Україна втратила історичне "вікно можливостей" для вигідного завершення війни у 2022-2023 роках через завищені очікування суспільства та невиконані обіцянки з боку Сполучених Штатів Америки. Альтернативні варіанти врегулювання конфлікту, такі як вступ до НАТО частиною територій або підписання Стамбульських угод, жорстко критикувалися всередині країни, проте саме вони могли стати реальним порятунком для держави. Натомість відмова від дипломатичних шляхів через ілюзорні американські гарантії безпеки призвела до затягування війни та погіршення стратегічних позицій Києва.
Про це повідомив політолог Юрій Романенко у своєму моноефірі.
Аналізуючи втрачені дипломатичні шанси, експерт згадав так звану "формулу Расмуссена" – концепцію, за якою Україна могла б отримати захист Північноатлантичного альянсу лише на підконтрольних їй землях.
"Ну, ми говорили, що для нас потрапити в НАТО за формулою Расмуссена, що прийняття України в НАТО по лінії, яку контролює Київ на той момент. І ось на цю територію поширюються гарантії НАТО. Ось це було б щастям, тому що це був максимум, що ми могли отримати", – наголошує політолог.
Романенко зазначив, що українське суспільство тоді було абсолютно не готове до таких прагматичних кроків і жило завищеними очікуваннями перед великим контрнаступом. "Я давно говорив, ми ж за це, мене хейтили тоді ще у 2022 році, у 2023 році", – згадує аналітик.
Навіть коли цю ідею публічно підтримав Генрі Кіссінджер навесні 2023 року, реакція була негативною. "І Кіссінджер потім у 2023 році, в травні, в червні, він це підхопив. І у нас фиркали перед контрнаступом. Я тоді говорив, що це для нас взагалі просто найідеальніший взагалі вихід із війни. Але ми навіть це не обговорювали там і не, ну як мінімум у публічному дискурсі ми це не обговорювали", – констатує він.
Окрему увагу експерт приділив темі Стамбульських переговорів навесні 2022 року. За його словами, договір міг стати реальним виходом, якби сторони змогли розв'язати єдине критичне питання.
"Що стосується цих угод у Стамбулі, я думаю, що якби ми вирішили єдине, що там залишалося з приводу Донбасу, а тоді, ну, власне, питання Донбасу не дозволило це все закінчити, ось, то це був би вихід", – пояснює Романенко.
Проте найголовнішим одкровенням політолога стало спростування популярного міфу про те, що мирні угоди зірвав тодішній прем'єр Великої Британії. Романенко розкрив кулуарні деталі домовленостей із Вашингтоном.
"Але ми не закінчили тоді війну, тому що нам американці пообіцяли після того, як росіяни почали відходити. І не Джонсон там на цьому наполіг, а американці сказали, що дадуть нам гарантії безпеки. І навіть запропонували викотити договір щодо цього, підготувати з нашого боку договір", – заявляє експерт.
За словами аналітика, українська сторона виконала свою частину роботи і надала США фундаментальний документ, але партнери просто затягнули час.
"Ми цей договір викотили, підготували. Американці взяли його на подумати, тому що він був детальний і глибоко прописаний. Це "на подумати" тривало рік до саміту НАТО, де він там у Вільнюсі був. І все. Після цього як би нас кинули в черговий раз", – різко підсумував поведінку союзників політолог.
Завершуючи свій аналіз, Юрій Романенко зробив невтішний висновок щодо здатності української держави вчасно ухвалювати критично важливі рішення: "Ми занадто довго думаємо і приходимо до результату, протилежного тому, коли потрібно було думати".
Ця недалекоглядність та відмова від синиць у руках заради журавлів у небі обернулася для країни колосальними втратами та затяжною кризою.