На шляху до дна.
Про підтримку Росії Китаєм писано-переписано. І про купівлю російських енергоносіїв (здебільшого газу), і постачання товарів та верстатів «подвійного призначення», і зовнішньополітичні ініціативи…
Однак Піднебесна у всіх ситуаціях переслідує лише власну вигоду. І з легкістю завдає своєму північному васалу болю, якщо того вимагають її інтереси. Тому Китай не можна зараховувати до «союзників Росії» і розводити руками, мовляв, нічого не вдієш. Вплив на позицію Китаю – якраз дуже цікавий і амбітний виклик, по якому має працювати наша дипломатія, узгоджуючи маневри із союзниками.
Адже ціла низка західних санкцій може дошкульно вплинути на китайських суб'єктів – що змушує їх посилати подалі росіян, попри всі запевнення у «братерстві навік».
Дуже цікаві і багатообіцяючі приклади останнім часом показує валютний ринок. Так, російські імпортери зіштовхнулися з новою і дуже серйозною проблемою у розрахунках з Китаєм: вони почали отримувати відмови приймати оплату в юанях, якщо ті були куплені у Росії.
З такими грошима побоюються мати справу не лише китайські банки, а й навіть платіжні агенти, які допомагають переказати гроші на Схід через треті країни – їхніми послугами зараз користуються багато імпортерів.
У сфері транскордонних платежів у червні з'явилися нові терміни – «чистий» та «брудний» юані, розповіли кілька учасників ринку. «Чистий» – той, що куплений за кордоном, а «брудний» – на території Росії (не важливо, де – на біржі та на міжбанківському ринку). Цей «брудний» юань», за їхніми словами, тепер стає тягарем.
А все після того, як США 12 червня ввели санкції проти московської біржі та азіатських доньок найбільших банків, кількість китайських банків, готових приймати гроші з Росії, різко знизилася.
У «ВТБ Шанхай», який у червні теж потрапив під санкції, почалися серйозні проблеми з перерахуванням юанів на рахунки клієнтів у Китаї. Банку й раніше було непросто купити юані всередині країни (США ще у лютому пригрозили вторинними санкціями банкам, які активно працюють з Росією), і він поповнював запаси за складними схемами: або на мосбіржі з подальшою відправкою до Китаю через місцеві банки-посередники або через російський підрозділ Bank of China, куди юані «переганяли» знову ж таки банки-посередники.
Тепер цей потік зупинився, тому що посередники, які допомагали з пересиланням юанів, та Bank of China, відмовилися це робити.
На Москві шукають обхідних шляхів – втрачаючи час і гроші. Подібні приклади треба посилювати, і якраз на це мають спільно працювати відомства і союзників, і України.
І далі буде.
Читайте також:
- Скільки часу потрібно Китаю для повної блокади Тайваню?
- Чи може Китай стати великою економічною загрозою для світової економіки?
- США провокують напад Китаю на Тайвань? Сі Цзіньпін поскаржився голові Єврокомісії
- Захід проти Китаю. Що відбувається в індо-тихоокеанському регіоні
