Упродовж десятиліть розвиток інтернету майже завжди означав одне й те саме — прокладання кабелів під землею або встановлення складної телекомунікаційної інфраструктури. Проте нове технологічне рішення, створене в межах експериментального проєкту, що виріс із дослідницької екосистеми Google, пропонує інший підхід: передавати дані містами за допомогою невидимих світлових променів.
Компанія Taara розробила систему, здатну забезпечувати надшвидкісне інтернет-з’єднання без оптоволокна — фактично «стріляючи» інформацією крізь повітря.
Як працює інтернет на світлі
В основі технології лежить пристрій Beam — компактний модуль розміром приблизно з коробку для взуття. Усередині нього розміщена кремнієва плата з більш ніж тисячею мікроскопічних світлових випромінювачів.
Вони формують керований світловий промінь, який:
- передає цифрові дані;
- автоматично спрямовується на інший приймач;
- працює на відстані до 10 км за умови прямої видимості.
Такий підхід належить до технологій оптичного бездротового зв’язку (Free-Space Optical Communication) — передачі інформації світлом через атмосферу замість кабелю. Фактично система працює подібно до оптоволоконного інтернету, тільки роль «дроту» виконує вузький промінь світла між двома будівлями.
Швидкість як у оптоволокна — без розкопування вулиць
За заявами розробників, Beam забезпечує двосторонню передачу даних зі швидкістю до 25 Гбіт/с із дуже низькою затримкою сигналу.
Головна перевага — швидкість розгортання мережі. Якщо прокладання оптоволокна може тривати місяці через дозволи, земляні роботи та інфраструктурні обмеження, світлову систему можна встановити буквально за кілька годин.
Пристрої монтуються:
- на дахах будівель,
- телекомунікаційних щоглах,
- міських опорах освітлення.
Це особливо важливо для густонаселених міст або районів, де прокласти кабелі складно чи економічно невигідно.
Подолання природних і міських бар’єрів
Beam працює як елемент більшої екосистеми. Для довших з’єднань компанія використовує інфраструктуру Lightbridge, здатну передавати сигнал на відстань до 20 км.
Такі системи дозволяють з’єднувати мережі через:
- річки та озера,
- гірську місцевість,
- історичні центри міст,
- віддалені населені пункти.
Сьогодні попередні версії технології вже застосовуються приблизно у 20 країнах світу для підключення регіонів із недостатньо розвиненою інфраструктурою.
Світло замість механіки
Ключовим технологічним проривом стало використання оптичної фазованої решітки — мікрочипа, який електронно змінює напрям світлового променя без рухомих деталей.
Раніше подібні системи вимагали механічного наведення лазерів, що знижувало надійність. Новий підхід дозволяє:
- швидко коригувати напрям сигналу,
- компенсувати мікроколивання будівель,
- автоматично підтримувати стабільне з’єднання.
Конкуренція супутниковому інтернету
Світловий інтернет може стати альтернативою супутниковим системам на кшталт Starlink або майбутніх орбітальних мереж Amazon.
Його потенційні переваги:
- менша затримка сигналу;
- відсутність залежності від орбіти супутників;
- нижча вартість розгортання у містах;
- висока пропускна здатність для центрів обробки даних.
Особливо перспективною технологія виглядає для розвитку інфраструктури штучного інтелекту, де дата-центрам потрібні швидкі канали зв’язку між будівлями.
Інтернет майбутнього — гібридний
Фахівці вважають, що майбутні мережі навряд чи покладатимуться лише на одну технологію. Найімовірніше, глобальний інтернет стане гібридною системою, що поєднуватиме:
- оптоволокно,
- супутники,
- мобільні мережі,
- та оптичний бездротовий зв’язок.
Світлові промені можуть заповнити саме ту нішу, де кабелі занадто дорогі, а супутники — надлишкові. І якщо технологія Taara масштабуватиметься успішно, міста майбутнього отримають інтернет буквально на швидкості світла — без жодного прокладеного дроту під ногами.
