Кубинський сивоголовий перепелиний голуб: еволюційна загадка на межі зникнення
Сивоголовий перепелиний голуб – унікально давній вид без близьких родичів, який нині перебуває на межі вимирання.
На перший погляд, кубинський сивоголовий перепелиний голуб не видається чимось особливим: непримітне коричневе пір’я, тонкий дзьоб і хода, характерна для більшості інших голубів. Його легко не помітити на тлі яскравих кубинських папуг. Але зовнішність буває оманливою. Протягом десятиліть цей, здавалося б, звичайний птах залишав біологів у повному здивуванні. Досі невідомо, звідки він з’явився, як потрапив на острів і до яких видів є найближчим родичем.
Вперше вчені розшифрували ДНК сивоголового перепелиного голуба, сподіваючись розгадати цю таємницю. Однак отримані результати лише додали ще більше запитань.
🔬 Загадковий птах без близьких родичів
«Цей вид довгий час залишався орнітологічною загадкою», – пояснює Джессіка Освальд, наукова співробітниця Музею природної історії Флориди та провідна авторка дослідження. «Ми вирішили вивчити саме цього голуба, оскільки очікували отримати незвичайні результати, які могли б допомогти зрозуміти складну біогеографію Карибського басейну. Але ми навіть не припускали, що цей птах настільки унікальний з еволюційної точки зору».
Раніше вважалося, що синьоголовий перепелиний голуб найближче споріднений із голубами Центральної та Південної Америки. Але деякі біологи звернули увагу, що у нього є риси, які більше нагадують голубів Австралії та Океанії. Нове дослідження, опубліковане в журналі Biology Letters, доводить, що обидві ці гіпотези були помилковими. Цей вид не має тісного споріднення ані з австралійськими голубами, ані з американськими.
«З еволюційної точки зору цей голуб ще більш унікальний, ніж знаменитий додо», – додає Освальд. Додо також належав до родини голубиних, але принаймні мав одного відомого родича – родриґеського солітара, який також вимер.
Ніхто достеменно не знає, наскільки давня родина голубиних, але аналіз ДНК у поєднанні з віком викопних решток голубів, вказує, що сивоголовий перепелиний голуб міг виникнути ще 50 мільйонів років тому. Це надзвичайно довгий період навіть для еволюційної науки, де час вимірюють не годинами, а геологічними ерами. Для порівняння, спільний предок людини та шимпанзе жив лише 5–6 мільйонів років тому.
🦜 ДНК давніх птахів і зниклі карибські види
Дослідження Освальд стало частиною масштабного проєкту, що фінансується Національним науковим фондом США, і має на меті з’ясувати причини зникнення птахів у Карибському регіоні за останні тисячоліття.
З моменту появи людини на Карибах вимерло приблизно 12% усіх місцевих птахів, серед них:
- гігантська сова заввишки майже 120 см,
- понад дюжина видів папуг,
- хижак на 30% більший за білоголового орлана,
- нелітаючий ібіс, який використовував свої короткі крила, як дубинки для боротьби,
- кондор із міцними м’язами навколо черепа, що мав сильніший укус, ніж сучасні кондори.
Читайте також – Наші гени розкривають поділ людської популяції 1,5 мільйона років тому
Науковці зазвичай мають у своєму розпорядженні лише викопні рештки, що ускладнює визначення родинних зв’язків між вимерлими й сучасними видами.
Щоб вирішити цю проблему, Освальд розробила нові методи виділення та розшифрування ДНК із кісток давніх карибських птахів. За допомогою цих технологій вона встановила, що деякі вимерлі карибські види були ближчими до птахів Африки, Нової Гвінеї та Нової Зеландії, ніж до американських родичів.
🆘 На межі зникнення
Хоча синьоголовий перепелиний голуб ще не вимер, він перебуває у критичній небезпеці.
«Всього лиш 1 000 дорослих особин цього виду залишилося на Кубі», – зазначає Освальд. «Йому загрожують нелегальне полювання, втрата середовища існування та інвазивні види, такі як коти».
Раніше нікому не вдавалося розшифрувати його ДНК через рідкісність цього птаха. У музеях Північної Америки зберігається всього кілька екземплярів, зібраних ще десятки років тому. Видобути з них якісні зразки ДНК традиційними методами було майже неможливо.
Але Освальд застосувала свою унікальну техніку секвенування давньої ДНК до зразка лапки птаха, взятої у 1958 році. Через кілька днів очікування вона отримала результати.
«Вона зателефонувала мені та запитала: «Ви сидите?»» – пригадує Девід Стедман, співавтор дослідження та колишній куратор орнітології у Флоридському музеї. – «Я подумав, що експеримент провалився. Але насправді ми отримали неймовірні дані».
📌 Звідки він узявся?
Інші голуби Карибського басейну походять від птахів Північної та Південної Америки. Але синьоголовий перепелиний голуб не має чітко визначеного походження.
«Це реліктовий вид, імовірно, він дуже давно мешкає на Карибах», – пояснює Стедман. «Куба – один із найстаріших островів регіону».
Чи цей голуб є останнім представником колись численної групи птахів, як підказує генетика, чи це просто дивний ізольований нащадок інших голубів, який випадково опинився на Кубі в далекому минулому? Попри те, що сивоголовий перепелиний голуб більшу частину часу проводить на землі, його предки, ймовірно, мали чудові льотні здібності, як і більшість голубів та горлиць.
«Деякі групи птахів мають фантастичні здібності до розселення, і голуби – одні з них», – каже Освальд. «Вони їдять багато фруктів, тож часто змушені літати на великі відстані у пошуках плодових дерев».
Яким би не було його походження, майбутнє цього загадкового голуба залишається під загрозою.
