Єдиним дієвим механізмом стримування агресивних планів Росії щодо країн Балтії є створення жорсткого оборонного союзу, який передбачатиме автоматичне оголошення війни та негайне завдання нищівних ударів у глиб російської території, зокрема по Санкт-Петербургу.
Про це повідомив політолог Юрій Романенко у своєму моноефірі.
Експерт підкреслив, що кремлівський диктатор завжди діє там, де відчуває слабкість і розмитість гарантій. Саме тому загроза вторгнення в Литву, Латвію чи Естонію є абсолютно реальною.
"Путін грає на невизначеності. Оскільки не визначено, будуть Штати допомагати чи ні, не визначено, буде Німеччина, Франція вписуватися за країни Балтії чи ні", – пояснив аналітик логіку Москви. Поки європейські бюрократи будуть довго радитися, російські танки вже можуть бути в столицях цих невеликих держав.
Щоб зламати цей сценарій, потрібен локальний, але вкрай агресивний альянс, до якого мають увійти Україна, Польща, Скандинавські країни та Велика Британія. Головне правило такого союзу – напад на одного означає миттєву і тотальну відповідь усіх інших.
Юрій Романенко описав тактичну схему: "Ось уявіть, Україна і країни Балтії уклали такий оборонний союз, де Україна бере на себе зобов'язання з країн Балтії наносити ракетні або дронові удари по Санкт-Петербургу і всьому тому, що там знаходиться".
Така перспектива стане справжнім крижаним душем для російського генералітету. Відстань від балтійських кордонів до стратегічних центрів РФ мінімальна, що не залишає шансів російській системі ППО.
"Це кошмар буде для Росії. Тобто Росія тільки починає війну і в той же момент звідти все полетіло. Час підльоту там для ракет якісь хвилини… набагато менше, ніж сьогодні", – змоделював ситуацію Романенко.
Політолог наголосив, що розуміння неминучості миттєвого знищення власних міст і портів змусить Росію назавжди відмовитися від планів розширення своєї агресії в Європі.
"Ми бачимо, що країни Балтії це розуміють, Україна для них стає ледь не останньою надією. Але в цьому напрямку потрібно дотискати Польщу – вона є ключовою зв’язкою. Якщо буде Польща, підтягнуться фіни, скандинави і, можливо, навіть Німеччина. Британія з її ядерною зброєю обов’язково має бути частиною цього, а на іншому фланзі — Туреччина. Така архітектура безпеки – це те, що можна успішно "продавати" всьому Євросоюзу", – резюмував Романенко.