Читайте також: Зупинити "сафарі" на людей: Зеленський назвав міста, де посилять захист від дронів
Головне:
- Росія змінила структуру ударів: окремі міста можуть одночасно накривати десятками ракет і до 500 БПЛА з різних напрямків.
- Навіть "успішна" робота ППО не рятує від руйнувань: якщо збито 80% цілей, решта 20% нищать енергетику й інфраструктуру.
- Один із викликів – дефіцит ракет до ППО: деякі системи інколи "порожні" під час очікування нової атаки.
- Балістика стала складнішою ціллю: її більше, вона почала здійснювати маневри і лише Patriot може її збивати.
- "Шахеди" – тепер одна з головних проблем: вони літають сотнями, частина має захист від РЕБ або канали управління.
- Нові ракети РФ – більше сигнал Заходу: "Циркон" і "Орєшнік" – демонстративний тиск.
Президент США Дональд Трамп 29 січня заявив, що попросив лідера країни-агресора Володимира Путіна призупинити удари по українській енергосистемі на тлі сильних морозів. І той нібито погодився це зробити на тиждень. Україна вирішила діяти дзеркально.
Однак терміни цього так званого перемир'я досі залишаються незрозумілими. Президент Володимир Зеленський пояснив, що відлік від початку "енергетичного перемир'я" почався в ніч на 30 січня. Росіяни ж стверджують, що погодились не бити лише до 1 лютого – фактично навіть не йдеться про тижневий термін, оскільки ще на початку минулого тижня Москва обстрілювала енергетику українських областей.
З осені ворог системно завдає ударів по наших ТЕЦ, ТЕС та підстанціях, ретельно готуючи такі атаки. Українська ППО працює на межі своїх можливостей і нерідко – з дефіцитом засобів для відбиття цих атак.
– Які зміни в обстрілах ви фіксуєте за останній тиждень, зокрема після оголошення Дональдом Трампом про так зване тимчасове енергетичне перемир’я?
– Усі результати видно в статистиці. Ми щодня публікуємо інформацію щодо нічних ударів. Чи змінилась динаміка? Не було масованих ударів. За минулий тиждень Росія запустила до тисячі ударних дронів – ця кількість дещо зменшилась, порівнюючи з минулим тижнем, коли було приблизно 1500 ударних дронів.
Юрій Ігнат (фото: надане Командуванням Повітряних сил ЗСУ)
Також противником було застосовано майже 1100 керованих авіаційних бомб – ця кількість залишилась майже такою ж, як тижнем раніше, та дві ракети. Крім того, є інформація від воєнних адміністрацій, ДСНС, від місцевої влади щодо ураження тих чи інших об’єктів. З цієї інформації можна робити висновки.
Що змінилось у російських обстрілах енергетики
– Нещодавно президент заявив про зміни російської тактики ударів та особливого спрямування атаки на ураження обʼєктів енергетики. Чи могли би ви розповісти про нинішню тактику російських ударів по нашій енергетиці?
– Намірів ворог не змінив – ми бачимо це і в їхніх заявах, і в їхніх пабліках. Вони хочуть в осінньо-зимовий період, уже вкотре за час війни, змусити Україну залишитись без тепла та світла. Агресор говорить, що нібито в такий спосіб страждають якісь військові об'єкти, наш ОПК, але ми бачимо, що в реальності страждають звичайні громадяни, особливо та верства населення, яка не може собі дозволити дорогі генератори, акумулятори, домашні станції тощо. Страждають діти, пенсіонери, малозабезпечені люди.
Ворог б'є по енергетиці ракетами різних типів. У 2025 році значно зріс коефіцієнт застосування балістичних ракет порівнюючи з крилатими. Це зумовлено тим, що балістику може збивати лише система Patriot.
Нещодавно була атака, коли противник застосував 18 балістичних ракет. Тоді ще був певний казус в інформпросторі щодо географії удару 13 січня – чи це були виключно по Києву, чи це по всій Україні. Це було, власне, по всій країні. Ними атакували і Дніпропетровську, і Запорізьку, і Харківську, і Київську області. Однак, буває, що всі балістичні ракети під час атаки летять лише по столиці, по об'єктах критичної інфраструктури.
