Українські високопосадовці, виправдовуючи постійне підвищення податкових ставок, часто апелюють до досвіду розвинених країн Західної Європи, стверджуючи, що там громадяни та бізнес віддають державі значно більшу частину своїх доходів. Однак такі порівняння є відвертою маніпуляцією базовими економічними поняттями. Насправді завдяки гнучкій системі пільг, повернень та легальної оптимізації реальне фіскальне навантаження на європейця часто виявляється меншим, ніж на українця.
Про це повідомив економіст Данило Монін в ефірі політолога Юрія Романенка.
Експерт пояснив різницю між номінальними ставками, про які кричать вітчизняні чиновники, та реальними зборами до бюджету. "Загальне податкове навантаження, насправді воно не дарма вибудовується меншим, ніж в Україні. Це означає, що або там пільг багато, або ще якихось речей, які дають можливість просто мінімізувати реально податки", – зазначив він.
Як приклад він навів податок на додану вартість. Якщо в Україні це жорсткі 20%, які вилучають близько 9,5% ВВП, то в ЄС ситуація інша. "У Європі середня ставка там 21-22%, а збори 7-8% ВВП. Тобто нижче, тому що в них багато пільг там, припустимо, на продукти", – навів цифри Монін.
Крім того, європейські системи дозволяють розумно оптимізувати свої витрати, списуючи частину коштів на власні потреби або потреби бізнесу. Навіть у країнах із високою прогресивною шкалою, таких як Німеччина, підприємці та громадяни мають законні інструменти захисту своїх доходів від надмірних апетитів держави. "Ті німці там, які дружать з головою, вони там 20% відкушують, там 10-15-20% відкушують від того, що там повинні заплатити", – розповів економіст про європейські реалії, які український Мінфін воліє не помічати у своєму прагненні видавити з вітчизняної економіки останні соки.
