Майже половина українських біженців у Фінляндії планує тут залишитися, 90% задоволені життям у країні, а кожен третій вже знайшов роботу. Такі дані дослідження, що його провів соціолог, член правління Товариства українців у Фінляндії Арсеній Свинаренко на замовлення Міністерства внутрішніх справ. У проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України», інформаційним партнером якого виступає «Главком», фахівець розповів, чому українці, котрі опинилися у Фінляндії після повномасштабного вторгнення, не збираються повертатися додому.
«Поки ситуація в Україні небезпечна, ми не можемо очікувати повернення українців з Фінляндії. Але є особливість країни, яка її відрізняє від Польщі й інших західних європейських країн: в Фінляндію приїхало багато українців саме з окупованих територій або зі сходу України. Це був єдиний шлях з окупованих територій через Росію потрапити в Західну Європу, у першу чергу в Фінляндію, Естонію чи Латвію. Куди їм повертатися? Я знаю деяких людей, які намагалися повернутися попри небезпеку, намагаючись зберегти житло. Але дуже багато людей втратили все, міста і села зруйновані, їм немає куди повертатися. Тобто людина, якій 70 років, каже, що буде вивчати фінську мову, хоч це важко, і якось тут жити, бо куди їй повертатися», – пояснив Арсеній Свинаренко.
За словами соціолога, політика інтеграції біженців у Фінляндії також відрізняється від практики деяких інших європейських країн. Якщо в Польщі інтеграція спрямована на те, щоб людина знайшла роботу і працювала якомога швидше, а мовне й інші питання вирішуються згодом, то в Фінляндії навпаки. Спочатку – вивчення мови, а потім уже робота.
«Фінська система інтеграції біженців й іноземців у цілому спрямована на їх довгострокове утримання в країні. Це дуже складна робота, бо ще одна з особливостей Фінляндії – для багатьох іноземців вона є транзитною країною. Тобто використовується для того, щоб отримати дозвіл на проживання як біженець і потім продовжувати свій шлях до Англії, Швеції або іншої країни», – каже фахівець.
Свинаренко каже, для біженців дійсно складно вивчати мову. Це довгострокові курси, під час яких вони їх шукають роботу і можуть працювати одразу, маючи тимчасовий захист. Дуже часто це низькооплачувана робота – прибиральники або будівництво. З визнанням дипломів українських дуже велика проблема. «Щоб працювати як вчитель чи лікар, потрібно пройти доволі складний процес визнання дипломів, додаткове навчання. Я спілкуюся з українськими вчителями і лікарями і кажу їм, що краще витратити три роки і отримати фінський диплом, але далі працювати за спеціальністю. Бо в Фінляндії працівники можуть мати гарантовані безпечні перспективи на ринку праці саме з фінським дипломом», – радить соціолог.
Нагадаємо, у Фінляндії відбулися вибори, результати яких впливатимуть на багато питань на місцевому рівні. У результаті – п’ять кандидатів українського походження обрано в муніципальні і регіональні ради.
Як відомо, новим мером столиці Фінляндії стане політик російського походження.
До слова, численні російські організації у Фінляндії намагаються залучити до себе українців, і поширювати свій вплив них.
Читайте також:
- Арсеній Свинаренко: Для українців у Фінляндії є реальна загроза русифікації
- Росіяни захоплюють владу у Фінляндії. Що показали останні місцеві вибори
- Діаспора б’є на сполох: «хороші росіяни» русифікують українців у Фінляндії
