Контроль над ключовими логістичними артеріями планети залишається одним із найдієвіших інструментів геополітичного впливу. Ормузька протока, через яку проходить критично важлива частка світових постачань нафти та компонентів для сільського господарства, стала головним козирем Ірану в протистоянні з колективним Заходом. Усвідомлюючи неминучість своєї військової поразки у прямому зіткненні, Тегеран вдався до відкритого економічного шантажу глобального масштабу.
Про це повідомив експерт з питань Близького Сходу Мохаммад Фараджаллах в ефірі політолога Юрія Романенка.
Перспектива мінування та довготривалого перекриття цієї морської ділянки викликала паніку не лише у Вашингтоні, але й у столицях країн-союзників Ірану, оскільки наслідки такого кроку могли б спровокувати колапс світових ринків та безпрецедентну гуманітарну катастрофу.
Аналізуючи стратегію Тегерана, експерт зазначив, що перекриття протоки було дуже ризикованим, але дієвим сигналом для міжнародної спільноти.
"Те, що була прикрита Ормузька протока, це стало, природно, сигналом для всього світу, що все-таки Іран міг пригрозити світовій економіці. І якщо далі вона буде замінована, буде гірше", – підкреслив Мохаммад Фараджаллах.
Цей крок продемонстрував, що навіть країна з ослабленою економікою здатна тримати в заручниках весь цивілізований світ.
Окрім очевидного нафтового колапсу, експерт звернув особливу увагу на менш очевидні, але ще більш руйнівні наслідки для продовольчої безпеки планети. Блокування поставок сировини для добрив могло б призвести до катастрофічного падіння врожайності в багатьох регіонах.
"Я прочитав один з моментів експертів з агрополітики. Прогнозували, якщо до літа не буде розблокована Ормузька протока і величезна частина не буде доставлена аміаку для виробництва добрив, що врожаї по всьому світу зменшаться, на нас чекає голод", – наголосив Фараджаллах.
Він додав, що аналітики прогнозували мільйони людей, які б реально могли стикнутися з недоїданням.
Саме цей фактор змусив глобальних гравців швидко змінити тактику і шукати шляхи для деескалації конфлікту. "Тому вони подивилися, що далі на цей момент етапу вистачить… Всі почали швидко працювати над альтернативою. Арабські країни вже обговорюють, як пробити канал через Оман в обхід", – зазначив експерт.
Навіть традиційні партнери Ірану, такі як Китай, почали тиснути на Тегеран з вимогою негайно відновити судноплавство, оскільки глобальний економічний суїцид не входив до планів жодної зі світових наддержав.