Відновлення агросектору в Україні потребує перезавантаження: Шуляк назвала стратегії

Дата:

Для відновлення агросектору Україні потрібно інтегрувати між собою три головні державні стратегії. Йдеться про стратегію регіонального розвитку, стратегію розвитку малого та середнього бізнесу і стратегію розвитку сільських територій.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк.

За її словами,саме вони мають безпосередній вплив на сільське господарство, але не пересікаються між собою. Водночас, як вважає Шуляк, необхідно інвентаризувати землю, потужності щодо людського ресурсу і проблеми сектору, а також створити інтегровану цифрову мапу підтримки.

"Все це є частиною успішних практик розвитку сільськогосподарської сфери, які застосовуються у ЄС. Але їх механічне перенесення у випадку України не спрацює", – зазначає вона.

Під час панельної дискусії "Сільський розвиток: радянська утопія чи завдання від ЄС" на Agro Ukraine Summit, організованому Всеукраїнською асоціацією громад спільно з Mercy Corps, парламентарка зауважила – ряд європейських практик розвитку агросектору, безумовно, слід перейняти і адаптувати. Зокрема, єдине вікно для громади, бізнесу й фермерів. Водночас, потрібно врахувати, що у Європі все працює інакше.

Опис головних стратегій

За словами Шуляк, Україна має три державні стратегії, що стосуються розвитку регіонів, малого і середнього бізнесу та сільських територій. Але замість злагодженої роботи цих документів маємо три паралельні треки, які не взаємодіють між собою.

"У нас є три стратегії – регіонального розвитку до 2027 року, розвитку сільських територій до 2040 року, а також стратегія малого і середнього бізнес Але це не оркестр. Це три сольні виступи. А має бути злагоджене звучання, що означає потребу інтегрувати ці документи, синхронізувати їхні цілі, заходи та оцінки результатів задля ефективної політики розвитку села", – зауважила Шуляк.

Вона додала, що європейський підхід, який, може стати для України "настільною книгою", ґрунтується саме на єдиному вікні підтримки. Незалежно від того, хто подається – громада, фермер чи бізнес, він бачить усі доступні інструменти підтримки, приклади реалізованих проєктів і може обрати найбільш релевантне рішення. Саме таке єдине цифрове вікно, вважає Шуляк, має бути створене і в Україні.

"Щоб малий фермер чітко розумів, де саме і за які кошти він може отримати підтримку. А громада – які механізми передбачено саме для неї", – пояснила вона.

При цьому парламентарка підкреслила, що адекватною практикою для запозичення може бути і європейський досвід щодо розробки цілей розвитку сільських територій. Зокрема у частині проведення публічних консультацій під час неї.

Під час розробки таких цілей у ЄС проводили проводили надзвичайно масштабні публічні консультації, до яких долучалися не тільки фермери і представники бізнесу, не тільки представники влади, а і наукова спільнота і дослідники, оскільки для розвитку сільських територій дуже важливий розвиток інновацій”, – пояснила Шуляк.

Закон про публічні консультації в Україні

В Україні, додала нардепка, нещодавно ухвалили закон про публічні консультації і для того, щоб напрацювати найкращі політики в сфері сільського розвитку, такі публічні консультації вже зараз можна проводити для того, щоб об'єднати, по-перше, всі міністерства, по-друге, бізнес, по-третє фермерів, науковців тощо.

Водночас Шуляк наголосила: механічне перенесення європейських практик у випадку України не спрацює. Український контекст потребує адаптацій – рішень, які враховують війну і її негативні наслідки для сільськогосподарської галузі. Зокрема, надзвичайно великі площі замінованих сільськогосподарських земель, той факт, що частина сільськогосподарських земель знаходиться в тимчасовій окупації, а інші частина з різних екологічних чинників вже не може виконувати ту функцію, яку потрібно.

Окрема увага – інвентаризації

За словами Шуляк, в багатьох громадах досі немає навіть базових топографічних карт. Відтак, першим кроком має стати цифрова карта ресурсів, проблем і потенціалу. Вона має стати основою для просторового планування, програм відновлення та конкретних державних рішень. Крім того, потрібно впровадити незалежну оцінку ефективності державних програм підтримки громад і сільського бізнесу: що працює, а що – ні.

Спроможність місцевого самоврядування

Ще один виклик, за її словами, це спроможність місцевого самоврядування. Багато громад просто не готові реалізовувати навіть невеликі проєкти. Вихід – у масштабній освітній програмі для представників місцевої влади: навчити їх працювати за європейськими стандартами і створити командний підхід замість вертикалі звернень і скарг.

"Село – не менш важлива ланка, це точка, де проблеми з’являються першими. Якщо ми не зберемо цю систему докупи зараз – потім буде пізно. Не через провал стратегії, а через втрату найціннішого – людей, землі, часу", – резюмувала Олена Шуляк.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

0 0 голоси
Рейтинг статьи
Підписатися
Сповістити про
guest
0 комментариев
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Поділитися:

Subscribe

Популярне

Останні новини
Останні новини

Apple заявляє, що персоналізовані функції Siri ще не готові

Якщо ви сподівалися на швидкий запуск більш персоналізованої версії...

Сирію підключать до SWIFT після 14 років ізоляції

Сирію повністю підключать до міжнародної платіжної системи SWIFT. Це...

Путін готує атаки, але це ще не “помста”? Що задумав диктатор і навіщо збирає Радбез

Попри масовані повітряні атаки РФ проти України, у США...

Таловєров: “Інтерес Трабзонспора – це лише інформація в пресі”

Центральний захисник “Плімута” та збірної України Максим Таловєров...