Під час прогулянки руїнами Помпеїв легко подумати, що ми вже знаємо історії та навіть «генетику» відомих гіпсових відбитків людей, загиблих під час виверження вулкана Везувій у 79 році нашої ери — хто кого тримав, хто намагався втекти, а хто залишився на місці.
Протягом багатьох років гіди й підручники заповнювали прогалини, створюючи описи з уяви, спираючись на пози тіл або прикраси, застиглі в часі, — частіше художні, ніж наукові. Проте нещодавно дослідники вирішили піти іншим шляхом: дати слово біологічним доказам.
Команда вчених взяла зразки крихітних фрагментів кісток, запечатаних усередині кількох гіпсових відбитків Помпеїв, і за допомогою стародавньої ДНК та ізотопного аналізу поставила низку базових запитань: хто ці люди? чи були вони родичами? звідки походили їхні родини? Відповіді перевернули звичні уявлення й показали, що стародавні Помпеї були набагато більш різноманітним і космополітичним містом, ніж гадали раніше.
Аналіз ДНК жертв Помпеїв
Коли археологи заливали рідкий гіпс у порожнини, що залишилися після тіл, частина кісткових решток залишалася всередині. Під час реставраційних робіт учені зібрали фрагменти — часто змішані з гіпсом — із 14 відбитків і змогли отримати достатньо стародавньої ДНК для детального аналізу п’яти осіб.
Було збагачено приблизно 1,24 мільйона геномних маркерів, відновлено повні або часткові мітохондріальні геноми, визначено лінії Y-хромосоми та проведено перевірку на можливе забруднення сучасною ДНК. Усі п’ятеро виявилися генетично чоловіками, і між ними не було близьких родинних зв’язків до третього ступеня.
Такий підхід ефективний, адже давня ДНК зазвичай сильно фрагментована. Використання фіксованої панелі маркерів дозволяє виокремити справжні сигнали серед шуму, а контрольні тести гарантують достовірність результатів.
Переписування історії
У знаменитому «Домі із золотою браслеткою» дорослу людину, яка сиділа з дитиною на колінах, протягом десятиліть вважали матір’ю. Все через розкішний золотий браслет, знайдений на руці дорослого. ДНК довела протилежне: власником браслета був чоловік, і він не мав біологічного зв’язку з дитиною.
Читайте також: Вчені розкрили таємницю походження Землі — знайдено її космічний «прототип»
Поряд знайшли ще одного дорослого, якого вважали «батьком» цієї уявної родини. Проте генетичні дані не показали жодної спорідненості між чотирма людьми, знайденими в цьому будинку.
В іншому місці — у «Домі криптопортика» — двох осіб, знайдених в обіймах, називали «сестрами». Однак єдиний із цієї пари, у кого вдалося визначити стать за ядерною ДНК, виявився чоловіком. Висновок очевидний: пози чи прикраси не завжди відображають родинні зв’язки, особливо коли рештки неповні або під час попередніх реставрацій кістки могли бути переміщені.
Походження жителів Помпеїв
Порівняння геномів із тисячами давніх і сучасних ДНК зразків показало, що помпейці відхиляються від сучасних італійців і ближчі до народів східного Середземномор’я та Леванту. Моделювання походження підтвердило цей висновок: основна частка предків походила від ранніх землеробів з Анатолії та Леванту, а також від груп, пов’язаних із неолітичним Іраном. Один із зразків мав невелику домішку «степової» генетики, типової для північної чи східної Європи.
Інакше кажучи, ці люди були нащадками родин зі східних і південно-східних регіонів Середземномор’я, що підтверджує уявлення про Римську імперію як простір активних міграцій і торгівлі.
Ізотопи пролили додаткове світло
В одного з чоловіків, знайденого у «Віллі Таємниць», поєднувалася східносередземноморська та європейська спадковість. Хімічний аналіз зубної емалі — ізотопи стронцію та кисню — показав, що він виріс у центральній Італії, ймовірно, в регіоні Кампанія, хоча його предки прибули з інших земель.
Зовнішність за ДНК
Попри низьке охоплення даних, дослідники обережно спрогнозували деякі риси. Власник браслета, найімовірніше, мав темну шкіру й чорне волосся, інші — карі очі. Ознак близькоспоріднених шлюбів не виявлено, що свідчить про різноманітне, відкрите населення міста.
Читайте також: Вчені розгадали таємницю чиказької «щурячої нори»
Чому це відкриття важливе
Гіпсові відбитки Помпеїв давно стали символами трагедії, але тепер вони ще й джерело наукової правди. Прикраси не визначають стать, близькість тіл не означає спорідненості, а ніжні пози не завжди розповідають про любов чи родину. Завдяки ДНК і хімічному аналізу вчені замінили припущення доказами. Помпейці були не замкненою спільнотою, а частиною великої, змішаної середземноморської цивілізації.
Це дослідження доводить, як сучасна генетика та геохімія здатні змінити наше розуміння історії, розкриваючи справжні обличчя тих, кого ми знали лише через гіпс і легенди. Повне дослідження було опубліковано в журналі Current Biology.