Читайте також: SpaceX відрізає росіян від Starlink: компанія почала боротьбу з атаками дронів
Коли вони атакують Київщину та Київ, часто бачимо десятки ракет різних типів і по п'ять сотень дронів. Ви можете собі уявити, наскільки важко прикрити навіть добре захищене місто із такою кількістю засобів повітряного нападу ворога? Тому як не крути – все одно щось долітає. Якщо навіть 80 відсотків від усього збито – ті 20 відсотків приносять велику шкоду. Це може бути влучання в якусь ТЕЦ, інший об'єкт критичної інфраструктури, підприємство тощо. І коли ворог проводить системні атаки, ті невеликі відсотки влучань, а відповідно – пошкоджень та руйнувань, плюсуються.
Протягом осінньо-зимового періоду цього року, минулих років, ворог методично бив і б'є по енергетиці. Він хоче у такий спосіб повністю занурити Україну в блекаут. І, на жаль, це вдається – ми бачимо, що люди зараз сидять з постійними відключеннями електроенергії. Тому наміри ворога очевидні – насамперед вплинути цим на українське населення, створивши неможливі для життя умови, особливо взимку.
– А крім такої характерної ознаки, що ворог став застосовувати значно більше балістичних ракет ніж в 2024-му році, чи є ще якісь відмінності, які відрізняють нинішні атаки на енергетику від тієї так званої кампанії, яка була в опалювальний сезон 2022-23 року?
– Тоді вони більше били крилатими ракетами "Калібр", Х-101, Х-555, Х-55СМ, Іскандер-К. Це все крилаті ракети, які мають відносно велику дальність польоту. Якщо у Іскандер-К – це орієнтовно 600 кілометрів, то для Х-101 та "Калібр" – це вже тисячі кілометрів.
Чим нинішні атаки відрізняються від минулих років? Тим, що ворог значно наростив в атаках кількість ударних БПЛА. Ми бачимо щоночі понад 100 "шахедів", "Італмасів", "Гербер", дронів інших типів, які летять вглиб країни. Крім цього, він застосовує "Молнії" та "Ланцети" по прифронтових районах. А при масованих ударах ця цифра сягає 500 і більше.
У 2025 році росіяни наростили пуски балістики (джерело: РБК-Україна)
Усе це в сумі серйозно впливає на можливість відбивати такі удари. Особливо, коли такий удар точковий – локалізований – по якомусь одному регіону. Наприклад, по Дніпру, Одесі чи Києву. Для відбиття таких атак доводиться застосовувати все, що ми маємо: зенітні ракетні комплекси, авіацію, РЕБ, МВГ, а також і дрони-перехоплювачі, про які сьогодні дуже багато розмов. Це інноваційний і раціональний спосіб збиття ворожих дронів.
У минулі роки, як я вже сказав, було більше ракет в комбінованих ударах, зараз стало значно більше дронів, а з 2025 року стало більше саме балістики. Якщо говорити на прикладі Києва – то росіяни атакують його з різних напрямків. З півдня, як правило, можуть летіти крилаті ракети "Калібр" з Чорного моря, зі сходу – Х-101 зі стратавіації, а з півночі б'ють балістичними ракетами – з Брянської, Курської, Бєлгородської областей. Плюс – БПЛА.
Скажімо, на Київ летять всі ці засоби. І уявіть собі систему Patriot, коли вона працює проти балістики. Її радар дивиться в один бік, і він змушений перехопити ту балістичну ракету чи ракети, а їх може бути десять і більше. А з іншого боку, тим часом, в його напрямку "за комірець" летять крилаті ракети і "шахеди". Тому для захисту великих міст потрібна не одна система, та й сам Patriot потрібно захищати.
Читайте також: Готуються всі – від ДСНС до ЗСУ: Кулеба попередив про можливий удар РФ у морози
Дуже важлива взаємодія всіх органів військового управління і всіх підрозділів на високому рівні. Адже коли працюють наземні засоби протиповітряної оборони, то наші літаки і гелікоптери не можуть працювати в повітрі. Вони можуть вже перехоплювати ворожі ракети чи БПЛА десь далі, в інших областях чи на підступах, аби не потрапити під дружній вогонь.
