислення, орієнтованого на реакцію, і перейшли до підходу, до мислення, яке передбачає прогнозування, передбачення ризиків і запобігання», – сказала вона.
Що міститься в плані готовності ЄС?
План, представлений у Брюсселі, пропонує органам влади у країнах блоку запровадити або посилити системи оповіщення, адаптувати шкільні програми та організувати навчання, щоб громадяни були обізнані про можливі ризики, з якими вони можуть мати справу.
ЄС також планує відкрити новий централізований «кризовий координаційний хаб» і збільшити наявні спільні запаси товарів, таких як вакцини, транспортне обладнання та критично важливе спорядження для протидії хімічним, біологічним, радіологічним і ядерним загрозам.
Загальноєвропейські навчання для посилення цивільної та військової співпраці також є у переліку пропозицій Єврокомісії, як і плани розробити мінімальні контрольні списки для основних сервісів, зокрема, шкіл, транспорту і телекомунікації.
Багато із запропонованих заходів мають залишатися у компетенції національних урядів, а це означає, що окремі країни ЄС самі визначають, чи дослухатися їм до рекомендацій Брюсселя.
Деякі країни більш готові, ніж інші
Виконавча влада ЄС каже, що готовність означатиме різні речі у різних країнах. Наприклад, лісові пожежі частіше трапляються в Іспанії та Греції, тоді як землетруси більш імовірні в Румунії та Болгарії.
Німеччина випустила 68-сторінковий документ, в якому детально описано, що робити цивільному населенню у разі повеней, пожеж або ядерних аварій, включаючи рекомендації щодо створення 10-денного запасу продуктів харчування та інших предметів першої необхідності.
«Держави-члени ЄС повинні самі визначати заходи, з огляду на ситуацію, в якій вони перебувають», – заявила у середу єврокомісарка з питань готовності до кризових ситуацій та управління ними Аджа Лябіб. Однак у ЄС визнають, що готовність до протидії надзвичайним ситуаціям у різних країнах-членах спільноти дуже відрізняється.
Фінляндію, яка має кордон з Росією протяжністю понад 1300 кілометрів (808 миль), часто вважають зразковою країною ЄС з точки зору готовності до надзвичайних ситуацій. Країна має підземні сховища для захисту від бомбардувань або ядерної загрози, а також національне агентство з надзвичайних ситуацій, яке займається забезпеченням критично важливих товарів на випадок кризи.
«Це досить добре вкоренилося у свідомості фінських громадян», – розповіла DW Емма Хакала, дослідниця з Фінського інституту міжнародних відносин.
«Ми не настільки добре підготовлені до екологічних ризиків, як нам здається. Але у цілому, я думаю, що настрій у Фінляндії щодо цього все ще досить добрий», – зазначає експертка.
Ризики зростають
Як заявляють у Єврокомісії, загрози для ЄС та його безпеки зростають, оскільки геополітична напруженість у сусідніх з Євросоюзом країнах, наприклад, війна Росії проти України – вивела безпеку на перше місце у свідомості дедалі більшої кількості громадян.
«Я б не сказала, що ми маємо нагальну загрозу військового нападу, але, звичайно, ми вважаємо Росію набагато більш конкретною загрозою, ніж раніше», – зауважує Хакала.
«Більшість країн Європи сьогодні також визнають кліматичні ризики», – додає експертка.
«Це тому, що вони спричинили в усій Європі руйнівні повені, сильні дощі та буревії. Крім того, так звані гібридні загрози, такі як кібератаки на лікарні, які можуть паралізувати інфраструктуру охорони здоров'я, також уже більше розпізнаються і конкретизуються», – зазначила Хакала.
Готуватися, але без паніки
Єврокомісарка Аджа Лябіб відкинула звинувачення в тому, що блок поширює непотрібний страх.
«Усвідомлення ризиків і підготовка до них – це протилежність створенню паніки та ірраціональних дій, які ми могли бачити під час пандемії Covid-19. Не забувайте, що ми бачили, як люди розмітали з прилавків туалетний папір. Чи справді це могло захистити їх від пандемії? Ні. Бути готовим – це знати, що може статися, і підготуватися до цього», – сказала вона.
Але Хакала також визнає, що досягти балансу між сприянням кращому розумінню і збереженням холоднокровності не завжди легко.
«Потрібно, щоб громадяни знали про потенційні загрози і були готові до них», – зазначає дослідниця.
«Але водночас це не добре, якщо почати надмірно боятися всього. Особливо нині, коли є стільки потенціалу для дезінформації у соціальних мережах», – додає вона.
Хакала також застерігає від поспішних висновків про те, що такі інциденти, як пожежі або технічні збої, можуть бути пов'язані з диверсіями, адже насправді може йтися просто про нещасний випадок або щось звичайне.
Читайте також:
- Чи готова Європа до реальних військових дій з РФ?
- Зеленський звернувся до європейських лідерів із закликом щодо миротворчих сил
- Туреччина: партнер чи ризик для Європи?
