Україна знову опинилася на порозі фінансової кризи.
"Хвиля" пише, що про це йдеться в матеріалі Європейської правди.
За даними агентства Bloomberg, уже в червні уряд може зіткнутися з гострою нестачею коштів – як для виплати грошового забезпечення військовим, так і для фінансування базових цивільних видатків. Причин дві, і обидві однаково небезпечні: зовнішня та внутрішня.
Зовнішня проблема – заблокований кредит ЄС
Євросоюз готовий видати Україні кредит на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Це було практично гарантоване джерело фінансування – і вперше за роки великої війни значна частина цих грошей офіційно призначалася на оборонні потреби. У попередні роки міжнародні партнери категорично забороняли направляти їхні кошти на військові цілі, тому нинішнє рішення стало справжнім проривом.
Спочатку планувалося, що кредит з'явився як компроміс: низка країн ЄС, насамперед Бельгія, де заморожено більшість російських активів, виступали проти їхнього прямого використання. У підсумку домовилися на спільне запозичення від імені всього блоку з передачею коштів Україні – причому повертати їх потрібно буде лише в разі, якщо Росія погодиться виплачувати репарації.
Але рішення про виділення коштів вимагає одноголосного схвалення всіх лідерів ЄС – і тут у гру вступає Угорщина. Напередодні парламентських виборів 12 квітня Віктор Орбан перетворив Україну на головного політичного цапа-відбувайла. Будапешт заблокував кредит, висуваючи як умови відновлення транзиту російської нафти через трубопровід "Дружба". Більше того, угорська влада фактично конфіскувала інкасаторський рейс Ощадбанку – 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота, які перевозилися через територію країни.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн публічно пообіцяла, що гроші Україна "так чи інакше" отримає. Однак урядові чиновники визнають відверто: реального "плану Б" не існує. Розробка альтернативних схем фінансування – наприклад, двосторонніх позик від окремих країн ЄС або G7 – займе мінімум кілька місяців. Навіть якщо вето знімуть відразу після угорських виборів, перші реальні транші надійдуть до українського бюджету не раніше червня.
До цього моменту Україна трималася на коштах, накопичених у рамках механізму ERA Loans – кредиту на 50 млрд доларів під заставу заморожених російських активів. За даними Мінфіну, на початок березня в рамках цього інструменту надійшло 42,7 млрд доларів. Але цей ресурс не нескінченний.
Внутрішня проблема – паралізована Рада
МВФ пішов назустріч Україні і погодився тимчасово відстрочити свої умови. На початку березня країна отримала перший транш у розмірі 1,5 млрд доларів. Однак для продовження співпраці з фондом і, що принципово важливо, для отримання грошей від інших міжнародних партнерів Верховна Рада зобов'язана прийняти пакет податкових змін. Йдеться про запровадження оподаткування доходів з цифрових платформ, скасування пільг на безмитне ввезення посилок, запровадження ПДВ для ФОПів, а також про законодавче закріплення ставки військового збору на рівні 5% – у тому числі і після закінчення війни. МВФ недвозначно попередив: цього разу жодних додаткових компромісів не буде.
Депутати, однак, голосувати відмовляються. Конфлікт між урядом і парламентом тліє ще з літа 2025 року – після скандалів навколо спроб підірвати незалежність НАБУ і САП, а потім і гучного "Міндичгейту" з масштабною корупцією в енергетиці. Відтоді Рада фактично блокує будь-які ініціативи Кабміну. Депутати відкрито роздратовані тим, що їх змушують ухвалювати непопулярні рішення, поки уряд запускає все нові програми роздачі грошей.
У підсумку Мінфін був змушений піти на хитрість: розбити "великий податковий закон" на кілька окремих законопроєктів, а найбільш болючий пункт – запровадження ПДВ для ФОПів – і зовсім прибрати з порядку денного. Наскільки такий маневр задовольнить МВФ – велике питання.
Паралельно Україна накопичила серйозний борг за програмою Ukraine Facility – чотирирічною програмою ЄС обсягом 50 млрд євро, яка працює за принципом "гроші в обмін на реформи". Через невиконані законодавчі зобов'язання країна недоотримала майже 5,9 млрд євро. Ухвалення всіх прострочених законопроєктів могло б розблокувати ці кошти і допомогти дотягнути до перших траншів великого кредиту.
Як ділять майбутній кредит
Кредит ЄС планують структурувати у дві частини: близько 30 млрд євро на цивільні потреби та 60 млрд євро на оборону. Але й тут переговори йдуть непросто. Брюссель наполягає на тому, щоб "військові" гроші спрямовувалися виключно на закупівлю техніки, боєприпасів та виробництво дронів – але ніяк не на грошове забезпечення військовослужбовців. Тим часом саме виплати особовому складу становлять найбільшу статтю оборонного бюджету України – понад 1,14 трлн гривень. Покривати ці витрати уряду доведеться самостійно.
Українська сторона, у свою чергу, намагається переконати партнерів дозволити направити частину "оборонних" грошей на підготовку до наступної зими – реалізацію так званих "планів стійкості" вартістю близько 5,5 млрд євро. Міжнародні партнери поки що проти. Компроміс не знайдено.
Чиновники з обережним оптимізмом кажуть, що вихід з кризи можливий. Але всі їхні сценарії впираються в одне ключове питання – чи зможе Рада нарешті почати працювати. Без цього дожити до перших європейських мільярдів буде вкрай складно.
Раніше ми писали, що в Україні можуть зупинитися соціальні виплати.