Робота мобільних вогневих груп (фото: надане Командуванням Повітряних сил ЗСУ)
Ось у цьому різниця від тих атак, які були в минулі роки – те, що ворог одночасно, інтенсивно, великою кількістю засобів атакує одне місто чи регіон. Інколи наші зенітні ракетні комплекси, такі як NASAMS чи IRIS-T просто не встигають перезаряджатися під час таких потужних атак.
Хоча наші люди роблять все швидко і навчилися швидко опановувати ці комплекси, питання в іншому – було б чим перезаряджатись! Адже уже не раз заявляли, і президент України не раз звертав увагу партнерів, що інколи деякі комплекси стоять порожні, а наступну атаку треба чимось відбивати. І, дійсно, перед однією з таких атак нам надали засоби за день до… І Сили оборони відбили цей масований удар доволі успішно, завдяки ракетам для F-16, для NASAMS, для IRIS-T, для Patriot.
– Тобто в нас справді бували атаки, коли в нас не було зенітних ракет, якими відбиватися?
– Були моменти, коли був серйозний дефіцит цих ракет. Не відкрию таємницю: наприклад, стоїть комплекс NASAMS, а у пусковій замість шести – лише дві ракети. Бо їх, ракети, доводилося максимально розосередити для інших комплексів (пускових), щоби охопити більшу територію для захисту.
Іноді ЗРК не споряджені повністю через дефіцит ракет (джерело: РБК-Україна)
Як українська ППО протидіє російським атакам
– А крім масованого залпу, який запускають росіяни, і хронічного дефіциту ракет у нас, чи є ще якісь складнощі у роботі систем Patriot з протидії російським балістичним ракетам?
– Балістична ракета Іскандер-М, зокрема, опускається на ціль майже вертикально на величезній швидкості, у той же час здійснюючи певні коливання (маневруючи). Під час роботи системи Patriot люди, звісно, задіяні – усі на місцях, але система автоматично визначає точку "зустрічі" зенітної ракети та балістики ворога. Patriot може працювати по балістиці в радіусі 25 кілометрів, по крилатих ракетах чи літаках – аж до 150, якщо є радіолокаційна видимість.
ЗРК NASAMS, споряджений лише двома ракетами (фото: надане Командуванням Повітряних сил ЗСУ)
Отже, беремо для балістики – 25 кілометрів. І потрібно в ті короткі секунди, коли ракета входить у зону ураження комплексу Patriot, виявити ціль і вирахувати точку сходження зенітної ракети Patriot з ворожою ракетою. Але коли Іскандер-М робить так звані коливання, маневри, рухи – це призводить до того, що системі важко визначити з цю точку сходження. І тут може бути певна проблематика. Її вже озвучували партнерам ще понад рік тому для того, щоб удосконалювати систему, адже росіяни на місці не стоять.
Втім, як ви бачите в наших крайніх зверненнях щодо нічних обстрілів, є збиття балістичних Іскандер-М або ж ракет С-300, С-400. Їх теж противник може застосовувати разом з "Іскандерами", щоб зекономити дорогу ракету і витратити натомість зенітну ракету С-300, які є у них в надлишку.
Крім того, фіксуються застосування ворогом ракет Х-22 та Х-32, які теж заходять на ціль по балістичній траєкторії. Ці ракети противник частіше застосовував по Півдню, по нафтових платформах у Чорному морі, по острову Зміїний, по узбережжю моря, де є портова інфраструктура.
Нещодавно аж 12 таких ракет було випущено по Києву. Бойова частина кожної з них – близько тонни. Дев'ять було збито. Це безпрецедентний випадок, який дійсно заслуговує на увагу і подяку нашим воїнам, що перехопили ці ракети. І, до речі, до цього з понад 400 таких ракет, запущених за весь період до цього випадку, було перехоплено лише три.
