У водах біля Сінгапуру археологи підняли з морського дна унікальний вантаж XIV століття — тисячі керамічних виробів, які пролежали під водою майже 700 років. Це перше стародавнє кораблетроща, офіційно зафіксоване в територіальних водах Сінгапуру, і воно вже переписує ранню історію регіону.
Судно, відоме як «Temasek Wreck», стало джерелом найбільшої у світі колекції синьо-білої порцеляни епохи Юань, знайденої в межах одного затонулого корабля.
Докази того, що Сінгапур був торговельним вузлом ще у XIV столітті
Сьогодні Сінгапур асоціюється з глобальною торгівлею, але довгий час вважалося, що його роль як міжнародного порту почалася лише після приходу британців у 1819 році. Нові знахідки доводять: ще задовго до колоніальної епохи, коли місто мало назву Темасек, воно вже було важливою ланкою морських маршрутів між Китаєм і Південно-Східною Азією.
Експедиція під керівництвом доктора Майкла Флекера з HeritageSG та ISEAS–Yusof Ishak Institute виявила біля скелястого району Педра-Бранка приблизно 3,5 тонни керамічних фрагментів. Серед них — понад 2 350 виробів рідкісної синьо-білої порцеляни династії Юань (1271–1368). На той час така порцеляна була предметом розкоші. Лише згодом вона стала масовим товаром. Тому масштаби цієї знахідки свідчать про активну й заможну торговельну спільноту.
Китайський корабель і його ймовірний маршрут
Дослідники припускають, що судно було китайською джонкою, яка вирушила з порту Цюаньчжоу між 1340 і 1352 роками. Склад вантажу вказує на конкретного адресата.
На кораблі не було великих 50-сантиметрових блюд, популярних на ринках Близького Сходу чи Індії. Натомість переважали менші тарілки та чаші діаметром до 35 сантиметрів. Саме такі предмети раніше знаходили під час розкопок на території Форт-Кеннінг та біля річки Сінгапур.
Цей збіг дозволяє припустити, що Темасек був не транзитним пунктом, а кінцевою точкою маршруту. Ймовірно, кераміка призначалася для місцевої еліти.
Різноманіття кераміки: не лише синьо-біла порцеляна
Окрім рекордної кількості синьо-білих виробів, археологи знайшли:
- селадон Longquan (майже половина всього вантажу),
- вироби Jingdezhen типу qingbai та shufu («Приватна рада»),
- білу порцеляну Dehua,
- зелену кераміку з провінції Фуцзянь.
Таке різноманіття вказує на широку торговельну мережу та розвинену систему експорту кераміки з Південного Китаю до Південно-Східної Азії.
Чому збереглася порцеляна, але не корабель?
Дерев’яний корпус судна за століття практично повністю зруйнували морські організми. Натомість кераміка, хоч і пошкоджена, витримала випробування часом.
Роботи тривали з 2016 до 2019 року. Археологи працювали в складних умовах — через сильні течії та значну глибину. Наразі Національна рада з питань спадщини Сінгапуру контролює процес консервації. Артефакти проходять процедуру десалінізації — з них поступово видаляють морську сіль, щоб запобігти руйнуванню глазурі. Після завершення реставрації кераміку планують представити в національних музеях Сінгапуру.
Більше, ніж просто кораблетроща
«Temasek Wreck» — це не просто колекція стародавнього посуду. Це матеріальний доказ того, що Сінгапур мав стратегічне значення в міжнародній торгівлі ще сім століть тому.
Знахідка демонструє, що Темасек був частиною глобальної економічної системи задовго до європейської колонізації. І кожен уламок порцеляни — це фрагмент великої історії про те, як Китай, Південно-Східна Азія та морські шляхи формували світ, який ми знаємо сьогодні.
Дослідження опубліковане в журналі Journal of International Ceramic Studies.
