Контроль Ірану над Ормузькою протокою перетворився на його найпотужнішу зброю і головний козир у переговорах з Дональдом Трампом щодо ядерної програми. За три місяці після початку війни Тегеран фактично паралізував судноплавство в одній з найважливіших водних артерій світу.
Як передає "Хвиля", про це пише The New York Times.
Ще в середині лютого, незадовго до початку війни, Корпус вартових Ісламської революції провів навчання з бойовими стрільбами біля своїх берегів. Іранські державні ЗМІ оприлюднили їх офіційну назву – "Розумний контроль над Ормузькою протокою". Це був прямий сигнал Вашингтону, який з досі не до кінця зрозумілих причин залишився непочутим.
Уже за кілька днів після початку війни наприкінці лютого іранські військові встановили контроль над протокою, погрожуючи танкерам катерами, ракетами і дронами. Судноплавство зупинилося, ціни на енергоносії злетіли. У квітні Трамп у нецензурній формі зажадав, щоб іранське керівництво відкрило протоку, – інакше "житимете в пеклі". В Ірані відповіли насмішками.
Колишні американські посадовці, які роками моделювали ймовірну реакцію Тегерана на удар США, кажуть: нічого несподіваного не сталося. Пентагон неодноразово проводив воєнні ігри щодо можливого конфлікту з Іраном.
"Щоразу перше, на чому ми зосереджувалися, була протока – без винятку," – заявив Денніс Росс, який обіймав високу посаду в Раді нацбезпеки за Обами.
Колишній радник Трампа з нацбезпеки Джон Болтон висловився ще різкіше. "Неможливо повірити, що закриття протоки стало для Трампа несподіванкою," – сказав він. Справжнє питання, на його думку, у тому, чому адміністрація виявилася настільки неготовою.
У Білому домі наполягають, що були готові. Речниця Олівія Вейлз заявила, що завдяки детальному плануванню адміністрація передбачила будь-які дії Тегерана і знищила багато мін та понад 40 мінних загороджувачів.
Та аналіз подій напередодні війни показує: Трамп недооцінив здатність Ірану перекрити протоку і переоцінив можливості США знову її відкрити. Частина його команди розраховувала, що іранський уряд впаде раніше, ніж устигне діяти. Інші вважали, що Іран не піде на "економічне самогубство", втративши власний нафтовий експорт.
Через протоку проходить близько 20% світових поставок нафти. У 2011 році, після чергових погроз Тегерана, Обама таємно попередив Хаменеї, що втручання у судноплавство стане "червоною лінією". Іран тоді відступив.
Але удар Трампа наприкінці лютого змінив розрахунки: авіаудари вбили Хаменеї та інших іранських чиновників, а сам президент закликав до падіння режиму.
"Ми йшли на зміну режиму. Ось ключ – саме тому іранці закрили протоку," – пояснив Кеннет Поллак, колишній аналітик ЦРУ. Прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху запевняв Трампа, що іранський уряд можна повалити.
Іранська тактика, ймовірно, заскочила Пентагон зненацька. Планування виходило з того, що Тегеран густо замінує протоку. Натомість Іран зробив ставку на берегові ракети і дешеві дрони. "Вони недостатньо зосередилися на дронах," – сказав Болтон про команду Трампа. США досі не мають ефективного захисту від безпілотників – це показали ще атаки єменських хуситів у Червоному морі наприкінці 2023 року.
Трамп також сподівався на допомогу союзників. Третього березня він оголосив, що американські кораблі почнуть супроводжувати танкери. Та жодна країна за межами регіону не приєдналася до того, що багато хто вважає необдуманою війною. Коаліція на чолі з Британією і Францією готова допомогти патрулювати протоку, але лише після офіційної угоди між США та Іраном.
У травні Трамп оголосив обмежену гуманітарну операцію Project Freedom для порятунку застряглих танкерів, але згорнув її вже за день – після протесту Саудівської Аравії, яка побоювалася небезпечної ескалації. За останні тижні США тихо провели через протоку близько 70 суден – надто мало, щоб вплинути на світові ринки.
"Це завжди було дуже складною проблемою. Мене не здивувало нічого з того, що зробили іранці," – підсумував Поллак.