Російська економіка переживає найглибшу кризу за десятиліття, і фінансовий тиск підводить Кремль до межі, за якою продовжувати війну в нинішніх обсягах стане неможливо. Економіст Володимир Мілов прогнозує, що Путін зіткнеться з реальним політичним вибором щодо завершення бойових дій найімовірніше у вересні – коли почнеться обговорення бюджету на наступний рік.
Як передає "Хвиля", про це Мілов розповів в інтерв'ю на YouTube-каналі "Бакалейко".
За оцінкою економіста, за масштабом нинішня ситуація порівнянна хіба що з кінцем 1980-х. Дефолт 1998 року, кризи 2008 і 2014 років люди переживали з відчуттям, що все це тимчасово і вихід існує. Тепер цього відчуття немає – і саме це, на думку Мілова, головна зміна.
"Ніякої чарівної палички, яка могла б витягнути і суспільство, і економіку з усього цього кошмару, не проглядається", – сказав він.
Мілов нагадав, що рік тому влада спробувала підняти економіку через підвищення податків, але це не спрацювало. Інших дієвих опцій майже не залишилося, тож восени бюджетна дискусія поставить Путіна перед вибором без хороших сценаріїв. Економіст послався на повідомлення Bloomberg, за якими Мінфін і Центробанк попереджають російського президента, що так багато витрачати на війну вже не можна. Він також згадав нещодавнє інтерв'ю міністра фінансів Антона Силуанова виданню "Коммерсант", де той визнав, що резерви не безмежні. "Це означає, що грошей немає, у перекладі на російську мову", – прокоментував Мілов.
Помітну частину населення криза вже відкинула на дно. За словами економіста, кілька мільйонів домогосподарств фактично збанкрутіли, а ще 20-30 мільйонів балансують на межі через високу закредитованість.
Окремо Мілов висловився про ситуацію з пальним, навколо якої, на його думку, забагато паніки. Він визнав, що окремі незалежні АЗС вводять обмеження, а українські удари по нафтопереробці справді дають ефект, проте говорити про повноцінну кризу зарано.
"Немає цього бензинового колапсу, його просто немає", – наголосив він.
За словами економіста, у травні Україна завдала чимало ударів по модернізованих бензинових заводах у центральній Росії – у Нижньому Новгороді, Волгограді, Рязані, Ярославлі та Москві. Але наслідки для ринку видно лише із затримкою. Уряд уже посилив заборону на експорт бензину, заборонив вивезення авіагасу й розглядає обмеження для дизеля.
Зачепив Мілов і соціальні видатки. Академіки РАН пропонують скорочувати трансферти до позабюджетних фондів – пенсійного та медичного страхування, де накопичилися трильйонні дірки. Будь-яке урізання, попередив економіст, обернеться новим ударом по і без того слабкому попиту, адже люди отримають менше грошей у вигляді пенсій і зарплат.
Атмосферу Петербурзького економічного форуму Мілов назвав украй депресивною: у перший же день над містом з'явилися безпілотники й чорний дим, а голову бюджетного комітету Держдуми Андрія Макарова, за його словами, фактично змусили мовчати. "Бути всередині краху імперії – це завжди дуже непросто", – підсумував економіст.