Нові наукові докази вказують на те, що забруднене повітря не лише шкодить легеням, а й може спричиняти приховану шкоду для мозку. Одне з наймасштабніших досліджень, що охопило дані майже 30 мільйонів людей, виявило зв’язок між довготривалим впливом поширених забруднювачів повітря — таких як вихлопи автомобілів та промислові викиди — і підвищеним ризиком розвитку деменції. Ці мікроскопічні частинки здатні проникати глибоко в організм, і результати свідчать, що вони можуть спричиняти порушення пам’яті та когнітивні збої.
Деменція вже зараз є глобальною кризою, яка зачіпає понад 57 мільйонів людей. До середини століття ця цифра може сягнути майже 153 мільйонів. При цьому хвороба стає не лише медичною, а й соціальною проблемою, навантажуючи системи охорони здоров’я, родини та економіку загалом. Попри певне зниження рівня захворюваності у високорозвинених країнах, загальносвітова тенденція викликає тривогу.
Дослідники з Епідеміологічного підрозділу Медичної дослідницької ради при Кембриджському університеті провели масштабний аналіз наявних досліджень, опублікований у журналі The Lancet Planetary Health. Їм вдалося об’єднати 51 наукову роботу з різних регіонів світу — від Європи до Австралії. І саме це дозволило отримати надійні докази взаємозв’язку між трьома основними видами забруднення та деменцією.
Перш за все, небезпечним виявився дрібнодисперсний пил PM2.5 — мікроскопічні частинки, які надходять від транспорту, промисловості, опалення та будівництва. Вони мають здатність проникати в глибокі шари легеневої тканини та потрапляти у кров. Ще одним шкідливим чинником виявився діоксид азоту (NO₂), що продукується при згорянні пального, зокрема в дизельних двигунах. А третім ризиковим агентом стала сажа, яка також поширена у вихлопах транспорту та при спалюванні біомаси.
Розрахунки виявили: кожні 10 мікрограмів PM2.5 на кубічний метр повітря підвищують ризик деменції на 17%. У разі NO₂ зростання становить 3% за ту ж концентрацію. А для сажі — ризик зростає на 13% навіть при одному мікрограмі на кубометр.
Читайте також: Хвороби, пов’язані з пластиком, щороку коштують світу $1,5 трильйона
Основні механізми, які можуть пояснити такий вплив, пов’язані з окисним стресом і запаленням — процесами, які шкодять клітинам мозку, ДНК та білкам. Забруднювачі можуть проникати до мозку безпосередньо або спричиняти системне запалення після потрапляння у кров з легень. Результатом цього стають ураження нервової тканини, які з часом можуть проявитися як деменція.
Цікаво, що забруднення повітря демонструє ще сильніший вплив на ризик виникнення судинної деменції — типу, що виникає через порушення кровообігу в мозку. Хоча наразі даних недостатньо для остаточних висновків, результати потребують подальшого вивчення.
Дослідники наголошують, що більшість наявних даних стосуються країн з високим рівнем доходів, де доступ до медичної допомоги ширший. Проте маргіналізовані громади — зокрема в країнах з низьким доходом — зазнають значно вищого рівня забруднення. А отже, у майбутніх дослідженнях важливо враховувати представництво таких груп.
Провідні автори підкреслюють, що профілактика деменції — це не лише питання медицини. Планування міст, транспортна інфраструктура, екологічні стандарти — всі ці сфери мають відігравати роль у зменшенні ризиків. Стратегічні дії на національному та міжнародному рівнях, включно з посиленням стандартів якості повітря, можуть не лише зменшити навантаження на систему охорони здоров’я, а й запобігти мільйонам нових випадків когнітивних порушень у майбутньому.