Під час атаки на Київ було збито 9 ракет Х-22, до цього з понад 400 було збито тільки 3 (джерело: РБК-Україна)
– Що стосується ракет, які ми звикли бачити ще з 22-го, крилатих ракет "Калібр" і Х-101 – я можу помилятись, але виглядає так, що принаймні з осені під час атак по нашій енергетиці росіяни їх використовують помітно менше. Тому що, наприклад, без цих ракет у 2022-2023 році жодна атака по енергетиці не обходилась. Чи є якісь причини, що можуть пояснити, чому росіяни застосовують їх зараз менше?
– Як я вже казав, співвідношення крилатих і балістичних ракет змінилося. Зараз все одно вони застосовують більше крилатих ракет ніж балістики, однак якщо порівнювати статистику 2023 та 2024 років, то балістичних ракет стало значно більше.
По-перше, тому що балістику може збивати тільки Patriot, а систем і ракет до них недостатньо. Ще одна ознака – під час обстрілу всередині січня було знайдено уламки крилатих ракет, виготовлених уже в цьому, 2026-му році. А їх треба було встигнути виготовити, довезти до носіїв… і ще підвісити на літак. Це може бути ознакою того, що з виробництвом у них все не настільки добре.
Я дуже хочу вірити, що санкції таки заважають окупантам отримувати певні запчастини, компоненти для виготовлення будь-яких засобів – і "шахедів", і ракет, і літаків, і вертольотів.
– Я також помітила, що росіяни частіше використовують такі крилаті ракети, як "Іскандер-К". Можливо, запуск саме "Іскандер-К" дозволяє їм більше досягти ефекту неочікуваності під час атак, порівнюючи, наприклад, з Х-101 чи "Калібр".
Інформацію про те, що полетіли "тушки" і що є загроза Х-101 чи про ракетоносії "Калібрів", часто дають за кілька годин. Я так розумію, що ставка росіян на балістичні ракети "Іскандер-М" і крилаті "Іскандер-К" може бути пов 'язана з тим, що вони хочуть cпробувати нас застати зненацька?
– Тут є проста відповідь. Це те ж, що і РСЗВ великого радіусу дії. Наприклад, Торнадо-С, яке часто спочатку плутають з балістикою. Це реактивна система залпового вогню, як Град, тільки з великою дальністю дії, більшого калібру. От його запустили несподівано, десь з території Росії чи з окупованої території, і ближче до Дніпра прилетіло. Звичайно, це все відбувається в лічені секунди, менше хвилини.
У такий спосіб противник застосовує і балістику. Так, балістика теж летить дуже-дуже швидко. "Іскандер-К" – крилата ракета не менш небезпечна, хоч летить із значно меншою швидкістю. Її противник випускає не так далеко від лінії фронту чи від кордону. І встановити її пуск теж не так просто. Сили оборони мають різні розвіддані – і партнери надають інформацію, і є власна розвідка – що відбувається пуск того чи іншого "Іскандера". Оголошується ракетна небезпека.
Комплекси "Іскандер-К" можуть стояти споряджені ракетами кілька діб, скажімо, у засідці, або переміститись вночі на рубіж пуску, який визначив ворог. Після пуску ця ракета вже за 30 секунд перетинає кордон і входить в повітряний простір України. Тоді як про вильоти Ту-160, Ту-95 чи вихід кораблів у Чорне море ми знаємо заздалегідь, від наших партнерів.
Проте у разі застосування "Іскандер-К" навіть при дозвуковій швидкості (600-900 км/год) ракета долітає до Київської області чи Сум, чи іншого населеного пункту за дуже-дуже короткий час. Йдеться причому як про крилатий, так і про балістичний "Іскандер". Ось у цьому полягає підступність цих наземних комплексів – що є дуже мало часу і для реагування населення, і для наших оборонців.
– Також росіяни не так давно почали запускати по нам ці відносно нові ракети "Циркон" і "Орєшнік". Вони їх не запускають масованим залпом, не десятками ракет, навіть не десятком. Вони ж їх запускають по одній-дві штуки. Навіщо? У сенсі – якщо вони не запускають їх заради якогось масованого залпу, то для чого вони використовують саме ці ракети? Чим ці ракети відрізняються від тих ракет, якими вони нас атакують десятками?
