Головне:
- Навіщо Трамп поставив протистояння на паузу?
- Як світові фондові біржі пережили перший тиждень війни?
- Яка причина такої уваги Трампа саме до тарифів?
- Чому Китай є найбільшим головним болем США?
- Чи планує Пекін здаватися і що може зробити далі?
- Чому світу загрожує економічна криза?
Пауза у протистоянні Трампа з цілим світом
Президент США Дональд Трамп з 2 квітня розпочав торгову війну проти всього світу. Він оголосив мита проти більшості країн, найбільше дісталося Китаю – 34% (із 20% існуючого на той момент сукупно стало 54%).
Офіційний Пекін застосував симетричну відповідь та ввів 34%-ве мито на американські товари, що обурило Трампа і 8 квітня він підняв своє мито до 104%. Це викликало новий виток протистояння, в результаті Китай підняв мито до 125% мита, а тариф США для КНР досяг 145% (з урахуванням попереднього 20%-гото мита, яке Білий дім пов'язав з обігом наркотику фентанілу).
12 квітня стало, що смартфони, комп'ютери та чіпи стануть виключенням із списку мит для китайської продукції.
Протистояння з Китаєм – це найбільш гостра проблема торгової політики Трампа, більш простіший випадок – ті країни, які погодилися не застосовувати зустрічні мита і вирішили піти на переговори. Для них Білий дім взяв паузу, суть якої полягає у тому, що протягом 90 днів до цих країн не будуть застосовуватися високі мита, а лише базове – 10%. Мінімальне мито отримали, наприклад, ЄС та сусіди Китаю – Японія, В'єтнам, Південна Корея, Тайвань. Протягом трьох місяців вони мають можливість домовитися з Вашингтоном і укласти угоду.
.jpg)
Мита у розмірі більше 100% ведуть до скорочення або зупинки торгівлі (інфографіка РБК-Україна)
"Більше 75 країн – це всі ті, хто хочуть укласти з нами угоду", – сказав Трамп, коли оголошував 9 квітня паузу у застосуванні "тарифної стіни" – саме так в Білому домі називають сьогоднішнє протистояння, уникаючи словосполучення "торгова війна". Також там хочуть укласти 90 угод за 90 днів.
Наслідки першого тижня торгової війни США
Початкові високі тарифи, які мали запрацювати для більшості країн з 9 квітня, за період трохи більше тижня призвели до шокового обвалу фондових ринків США, Європи та Азії. Індекс Доу-Джонса, який включає акції найбільших 30 компаній США, з 2 по 8 квітня втратив 11% і впав до рівня січня 2024 року – 37 645 пунктів. Індекс почав відновлюватися лише 9 квітня, після новин про послаблення мит.
Схожу динаміку повторив другий індикатор американського фондового ринку – індекс S&P500, який представляє кошик акцій 500 американських компаній з найбільшою капіталізацією. Щоб уявити масштаб падіння, видання CNBC повідомило, що лише за перший день торгової війни, сім компаній з найбільшою капіталізацією на нью-йоркській біржі Nasdaq втратили більше 1 трильйона доларів. Коментуючи турбулентність на фондових біржах, Трамп сказав, що ринок "був хворим", а його реакція – тимчасовою.
Події на Волл-Стріт дали підстави представникам від Демократичної партії звинуватити Трампа в інсайдерській торгівлі. Мається на увазі, що Трамп міг придбати акції, коли вони стали дешеві (після того як він оголосив мита), і продати їх після зростання курсу (на фоні його ж рішення про паузу).
Біржовикам в Лондоні та Шанхаї також довелося похвилюватися. Ключовий індекс FTSE 100, який презентує кошик із акцій 100 компаній із найбільшою капіталізацією на Лондонській фондовій біржі, протягом 2-9 квітня впав на 11% – до 7 679 пунктів. За цей же період ключовий індекс Шанхайської фондової біржі Shanghai Composite знизився на 6% – до 3 136 пунктів.
