Страхування воєнних ризиків у будівельній сфері гальмує непрозорість фінансових моделей, повідомила співзасновниця Інституту медіації партнерства Вікторія Берещак у коментарі "Інтерфакс-Україна".
Вона зазначила, що страхування воєнних ризиків у будівельній сфері, набагато складніше, ніж в агробізнесі або великій промисловості та в енергетиці. Насамперед через пошук тих фінансових інститутів, які готові надати гарантії та застрахувати майно девелоперів.
"У житловій нерухомості цей інструмент практично не використовують, зокрема через непрості відносини ринку і потенційних страхувальників: вони в мирний час не могли співпрацювати через юридичні питання і непрозорість певних процесів, особливо формування фінансового капіталу компаній, а у війну і поготів", – наголосила Берещак.
Водночас експертка зазначила, що потенційно страхування житлових проєктів, що будуються, не сильно вплине на собівартість.
"За оцінками, це приблизно 2-4% залежно від регіону (захищеність міста ППО, щільність і кількість атак, потенційні та супутні ризики з війною) і обсягів проєкту", – пояснила Берещак.
Для сегмента комерційної нерухомості страхування є важливим і потрібним інструментом насамперед для логістичних центрів.
Найчастіше розглядають під час страхування такі воєнні ризики:
– вибух або пряме влучення боєприпасів в об'єкт, що містить вибухові речовини;
– падіння на застраховане майно повітряних суден військових типів та/або дистанційно пілотованих об'єктів або їх частин;
– воєнні дії на території, де розташований об'єкт/відбувається будівництво.
"Потенційно (для комерційних проєктів – ІФ-У) йдеться насамперед про співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, Світовим банком та експортно-кредитними агентствами інших держав. Нагадаю також, що у нас є закон 3497-IX (законопроєкт №9015), який суттєво розширив повноваження Експертно-кредитного агентства страхувати від воєнних ризиків інвестиції українських та іноземних компаній в Україні", – повідомила Берещак.