– Це зовсім різні ракети. Повітряні Сили, до речі, ніколи не писали, що це саме "Орєшнік" – ми вказували, що це балістична ракета середньої дальності. Це вони в себе так її називають. Зрозуміло, що це модернізація старих радянських розробок – ракети "Рубіж". Вони розробили ось таку ракету типу "Орєшніка", били нею по Дніпру, а потім по Львову.
Для чого? Насамперед, це сигнал для західних партнерів – така собі чергова страшилка від Путіна. Львів територіально знаходиться дуже близько до кордонів НАТО, і росіяни показують, що в них є така зброя, яку "неможливо збити", яка "ефективна і точна", яка має шість блоків по шість бойових головок, і що якби там була спеціальна бойова частина – то все.
От, власне, такий меседж вони посилають, передусім, західним країнам з метою впливу, аби досягти своїх цілей у війні з Україною і щоби ми пішли на поступки агресору у переговорному процесі, зокрема.
Українська ППО вже збивала ракети "Циркон" (джерело: РБК-Україна)
Ракета "Циркон" – це протикорабельна ракета. Її теж росіяни застосовують якось, я б навіть сказав, дивно, тому що з окупованого Криму запускають то по Харківщині, то по Київщині, то по Вінниччині. Загалом таких ракет було запущено небагато. Вона теж відносно одна з найновіших ракет цього типу.
"Циркон" піднімається на дуже велику висоту, понад 40 кілометрів, і атакує по балістичній траєкторії, як ті ж Х-22, про які ми вже згадували. Такі ракети – "Циркони", вже теж збивалися нашою протиповітряною обороною. Звісно, аби її збити, треба щоб система Patriot була в потрібний час в потрібному місці.
– Низка моніторингових каналів та медіаресурсів вказувала на те, що росіяни, можливо, готуються або вже почали застосовувати якісь нові ракети. Чи відомо вам щось про такий факт? Як ви можете цю інформацію загалом прокоментувати?
– Було багато повідомлень в телеграм-каналах різних, від експертів, що, мовляв, у росіян є то, є се. Плюс, про це активно повідомляють російські пабліки. Тому я не хотів би коментувати. Можливо, щось вони і застосовують. Але для цього потрібно, перш за все, мати достовірні дані розвідки і підтвердження вже на землі у вигляді якихось фрагментів, щоб можна було про щось говорити.
Наразі ми повідомляли про те, що було зафіксовано – "Циркон", Х-22, "Калібри", "Іскандери". На фрагментах цих ракет знаходили маркування, коли вони були виготовлені. Але не виключено, що Росія буде робити щось нове, пропонувати нові розробки. І нам на це треба реагувати, що Україна, зрештою, і робить.
Адже, окрім самих ракет, ворог більше уваги приділяє модернізації безпілотників, особливо типу "шахед", які вже пройшли певну еволюцію. Сьогодні одна із найсерйозніших проблем – це саме "шахеди", які летять сотнями і вже не лише в нічний час, а і протягом світлої пори. 
"Шахеди" на сьогодні одна із найсерйозніших проблем для України (джерело: РБК-Україна)
І не лише десь ближче до лінії фронту, а і над столицею часто з'являються БПЛА, в тому числі і реактивні дрони. Вони літають або високо, щоб не бути досяжними для наших розрахунків мобільних вогневих груп, по них також працюють і зенітними дронами-перехоплювачів. А інколи вони летять доволі низько, використовуючи ландшафт місцевості, наприклад, як Київське море, водосховище.
Є різні підрозділи і на воді, і на землі, і в повітрі, які намагаються їх перехоплювати. Це і гелікоптери, і літаки, і надводні засоби. Але не все так просто. Якщо БПЛА уже долетів до густозаселеної місцевості, де велика кількість будинків, то обирається той спосіб збиття, який буде безпечним для людей. Тому дивуватися, чому збивають чи не збивають дрон, непотрібно, головне – безпека! Робиться усе можливе, щоб його знешкодити.
Про модернізацію російських БПЛА типу "шахед"
– Я пам 'ятаю, що при попередніх розмовах і раніше в інтерв'ю ви зазначали, що однією з характерних рис, яку почали росіяни проявляти у роботі з "шахедами", було те, що вони їх підняли високо в небо. І через це вони стали більш складною ціллю для збиття нашим мобільним вогневим групам. А зараз, я правильно розумію, вони вийшли на якусь комбіновану схему – то низько, то високо?
