Вчені створюють прозорі сонячні комірки для вікон

Дата:

У щільних міських районах сонячна енергетика завжди стикалася з дуже приземленою проблемою — буквально браком місця. Дахи будівель обмежені, фасади хмарочосів складні для монтажу важких панелей, а відкриті простори в мегаполісах майже відсутні. У результаті міста, які споживають найбільше електроенергії, не завжди можуть ефективно її виробляти.

Дослідники з Наньянського технологічного університету в Сінгапурі (NTU Singapore) запропонували підхід, який може змінити цю ситуацію радикально: сонячні елементи, настільки тонкі та прозорі, що їх можна наносити прямо на скло вікон.

Сонячні панелі, яких майже не видно

Команда розробила ультратонкі напівпрозорі сонячні елементи на основі перовскітів — матеріалів, які вже кілька років вважаються одним із найперспективніших напрямів у сонячній енергетиці.

Товщина цих шарів вражає: близько 10 нанометрів, що приблизно в 10 000 разів тонше за людську волосину. Для порівняння, це навіть у десятки разів тонше за класичні перовскітні сонячні елементи. Попри таку мініатюрність, пристрої демонструють ефективність, яка для цієї категорії є однією з найкращих у світі. Результати дослідження опубліковані в журналі ACS Energy Letters.

Вікна як електростанції майбутнього

Ідея «прозорих сонячних панелей» не нова, але завжди мала фундаментальне обмеження: сонячний елемент повинен поглинати світло, а отже — він не може залишатися повністю прозорим. Чим більше енергії він виробляє, тим менш прозорим стає.

Саме тому більшість традиційних сонячних систем залишаються громіздкими конструкціями з товстого скла, металевих рам, захисних шарів і кріплень. Одна панель важить десятки кілограмів і потребує окремого місця для встановлення.

У щільних містах це створює парадокс: дахів недостатньо, а фасади зі скла складно перетворити на енергетичні поверхні без зміни зовнішнього вигляду будівлі. Новий підхід NTU пропонує інше рішення — використовувати самі вікна як генератори енергії.

Перовскіт: матеріал, який змінює гру

Ключ до технології — перовскітні матеріали. Вони стали «зіркою» сонячних досліджень останнього десятиліття завдяки низькій вартості виробництва, високій ефективності та здатності працювати навіть при розсіяному світлі.

Дослідники під керівництвом професорки Анналізи Бруно створили надтонкі шари перовскіту товщиною від 10 до 60 нанометрів. Для порівняння, людська волосина має товщину 80 000–100 000 нанометрів.

Різні варіанти показали різну ефективність: до 12% у непрозорих зразках і близько 7,6% у напівпрозорих версіях, які пропускають до 40% видимого світла. Хоча це менше, ніж у класичних кремнієвих панелей (понад 20%), важливо інше — ці елементи майже невидимі, легкі та можуть працювати навіть у тіні, що критично для міських «каньйонів» між хмарочосами.

Міста, які самі виробляють енергію

Сучасні будівлі — це величезні споживачі енергії, особливо для охолодження та освітлення. І водночас вони буквально вкриті склом, яке наразі не виконує жодної енергетичної функції.

Якщо навіть частину цих поверхонь перетворити на генератори, міста могли б отримати нове джерело розподіленої енергетики без потреби в додаткових земельних ресурсах. За оцінками дослідників, фасади великих будівель потенційно можуть виробляти сотні мегават-годин електроенергії на рік.

Виробництво без хімічних розчинників

Окремий прорив полягає не лише в самій тонкості матеріалу, а й у способі його виготовлення. Команда NTU використала вакуумне осадження — технологію, яка вже застосовується в напівпровідниковій та дисплейній промисловості.

На відміну від рідких хімічних процесів, цей метод дозволяє створювати рівномірні плівки великої площі з точним контролем товщини і без використання токсичних розчинників. Це робить технологію потенційно більш придатною для масштабного виробництва.

Поки що — лабораторія, але з великим потенціалом

Попри вражаючі результати, перед технологією стоїть ключова проблема — довговічність. Перовскіти чутливі до вологи, кисню, тепла та ультрафіолету. У лабораторії вони працюють добре, але в реальних умовах повинні витримувати роки експлуатації.

Саме стабільність і масштабування залишаються головним викликом, який визначить, чи побачимо ми «сонячні вікна» у реальних будівлях. Дослідники вже запатентували технологію та працюють із промисловими партнерами, щоб адаптувати процес виробництва для реального застосування.

Потенційно такі прозорі сонячні елементи можуть з’явитися не лише в будівлях, а й у транспорті, смартфонах, розумних окулярах і будь-яких скляних поверхнях. Ідея проста, але амбітна: перетворити звичайне вікно з пасивного елемента архітектури на невидиме джерело енергії.

0 0 голоси
Рейтинг статьи
Підписатися
Сповістити про
guest
0 комментариев
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів

Поділитися:

Subscribe

Популярне

Останні новини
Останні новини

Від Норвегії до Румунії: як Україна розгортає масове виробництво дронів у Європі

Партнери цінують не лише наші технології Україна разом з...

Z-канали скаржаться, що Україна почала доставляти дрони в тил рф повітряними кулями, які не глушить РЕБ

російські Z-канали заявляють, що Україна нібито почала використовувати малі...

Глава британської спецслужби озвучила нову оцінку втрат РФ у війні з Україною

Глава Центру урядового зв'язку Великої Британії (GCHQ) Енн Кіст-Батлер...