Здається дивним, що у 2025 році ми все ще дозволяємо столітній війні диктувати, як працює час у США. Але ось ми тут. Країна вперше запровадила перехід на літній час (DST) як засіб економії енергії під час Першої світової війни. Ідею було скасовано після війни, і Конгрес не зробив офіційним перехід на літній час по всій країні до 1966 року (хоча штатам було дозволено зробити винятки).
Сьогодні, коли американцям потрібно зробити ривок вперед або відступити, неминуче виникає питання: чи не можемо ми просто повністю відмовитися від усього цього?
Більше століття американці живуть за системою літнього часу, запровадженою у 1916 році. Хоча її метою було економити енергію під час Першої світової війни, сучасні наукові дослідження показують, що регулярні переведення годинників серйозно впливають на біоритми людей. Перехід на літній і зимовий час порушує циркадні ритми, які регулюють сон, метаболізм, рівень гормонів і навіть роботу серцево-судинної системи.
Вчені відзначають, що навіть одна година різниці може збільшувати ризик серцевих нападів, інсультів і загальної втоми. Крім того, порушення біоритмів відчутно впливає на когнітивні функції, здатність до концентрації та емоційний стан. Дослідження показують, що організм не завжди встигає адаптуватися до змін, і наслідки накопичуються з року в рік.
Незважаючи на численні попередження, система часу 1916 року залишається чинною у більшості штатів США. Науковці пропонують декілька рішень для пом’якшення наслідків: від скасування переведення годинників до введення більш гнучких робочих графіків, що враховують природні ритми організму. Деякі експерименти в окремих штатах показують, що стабільний час без переходу на літній режим може покращити загальний стан здоров’я населення і зменшити рівень стресу.
Читайте також: Штучний інтелект виявив гігантські магматичні потоки під Егейським морем
З огляду на сучасні медичні дані, фахівці все частіше закликають переглянути столітню традицію і синхронізувати життя людей з природними біоритмами, а не зі старим годинниковим механізмом. Цей підхід може стати ключовим кроком у профілактиці хронічних захворювань та підвищенні якості життя американців.
