Чи отруєння свинцем стало причиною зникнення неандертальців — і чому вижили ми
Протягом десятиліть учені шукали пояснення, чому неандертальці — наші найближчі родичі — зникли близько 40 тисяч років тому, тоді як люди сучасного типу вижили. Одні звинувачують кліматичні зміни, інші — конкуренцію з Homo sapiens. Але нещодавнє дослідження додає до цього списку ще одного підозрюваного — свинець, токсичний метал, який міг буквально отруїти цілу популяцію.
Група палеогенетиків і геохіміків з Університету Торонто та Оксфорда проаналізувала ізотопний склад зубів неандертальських дітей, знайдених у печерах Франції та Іспанії. Результати показали надзвичайно високі концентрації свинцю, що перевищують сучасні рівні промислового забруднення. Найдивніше, що сліди цього металу з’являлися в періоди сезонного потепління, коли неандертальці залишали свої притулки в пошуках їжі.
Свинець потрапляв у їхні організми через воду, ґрунт і навіть їжу, адже багато печер, у яких вони жили, утворилися поблизу природних рудних родовищ. При нагріванні на вогні уламків свинцевих каменів чи кісток тварин, що контактували з рудою, у повітря виділялися отруйні пари. Постійний контакт із металом міг призводити до неврологічних розладів, втрати пам’яті, зниження рухової активності й безпліддя — факторів, які згодом могли спричинити вимирання виду.
Чому ж Homo sapiens, який жив поруч і користувався подібними знаряддями, не зазнав тієї ж долі? Вчені припускають, що люди мали іншу поведінкову стратегію — більше мігрували, менше часу проводили в рудних печерах, а також розвинули соціальні структури, які дозволяли дбати про хворих. Іншими словами, нас урятувала мобільність і співпраця.
Сучасні аналізи показують, що навіть невеликі дози свинцю можуть бути фатальними для дітей, які мають вищу чутливість до токсинів. У неандертальських спільнотах дитяча смертність могла зростати до критичних рівнів, що зробило неможливим відновлення популяції. При цьому навіть дорослі, ослаблені неврологічними наслідками отруєння, могли втратити здатність до ефективного полювання та захисту.
Читайте також: Вчені знайшли живі мікроби у тілі, похованому понад 1000 років тому
Цікаво, що у сучасних Homo sapiens знайдено генетичні мутації, які частково знижують токсичний вплив свинцю на організм. Це може бути наслідком еволюційного відбору, коли лише ті, хто мав кращу здатність виводити метал, виживали й передавали ці гени далі.
Таким чином, історія свинцевого отруєння може бути не лише частиною трагічної історії неандертальців, а й одним із чинників, що допомогли людям стати тим, ким вони є сьогодні. Вона нагадує: навіть найменші зміни в середовищі можуть вирішити долю цілої цивілізації.
Неандертальці, можливо, програли через невидиму отруту, а ми — їхні далекі спадкоємці — маємо шанс зрозуміти, як крихка межа між виживанням і зникненням.
