Ідея чотириденного робочого тижня поступово виходить з категорії експериментів і перетворюється на реальний інструмент трансформації ринку праці. Згідно з міжнародними дослідженнями, дедалі більше країн та компаній перевіряють, як скорочення робочого часу впливає на продуктивність і добробут співробітників.
"Хвиля" пише, що свіжі дані масштабного дослідження, опублікованого у 2025 році, охопили майже 3 тисячі працівників із понад 140 організацій у розвинених країнах.
За півроку переходу на скорочений графік без зменшення зарплати зафіксовано зниження вигорання, поліпшення фізичного та психічного стану працівників, а також зростання задоволеності роботою. При цьому ефективність компаній не тільки не впала, але в низці випадків навіть зросла.
Експерти радять розглядати це як сигнал: продуктивність безпосередньо не залежить від кількості відпрацьованих годин, а більше – від якості організації праці.
Ісландія: експеримент, що став нормою
Одним із найуспішніших прикладів вважається Ісландія. Там пілотний проєкт стартував ще у 2015 році і охопив тисячі держслужбовців.
Результати показали зниження стресу та втоми без погіршення якості роботи. Надалі скорочений графік закріпили в колективних договорах, і більшість працівників отримали право на зменшений робочий час.
Важливо, що економіка країни при цьому не постраждала – навпаки, залишилася стійкою та динамічною. Експерти радять враховувати цей досвід як доказ того, що скорочення годин не обов'язково шкодить ринку праці.
Португалія: бізнес не втратив прибуток
У 2023 році Португалія запустила державний пілот для приватних компаній. Понад тисячу співробітників перейшли на скорочений тиждень без зниження зарплат.
Робочий час зменшили приблизно на 14%, при цьому переважна більшість компаній позитивно оцінили результати. Бізнес не втратив клієнтів і доходи, а співробітники стали краще справлятися з балансом між роботою та особистим життям.
Експерти радять: ключ до успіху – не просто скоротити години, а розбудувати внутрішні процеси та підвищити концентрацію співробітників.
Бельгія: прихована сторона "чотириденки"
Не всі моделі однаково ефективні. У Бельгії впровадили варіант стисненого тижня: чотири дні роботи, але зі збільшеною тривалістю змін.
На практиці це виявилося менш популярним – лише близько 1% працівників скористалися можливістю. Причина – надмірне навантаження та втома після довгих робочих днів.
Експерти радять враховувати: якщо навантаження не зменшується, а просто ущільнюється, ефект може бути протилежним.
Швеція: менше годин – дорожче для бізнесу
Швеція пішла іншим шляхом – скороченням робочого дня до шести годин. В окремих сферах це дало позитивний ефект: співробітники менше втомлювалися, рідше брали лікарняні, а якість роботи зростала.
Однак для підтримки рівня послуг компаніям доводилося наймати додатковий персонал, що збільшувало витрати.
Експерти радять враховувати специфіку галузі: у сервісних сферах скорочення часу часто вимагає додаткових ресурсів.
Головний висновок: не універсальне рішення
Світовий досвід показує, що чотириденний тиждень може дати реальні переваги: зниження вигорання та плинності кадрів, зростання продуктивності, поліпшення балансу життя і роботи, економія ресурсів та зниження навантаження на інфраструктуру.
Проте є й обмеження. Такий формат складніше впровадити в медицині, освіті, транспорті та виробництві, де потрібна постійна присутність співробітників.
Експерти радять впроваджувати такі зміни поступово, через пілотні проєкти та з урахуванням особливостей кожної галузі.
Україна: перспектива після війни
На тлі війни та дефіциту кадрів перехід на чотириденний тиждень в Україні поки залишається малореалістичним на рівні всієї економіки.
Проте окремі галузі – IT, фінанси, креативні індустрії – вже можуть тестувати подібні моделі. Саме там результат залежить не від кількості годин, а від якості роботи.
Експерти радять розглядати скорочений робочий графік як інструмент майбутнього, який допоможе втримати фахівців та підвищити конкурентоспроможність країни.
Що далі
Навіть якщо зараз ідея здається передчасною, вона вже формує новий підхід до праці. У центрі уваги поступово опиняється не кількість годин, а стан людини та її здатність працювати ефективно без вигорання.
У довгостроковій перспективі, особливо в разі інтеграції в європейський ринок, Україна неминуче повернеться до обговорення скороченого робочого тижня – уже як частини нової економічної моделі та якості життя.
Раніше ми писали, що названі найприбутковіші професії в Україні.