У Південних Андах, у Перу, дослідники натрапили на загадковий об’єкт, який протягом століття бентежив археологів: 5 200 точно виритих отворів, що простягаються майже на одну милю в долині Піско. Цей об’єкт, відомий як «Смуга отворів» або Monte Sierpe («Гора Змії»), став предметом численних гіпотез — від системи оборони до водозбірних ям і сільськогосподарських грядок.
Нова дослідницька команда з Австралії та Флориди пропонує свіжий погляд на таємницю: можливо, ці отвори були частиною давнього ринку, а згодом — складною системою обліку за часів інків.
«Чому стародавні народи вирили понад 5 000 отворів у передгір’ях Перу? Чи це були грядки? Чи збирали вони воду? Ми не знаємо точно, але наші нові дані дають цікаві підказки», — каже Джейкоб Бонгерс, цифровий археолог з Університету Сіднея, провідний автор дослідження, опублікованого в журналі Antiquity.
Отвори мають ширину від трьох до шести футів і глибину до трьох футів, вони розташовані групами. Використовуючи дрони для картографування, дослідники виявили числові закономірності у розташуванні ям. Мікроботанічний аналіз зразків ґрунту показав наявність кукурудзи та диких рослин, які використовувалися для виготовлення кошиків. Ймовірно, товари зберігали саме в цих отворах.
«Можливо, це був своєрідний доінкський ринок — на кшталт ярмарку», — пояснює Бонгерс. — «Мобільні торговці, фермери, рибалки та інші обмінювалися тут місцевими продуктами, такими як кукурудза та бавовна».
Але на цьому роль «Смуги отворів» не закінчувалася. Її планування дивовижно збігається з системою рахунку за допомогою вузликів, яку використовували інки в тій самій долині. «Ці отвори можна розглядати як соціальну технологію, яка об’єднувала людей і згодом стала масштабною системою обліку в Імперії Інків», — додає Бонгерс.
Доступ до місця був складним через гористий рельєф, а звичайні наземні методи картографування не давали точних результатів. Саме дрони дозволили отримати детальні знімки, що відкрили величезне значення цього об’єкта. «Математичні закономірності у розташуванні отворів — це справді вражаюче відкриття», — підкреслює Чарльз Стеніш, співдослідник із Університету Південної Флориди.
Розташування між двома адміністративними центрами інків, на перехресті доріг доінкської епохи та між високогір’ям і низовинами, робило «Смугу отворів» ідеальним місцем для збору людей і обміну товарами.
«Це надзвичайне відкриття розширює наше розуміння індігенних практик обліку та взаємодії людей у давніх Андах», — резюмує Бонгерс. «Дослідження показує, як стародавні громади змінювали ландшафт, щоб зближувати людей і стимулювати обмін».
Ця знахідка не лише проливає світло на доінкські ринки, а й надає нові дані про складні економічні та соціальні системи стародавніх цивілізацій Анд.
