Можливі масштабні удари Сполучених Штатів Америки по критичній цивільній інфраструктурі Ірану здатні спровокувати безпрецедентну гуманітарну катастрофу в усьому регіоні, наслідки якої відчують усі сусідні держави, а розв'язати кризу швидко буде неможливо.
Про це повідомив експерт з міжнародної політики Ілія Куса в ефірі політолога Юрій Романенка.
Оцінюючи подальший розвиток ескалації на Близькому Сході та жорсткі підходи нової американської адміністрації до ведення бойових дій, аналітик відзначив радикальну зміну правил гри. За його словами, чинне керівництво США не обтяжує себе класичними конвенціями чи сентиментами.
"Трамп не вважає воєнним злочином знищення об'єктів цивільної інфраструктури в Ірані. Не турбується через це", – підкреслив Куса.
Ця абсолютна готовність до безкомпромісних та руйнівних кроків викликає серйозне занепокоєння у країн-сусідів, які тверезо оцінюють масштаби потенційної геополітичної трагедії.
Експерт наголосив, що найближчі партнери Вашингтона в регіоні перебувають у стані постійної напруги, очікуючи на рішення щодо вибору цілей для атак. Особливу увагу Куса звернув на проблему забезпечення регіону водою у разі точкових ударів.
"Тому що якщо полетить на опріснювальні установки, це означає, що виникне просто гігантська криза з питною водою, яку просто так ти не закриєш. Це танкерами так швидко не привезеш і її звідкись потрібно взяти", – пояснив він логістику неминучої катастрофи.
Подібний розвиток подій автоматично дестабілізує не лише сам Іран, а й усі прилеглі території, які технологічно залежать від подібних систем.
"Це може породити величезну гуманітарну кризу", – підсумував Куса.
На його думку, саме через ці колосальні ризики подальша відповідь американської сторони буде змушена хоч якось супроводжуватися складними консультаціями.
"Відповідь Трампа, вона буде поєднуватися з переговорами із союзниками так званими. Чому так званими? Тому що я думаю, що зараз усі ці союзники арабські в жаху", – додав експерт.
Втім, як свідчить поточна політика США, думка та страхи цих союзників можуть бути в будь-який момент проігноровані заради досягнення власних військово-стратегічних цілей.