Міста часто здаються складними місцями для дикої природи. Шум, рух транспорту та бетонні поверхні залишають мало місця для природи. Однак деякі тварини не лише виживають, а й розвивають дивовижні риси. Нещодавнє дослідження показує, як звичайні стінні ящірки (Podarcis muralis) процвітають у міських ландшафтах.
Сучасні міста впливають не лише на людину, а й на поведінку тварин. Нове дослідження показало, що ящірки, які мешкають у міських умовах, стають значно товариськішими та менш агресивними у порівнянні зі своїми «сільськими» родичами. Науковці з’ясували, що щільна забудова, часті контакти з людьми та інтенсивна взаємодія з іншими тваринами формують у цих плазунів нові соціальні навички.
У природних умовах ящірки зазвичай територіальні та схильні уникати один одного. Проте в місті вони змушені жити на менших просторах, де немає можливості уникати зустрічей. Таке середовище підштовхує їх до розвитку більш толерантної поведінки. У результаті тварини швидше звикають до присутності сусідів, стають сміливішими і навіть проявляють певну цікавість до інших особин.
Науковці підкреслюють, що урбанізація створює унікальні умови для еволюції. Зміни у поведінці ящірок є прикладом того, як тварини можуть адаптуватися до нових середовищ. Водночас дослідники застерігають, що така соціалізація має і зворотний бік: підвищений рівень контактів може збільшувати ризик передачі паразитів і хвороб.
Відкриття демонструє, що навіть дрібні плазуни здатні змінювати свої звички під впливом міського життя. Це додає нового розуміння до вивчення того, як природа реагує на швидку урбанізацію, і допомагає передбачити, які адаптації можуть виникати у майбутньому.
Дослідження також співпрацює з Центром спільних досліджень NC³ (Вибір ніші, Відповідність ніші, Конструювання ніші). Консорціум досліджує, як тварини створюють ніші та адаптуються до них у відповідь на тиск навколишнього середовища.
Читайте також: Єгиптологи отримали ключ до пошуків легендарної гробниці Клеопатри
Історія стінної ящірки ілюструє, як життя продовжує існувати, навіть попри невдачі сталі, скла та бетону.
Досліджуючи їхню поведінку, вчені отримують уявлення про ширшу загадку виживання в ландшафтах, сформованих людиною. Зрештою, це дослідження показує, що межа між природним і штучним світами не є жорсткою, а живою, сповненою адаптації та можливостей.
У проєкті брали участь науковці з кількох установ, зокрема з Білефельдського університету, Загребського університету та Коледжу Гельветікум у Цюриху. Міжнародна співпраця підкреслює, як поведінкова гнучкість може забезпечити виживання в умовах постійно мінливих умов. Дослідження опубліковане в журналі Biology Letters.