Навіщо Трамп підвищує мита
Незважаючи на падіння індикаторів стану американської економіки, Білий дім продовжує жорсткий курс. Трамп пояснює причину своєї політики тим, що США вже багато років має з багатьма країна світу дефіцитний торговий баланс. Це означає, що країни продають Вашингтону товарів більше (у грошовому еквіваленті), ніж він їм. Таким чином, торгові партери отримують від США більше коштів, ніж американські компанії від них. Більше того, за словами Трампа, ряд цих країн застосовували до США високі мита.
"Нас грабували по-суті всі (країни – ред.) протягом 35 років. Це (вирівнювання торгового балансу – ред.) мало бути було зроблено багато років назад… До нас відносилися дуже погано багато років. Знову ж таки, ми самі дозволили, щоб так відбувалося", – прокоментував торгову ситуацію Трамп 9 квітня.
За даними Офісу торгового представника США, у 2024 році було продано товарів до Індії на 41,8 мільярдів доларів, а придбано – на 87,4 мільярдів доларів. Таким чином, торговий дефіцит США з цією країною склав 45,6 мільярдів доларів. Дефіцит торгівлі США із ЄС у минулому році становив 235,6 мільярдів доларів, але найбільшим болем для торговельного балансу Вашингтона є, звісно, Китай, дефіцит з яким є найбільшим, у 2024 році він становив 295,4 мільярдів доларів. Тобто Китай продає до США товарів на суму, яка втричі перевищує вартість імпорту зі США і ця тенденція не змінюється уже багато років.
Дефіцит зовнішньої торгівлі – основна причина торгової війни Трампа (інфографіка РБК-Україна)
"Як я багато разів повторював і про це чотири роки говорить президент Трамп, Китай – це найбільш незбалансована економіка в історії сучасного світу. Вони є найбільшим джерелом торгових проблем США", – сказав 9 квітня міністр фінансів США Скотт Бессент.
Щоб вирівняти торговий дефіцит, за логікою Трампа, достатньо просто підвищити мита на імпортні товари і коштами від цих податків компенсувати втрати від не рівноцінної торгівлі.
Чому саме інструмент мит вирішив застосовувати Трамп? Тому що згідно Закону США про розширення торгівлі, секції 232, президент має право самостійно накладати мита у випадку ситуації, яка загрожує національній безпеці. Трампу не потрібно погоджувати ці рішення з Конгресом, тому він з особливою завзятістю користується цією нормою.
Як Китай та ЄС прореагировали на тарифи Трампа
Офіційний Пекін різко відреагував на початок митної війни з боку США. Одразу після виступу Трампа 2 квітня в Рожевому саду Білого дому з табличкою-цінником для цілого світу, Міністерство торгівлі Китаю заявило, що у торгових війнах немає переможців і закликало США негайно скасувати мита. 8 квітня уряд Китаю посилив дипломатичну позицію і заявив, що буде боротися до кінця.
Для підтримки свого експорту Піднебесна вдалася до типового кроку, за який її багато разів критикували раніше, – це зниження курсу юаня. 10 квітня Народний банк Китаю помірно знизив ключову ставку, що свідчить про те, регулятор готовий поступово ослаблювати юань для підтримки експорту.
11 квітня під час візиту в Іспанію лідер Китаю Сі Цзіпінь заявив, що КНР не боїться несправедливого тиску з боку Трампа. В розмові з прем'єр-міністром Іспанії Педром Санчесом він сказав, що йти проти світу – означає ізолювати себе. Також Сі Цзіпінь запропонував ЄС об'єднати зусилля у протистоянні Вашингтону.
Комуністична партія Китаю може піти на довготривале протистояння та свідомо терпіти збитки для своєї економіки. "В Китаї діє адміністративно-командна економіка, там немає вибору, в тому числі для бізнесу. Буде так, як вирішить партія", – сказав співрозмовник РБК-Україна на міжнародному ринку обладнання для потреб енергетики, який має досвід роботи як на китайському, так і на європейському ринках.
Європейський Союз зайняв менш войовничу позицію, але все-таки 9 квітня держави-члени ЄС підтримали пропозицію Єврокомісії, про запровадження зустрічних заходів у митній політиці проти США. Це була відповідь на тарифи, які ще у березні наклав Вашингтон на європейську сталь та алюміній.
