Якщо формула "території за гарантії" не працює, що натомість? Аналітики Сем'юел Чарап із RAND та Дженніфер Кавана з Defense Priorities пропонують угоду з трьома принциповими елементами. За їхнім переконанням, усі сторони мають сісти за один стіл.
Як пише "Хвиля" з посиланням на Foreign Affairs, дотепер переговори йшли кількома розрізненими треками: Україна -США, Європа -Україна, США -Росія. Зустрічей за участю всіх ключових гравців не було жодної. Це, за словами аналітиків, породжує хаос і заважає знайти умови, прийнятні для всіх.
Перший елемент запропонованої формули -самообмеження України. Київ бере на себе зобов'язання не вступати в жодний військовий альянс і самостійно встановлює граничну чисельність армії. Водночас Україна зберігає право розвивати оборонну промисловість і отримувати західну допомогу для оборонної стратегії -фортифікацій, дронів, мінних полів, ППО.
Другий елемент -зустрічні обмеження для Москви: скорочення розгортання військ, ракет і важкого озброєння поблизу української території та на окупованих частинах. Обидві сторони зобов'язуються не розміщувати іноземні війська на своїй території.
Третій елемент -юридично зобов'язальні гарантії з боку США та Європи. Для Росії -формальне зобов'язання, можливо у формі резолюції Ради Безпеки ООН, що НАТО не розширюватиметься на схід. Для України -фіксований графік постачання озброєнь та створення запасів зброї за межами країни для швидкого посилення у разі нової агресії.
Автори визнають: навіть цей підхід може не спрацювати. Можливо, Кремль не задовольнить ніщо, крім повного підкорення України. Але угода, побудована навколо ключових інтересів безпеки сторін, принаймні дає реальний шанс на стійкий мир.
Раніше "Хвиля" розповідала, як стратегія стійкості без чіткого фіналу може привести до нескінченної війни.