– Це залежить від умов. Ворог, безумовно, має розвіддані з різних джерел, з супутника, думаю, що з супутників країн-партнерів Росії теж, від агентурної розвідки, яка є всередині нашої держави, та навіть звичайні інтернет-користувачі можуть дещо допомагати, виставляючи якісь світлини і так далі. Тобто у ворога є інформація про те, що в нас десь розташовані певні засоби. І він на це реагує.
Противник будує маршрут так, щоб якомога менше його безпілотників було збито на цьому маршруті. Вони також аналізують погодні умови під час атаки та й інші фактори. Ось у такий спосіб ворог визначає, як будуть летіти БПЛА – чи нижче, чи вище. У мобільних вогневих груп, звісно, радіус роботи обмежений. Крупнокаліберний кулемет – це кілометр у висоту, якщо ми говоримо про ефективну дальність. З ПЗРК – це ураження до 4 кілометрів, але ефективне 2+. Коли дрон піднімається ще вище, то перехопити його вкрай складно.
– А як у протидії "шахедам" зараз показують себе дрони-перехоплювачі та авіація?
– Дрони-перехоплювачі теж залежать передусім від погодних умов. Хоча ще більш важливий фактор – це, звісно, навченість екіпажу. Це не одна людина, а команда: є оператор чи штурман наведення, є сапер, який буде споряджати цей дрон, виставляти його для бойової роботи. Потрібно також мати засоби для виявлення та наведення, тобто відповідні РЛС.
Самі дрони-перехоплювачі бувають теж різних типів – як літакового типу, типу крила, і коптерного типу. У різних виробників вони теж мають різну ефективність. Ті, що дорожчі, новіші, звісно, ефективніші – у них відсоток збиття доволі високий. Є дрони, які мають власне автоматичне донаведення на ціль: тобто його запускають, він долітає до цілі і перехоплює її уже сам – за цим майбутнє. Є також перехоплювачі квадрокоптерного типу – з них усі починали: це звичайні FPV-шки, якими наздоганяють ворожий дрон, передусім розвідувальні БПЛА.
Україна прагне максимально закрити небо зенітними БпЛА (фото: надане Командуванням Повітряних сил ЗСУ)
У Повітряних Силах створено новий рід військ – командування безпілотних систем протиповітряної оборони. Є нові кадрові призначення для посилення цього напрямку. Масштабування цього інноваційного способу збиття відбувається по всій території нашої держави. Зараз при повітряних командуваннях створено відповідні частини, куди набираються люди для того, щоб ми створили не лише ешелоновану дронову ППО ближче до фронту і кордону з ворогом, а щоб створити такі підрозділи в тилу – щоб об'єкти критичної інфраструктури і міста перекривались також дроновим ППО, багато із оснащенням допомагають місцеві громади.
Це, власне, сьогодні в нас тема номер один – щоб максимально закрити небо зенітними БпЛА. Тому що це сьогодні найраціональніший спосіб збиття ворожих дронів після кулеметів і РЕБів. Ціна одного "шахеда" і ціна одного перехоплювача суттєво відрізняється. По-друге, це можливість нашим виробникам не лише масштабувати виробництво, збільшивши кількість засобів дронового ППО, але і розвивати цю технологію, робити її значно кращою і більш технологічною. Це можуть бути також інвестиції у майбутнє.
Але всі ці зенітні дрони потребують відносно сприятливих погодних умов для виконання завдання. Їхнє наведення здійснюється камерою – нічною чи денною, але вона має бачити ціль. Якщо є туман і видимість 20 метрів, чи суцільна хмарність, наприклад, то, зрозуміло, що ефективність цих перехоплювачів буде близька до нуля.
Тому ми розраховуємо не лише на зенітні дрони. У нас є зенітні ракетні комплекси – маю на увазі зараз не такі системи, які Patriot, NASAMS, IRIS-T чи SAMP/T – у нас є мале ППО, протиповітряна оборона Сухопутних військ чи, наприклад, проект FrankenSAM – коли на радянський БУК встановили американські ракети RIM-7. В цей проект входить ще декілька розробок, це спільний україно-американський проект. І це працює сьогодні доволі ефективно і відносно дешево.