Проте, це рішення було більше схоже на попередження або предмет для дипломатичної торгівлі, адже, як повідомлялося у заяві Єврокомісії, воно мало вступати в силу лише в силу з 15 квітня (після проходження бюрократичних процедур) і за умови, якщо не вдасться домовитися.
Фото: Урсула фон дер Ляєн зайняла конструктивну позицію щодо митної політики США (Getty Images)
10 квітня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн привітала рішення Трама про паузу і заявила, що ЄС також призупиняє свої контрзаходи на 90 днів. "Ми хочемо дати переговорам шанс. Якщо переговори не задовольнять нас, наші контрзаходи почнуть діяти", – сказала вона.
Наслідки торгової війни для світу та США
Глобальна торгова війна в першу чергу буде призводити допорушення ланцюгів постачання багатьох товарів, адже на сьогодні майже неможливо знайти виріб, всі елементи якого виробляються в одній країні. Той же американський ринок є залежним від постачання іноземних складових, сировини, енергетичних ресурсів тощо.
"Щоб виробити автомобіль, в одній країні отримується метал, в іншій країні збирається двигун, в третій – весь автомобіль і таким чином світова торгівля обслуговує значну частину виробничих та комерційних процесів. Трампівська політика не просто порушує якісь пропорції обміну, але й комерційні ланцюги", – прокоментував РБК-Україна голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
Експерт додав, що торгова війна посилить наявні економічні проблеми і Китаю, і самих США. За його словами, мито на імпорт китайських товарів до США платить не компанія-виробник (китайський завод), а постачальник, який купує товар на цьому заводі і привозить його в американский порт на Тихому океані.
Щоб нівелювати вплив мита, постачальник буде просити завод зменшити ціну (шкода для Китаю), але разом з тим, він підвищить ціну для американського споживача (шкода для США).
"Мито – це завжди двостороння зброя. Якщо ти закриваєшся від якогось товару, то, по-перше, ти караєш своїх споживачів, бо вони не можуть спожити те, щоб їм хотілося за нижчою ціною, по-друге, ти провокуєш інфляцію (в США – ред.)", – сказав Ігор Бураковський.
Ставки мит у розмірі 100% і більше теоретично мали б підвищити ціну товару на ринку США у два рази, але практично – це неможливо, бо ніхто не купить товар за такою ціною. За словами співрозмовника РБК-Україна на ринку пластикової продукції, такі високі мита по-суті дорівнюють зупинці або суттєвому обмеженню торгівлі. На підтвердження цієї думку, 9 квітня Всесвітня організація торгівлі заявила, що обсяг торгівлі між США та Китаєм може впасти на 80%.
Фото: Першим наслідком торгової війни Трампа стали тривожні сигнали про падіння світової економіки (Getty Images)
Ще одним наслідком різкої політики Трампа стане криза довіри до США, як до надійного партнера, особливо з боку ЄС. "Оптимізм щодо майбутніх рішень економічної політики підірваний. Немає ніякої гарантії, що це знову не повториться (чергове підвищення мит – ред.). Добрі стосунки і відносини вже не є запорукою, що тебе не зачепить. Відповідні ризики вже включаються в розрахунки і аналізи", – сказав в коментарі РБК-Україна економіст та екс-радник президента Олег Устенко.
Дії Трампа фактично спрямовані на злам всієї системи світової торгівлі. Таку думку РБК-Україна висловив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліло. Він зазначив, що до цього глобальна торгівля базувалася на засадах мінімізації тарифних і нетарифних обмежень, а Трамп пішов шляхом жорсткого протекціонізму.
"Причому цей протекціонізм побудований не на економічному, а на політичному принципі. Запровадження мит, диференційованих для різних країн, – це суто політичний підхід, якими б економічними міркуваннями це не аргументувалося", – сказав він у коментарі РБК-Україна, додавши, що головний результат, якого Трамп уже досяг, – це підірвана довіра.
Невідомо, чи вдасться Трампа усунути дефіцит торгового балансу, але вже точно зрозуміло, що така політика вдарить по всім країнам світу (зі США включно) та спричинить нові й нові економічні проблеми. Свідченням цього є прогнози провідних інвестиційних банків на Волл-Стріт, які вже відкрито говорять про рецесію світової економіки та глобальну кризу в найближчому майбутньому.
