Марс продовжує відкривати свої давні таємниці, і цього разу вони буквально нагадують гігантське павутиння. Незвичайний рельєф, який добре помітний із орбіти, став об’єктом детального вивчення марсоходом Curiosity від NASA. Те, що вчені побачили зблизька, може змінити уявлення про те, як довго на Червоній планеті зберігалася вода — і, можливо, умови для життя.
Протягом останніх шести місяців ровер досліджує ділянку, вкриту так званими структурами «boxwork» — мережею кам’янистих хребтів, які перетинаються між собою і піднімаються над поверхнею на кілька метрів. Між ними лежать піщані западини, а вся ця система простягається на значні відстані. Якщо дивитися зверху, вона й справді нагадує павутиння.
Вчені вважають, що ці утворення виникли мільярди років тому, коли підземні води рухалися крізь тріщини в гірських породах Mars. Разом із водою переносилися мінерали, які поступово осідали в цих тріщинах і «цементували» їх. З часом м’якші породи навколо руйнувалися під дією вітру, а зміцнені ділянки залишалися, утворюючи характерний візерунок.
Подібні структури існують і на Землі, але вони значно менші та зазвичай зустрічаються в печерах або сухих регіонах. На Марсі ж масштаби вражають — це не окремі утворення, а цілі ландшафти. Саме тому дослідники прагнули дістатися до них і вивчити безпосередньо, а не лише за супутниковими знімками.
Пересування цією місцевістю — справжній виклик. Ровер, який за розмірами нагадує невеликий автомобіль, змушений долати вузькі кам’янисті хребти і водночас уникати піщаних пасток у западинах. Кожен маршрут ретельно планується, щоб уникнути ризиків для техніки.
Особливий інтерес викликає те, що ці структури розташовані на схилах гори Mount Sharp — гігантського масиву, який досліджує Curiosity. Кожен шар цієї гори — це своєрідний архів клімату Марса. Чим вище піднімається ровер, тим більше доказів того, що вода на планеті поступово зникала, хоча іноді поверталася у вигляді коротких вологих періодів.
Виявлення «павутинних» структур на такій висоті має важливе значення. Воно свідчить про те, що рівень підземних вод колись був значно вищим, ніж вважалося раніше. А це, своєю чергою, означає, що умови, придатні для мікроскопічного життя, могли існувати на Марсі довше.
Додаткові підтвердження дають і інші знахідки. Наприклад, на поверхні виявлено темні лінії — це тріщини, якими колись рухалася вода. Також ровер зафіксував невеликі округлі утворення — так звані «нодулі», які часто пов’язані з діяльністю підземних вод. Цікаво, що вони розташовані не в самих тріщинах, а поруч із ними або в піщаних ділянках, і причини такого розподілу поки що залишаються загадкою.
Curiosity продовжує працювати як повноцінна мобільна лабораторія. За допомогою бурової установки він збирає зразки порід, перетворює їх на порошок і аналізує прямо на місці. У зразках із цієї області вже виявлено глинисті та карбонатні мінерали — ще один доказ того, що вода відігравала ключову роль у формуванні місцевого ландшафту.
Більше того, деякі зразки досліджуються за допомогою складніших методів, які дозволяють виявляти органічні сполуки — молекули, пов’язані з життям. Це не означає, що життя на Марсі точно існувало, але такі знахідки роблять це припущення більш обґрунтованим.
Найближчим часом ровер залишить цю ділянку та продовжить дослідження інших шарів гори, багатих на сульфати — мінерали, що утворюються в умовах висихання води. Це допоможе ще краще зрозуміти, як Марс перетворився з потенційно придатної для життя планети на холодний і сухий світ.
Кожне нове відкриття додає деталей до великої картини минулого Марса. І хоча відповідей поки що менше, ніж запитань, стає зрозуміло одне: колись ця планета була набагато динамічнішою і «живішою», ніж здається сьогодні.