Звісно, працює і наша авіація – літаки, гелікоптери. Хоча і для авіації теж є обмеження по погоді. F-16 показали доволі високу ефективність проти крилатих ракет і проти "шахедів", вони можуть збивати їх як ракетами, так і авіаційними гарматами. У нас деякі пілоти за один виліт збивали по сім цілей. Це дуже високий показник. Наші американські колеги дивуються, як вони вийшли за такий короткий час на такий рівень професіоналізму.
– Чи правильно я розумію, що росіяни не керують "шахедами" в онлайн-режимі, а вони летять по заздалегідь заданих координатах? Запитую це, оскільки було багато інформації і про БПЛА типу "шахед" з камерами, зі Starlink, з SIM-картами. Як ця вся інформація корелюється з тим, як працюють "шахеди"?
– "Шахеди" є різні. Є "Шахед-131", "Шахед -136". Їх росіяни називають "Герань -1", "Герань-2" тощо. Усе це, зрозуміло, іранські розробки. Все, що ви перерахували, відповідає дійсності. Раніше вони справді літали зі звичайним наведенням на ціль – по координатах, більшість зараз так і літає. Але є дрони – їх не масово застосовують – які сьогодні суттєво модернізовані.
Можливо, саме вони і потрапляють вглиб нашої країни – до столиці і західних областей. На них важко впливати засобам РЕБ, бо вони мають додатковий захист. Вони можуть мати канали управління, включаючи і сім-карти, модеми, а також і Starlink – нещодавно був такий випадок. Я пам'ятаю, що вперше "шахед" зі Starlink знайшли ще півроку тому. Українська влада нині активно шукає методи протидії, зокрема із партнерами.
Дуже багато розробок є і у нас, і у них. Питання в тому, що ми маємо їх перевершувати, ми маємо теж вивчати ворожі розробки, брати їх на озброєння і робити кращими. Противник, власне, намагається так робити.
– Канал управління в якійсь частині БПЛА дозволяє їм ними керувати онлайн чи уникати впливу РЕБ?
– Управляти. Якщо є канал управління, їм потрібен зв'язок з супутником, вихід в інтернет для того, щоб можна було онлайн отримувати, приміром, картинку з камери, коли цей "шахед" чи "гербера" виконує розвідувальну місію. Для захисту від РЕБ у нього можуть бути встановлені додаткові елементи на антенну. Його завдання тривалий час знаходитися в повітряному просторі і відзняти необхідну росіянам картинку для роботи ворожої артилерії чи балістики. У такий спосіб він може працювати як розвідник, так і ударний дрон.
Також "шахед" може слугувати ретранслятором, тобто передавати сигнал. Якщо дрон управляється, скажімо, в радіусі 100 кілометрів, то щоби збільшити цей радіус, потрібно, щоб між станцією управління і дроном був ще один дрон, який буде ретранслювати сигнал. У схожий спосіб працюють розвідувальні безпілотники "Орлан-10", "Орлан-20" чи "Орлан-30".
Тому "шахед" і став сьогодні таким універсальним засобом, як конструктор. Також є "Молнії", які противник активно застосовує ближче до лінії фронту. На них уже навіть додатково встановлюють оптоволокно і тим самим збільшують радіус ураження. Це фактично дуже дешевий дрон, він коштує орієнтовно 500 доларів. Він може бути і носієм, і водночас ретранслятором для FPV-шок. Тобто "Молнія" заносить FPV вглиб нашої оборони, і ворог може їх застосувати значно далі, ніж коли він це робить безпосередньо з місця управління.
– "Герань-5". Про них останнім часом теж є різна інформація, версії по пабліках. Що ви можете розповісти про цей БПЛА і чи фіксували ви його під час ударів по Україні?
– Повітряні Сили бачать свої цілі здебільшого на моніторах. Збиті чи подавлені дрони, які краще вціліли, потрапляють до інституцій, які їх вивчають – вони є при Генеральному штабі, є Київський інститут судових експертиз. Ми можемо лише говорити про характер цілі в повітрі, як вона набирає швидкість, чи швидкість падає, як вона маневрує, наскільки вона є небезпечною, і який у неї імовірний радіус ураження.
