Цей прорив є великим кроком до створення тваринних гібридів, здатних вирощувати сумісні з людиною органи, що може послабити нинішню кризу з трансплантацією. Слово «химера» зазвичай викликає образи міфологічних багатоголових чудовиськ, однак цей термін має і сучасне наукове значення. Зокрема, відомо близько 100 задокументованих випадків людських химер — людей із двома різними генетичними лініями клітин (часто це результат того, що один різнояйцевий близнюк поглинає іншого ще в утробі матері). У вкрай рідкісних випадках ненароджені близнюки можуть навіть стати генетичними «батьками» потомства химери.
Найпоширенішою формою химеризму є міжвидовий химеризм, який найбільше відповідає його міфологічним, тваринним кореням. Зокрема, у 2017 році вчені створили перших у світі химер «людина–свиня» — ембріон свині з невеликою кількістю людських клітин — із надією вирощувати сумісні з людиною органи для трансплантації. Проте через вісім років цей процес усе ще залишається складним, оскільки клітини організму-господаря — наприклад, миші чи свині — мають захисні механізми, відомі як «вроджений імунітет РНК», які дозволяють клітинам тварини витісняти людські клітини під час формування химери.
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Cell, група вчених на чолі з біологами з UT Southwestern у Техасі виявила білок клітин миші під назвою MAVS, який при відключенні фактично вимикає цей імунний «сигнал тривоги». Це дозволяє людським клітинам успішно конкурувати, виживати та набагато ефективніше інтегруватися.
«Отримані результати дають змогу посилити людсько-тваринний химеризм без зміни донорських людських клітин», — заявив у пресрелізі старший автор дослідження, біолог UT Southwestern Джун Ву. — «Це наближає можливість вирощування людських органів у тваринних організмах і потенційно допоможе зменшити глобальний дефіцит трансплантованих органів».
Це дослідження ґрунтується на попередній роботі, опублікованій минулого року тією ж лабораторією Ву, у межах якої було розроблено спосіб обійти так звані молекули клітинної адгезії (CAM). Ці молекули природно «прилипають» до клітин того самого виду, але майже не взаємодіють із клітинами інших видів — серйозна проблема для створення химер. Тому дослідники модифікували поверхню людських стовбурових клітин нанотілами, які при контакті з антигенами іншого виду надійно з’єднувалися з ними та фактично повністю обходили механізм CAM.
Звісно, створення людсько-тваринних химер (де людські клітини зазвичай становлять менше ніж 10% організму) вже давно є серйозною етичною проблемою та науковим напрямом, проти якого виступає багато організацій із захисту тварин. Водночас у останні роки стрімко розвивається ксенотрансплантація — пересадка людині органів, вирощених у генетично модифікованих свинях — із вражаючими результатами. У березні 2024 року лікарня Massachusetts General Hospital здійснила першу пересадку нирки генетично редагованої свині живій людині, а на початку цього місяця NYU Langone Health провела свої перші ксенотрансплантації в межах клінічного випробування для пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності.
Оскільки в США понад 100 000 людей перебувають у черзі на трансплантацію, пошук нових джерел органів є одним із головних пріоритетів сучасної медицини. Принаймні наразі — на краще чи на гірше — людсько-тваринні химери є одним зі шляхів подолання цього критичного дефіциту. Джерело