Робота ППО з моніторингу цілей (фото: надане Командуванням Повітряних сил ЗСУ)
Такі параметри цілі в нас є. Звісно, що збивати реактивні дрони вже складно розрахунками мобільних вогневих груп, які озброєні кулеметами. Можливо – з ПЗРК. У таких БПЛА вже інші параметри польоту. Ймовірно, що вони не будуть доступні до збиття і дронам-перехоплювачам, хіба що на зустрічному курсі якось намагатись його перехопити, тому що догнати реактивний дрон уже буде неможливо. Проти них наразі застосовуються різні наземні засоби, F-16 чи ті ж Mirage 2000 можуть їх перехоплювати.
– Але поки ми їх не фіксували під час атак по Україні?
– Ми фіксуємо швидкісні БПЛА. Імовірно, що це реактивні дрони. Далі дивимось уже за результатами бойової роботи.
– Я розумію, що ми активно застосовуємо засоби РЕБ, очевидно, проти БПЛА, напевно, також застосовуємо проти ракет. А чи можемо ми технічно використати ці засоби РЕБ, щоб розвернути ті БПЛА і щоб вони полетіли назад до Росії. Я запитую це, оскільки бачу дуже популярну версію серед людей, які кажуть, а чи ми можемо так зробити?
– Таке вже було і не раз під час масованих обстрілів. Звісно, використовується подавлення ракет і дронів. Також є так званий "спуфінг". Це зміна координат, в результаті чого дрони можуть потрапляти на територію, звідки летіли, тобто на територію Росії. Ми навіть інколи в наших повідомленнях, коли траплялись такі випадки, в кінці зауважували, що чотири дрони повернулись…
– В рідну гавань?
– В рідну гавань. Цю тему використали, звісно, і росіяни, коли чи то "Гербери", чи то "Герані", залетіли до Польщі. Вони відразу звинуватили Україну в тому, що це ми "наспуфили" ті дрони і що це наші засоби радіоелектронної боротьби впливали на їхній політ, бо вони (росіянці) нібито хотіли атакувати Галичину чи Волинь, а натомість БпЛА полетіли в Польщу.
Доводилося спростовувати це і на польських медійних ресурсах, і у нас, тому що більшість цих дронів залітала до Польської Республіки саме через територію Білорусі, де ми ніяк не могли впливати на характер їхнього польоту. Ось таке просте пояснення було надано і польській стороні – що це була передусім провокація Росії, щоби звинуватити нас.
Питання – Відповідь (FAQ)
- Чи змінилась динаміка обстрілів РФ після так званого енергетичного перемир'я?
Не було масованих ударів. За минулий тиждень (станом на учора) Росія запустила дещо менше ударних дронів, значно менше ракет – лише дві, але майже таку ж кількість КАБів.
- Чим відрізняються обстріли Росії в опалювальний сезон 2025-2026 років, від атак попередніх років?
Тоді вони били здебільшого крилатими ракетами, а зараз застосовують більше балістики, а також дуже багато ударних БПЛА типу "шахед". Плюс, ворог одночасно, інтенсивно, великою кількістю засобів атакує одне місто чи регіон.
- У чому сьогодні складність роботи систем ППО?
Масовані пуски ракет та БПЛА з різних напрямків, багато балістики, яка почала здійснювати маневри під час польоту удару, і її може збивати тільки система Patriot, а також хронічний дефіцит зенітних ракет до комплексів ППО.
- Як росіяни модернізують "шахеди"?
В деяких "шахедах" є збільшена швидкість, можуть бути канали управління, включаючи і сім-карти, модеми, а також і Starlink – це дозволяє ними керувати в польоті, але такі дрони застосовують не масово.
- Що за дрони залетіли до Польщі?
І хоча росіяни звинуватили Україну в тому, що це нібито ми спрямували російські БПЛА до Польщі засобами РЕБ, насправді більшість з цих дронів залетіло туди через територію Білорусі, де ми не могли впливати на них.
