Єдиний портфель публічних інвестицій держави, на фінансування проєктів якого на 2025 рік передбачили фінансування розмірі понад 224 млрд грн, формуватиметься з використанням Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проєктами, в основі якої буде цифрова екосистема відновлення DREAM.
Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонально розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на "Главком".
Її повноцінне закріплення як обовʼязкової для всіх проєктів відновлення, які реалізовуватимуться за державний кошт, можливе після ухвалення законопроєкту “Про основні засади відновлення”.
Вона повідомила, що на минулому тижні у парламенті ухвалили законопроєкт №12245, відповідно до якого єдиний портфель публічних інвестицій держави формуватиметься з використанням Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проєктами, в основі якої буде DREAM. Це заклало основу для законодавчого врегулювання DREAM як єдиної платформи для публічних інвестиційних проєктів.
Проте у ВР розраховують на повноцінне закріплення DREAM для обовʼязкового використання для проєктів з відновлення, які відбуваються за державний кошт – завдяки прийняттю законопроєкту "Про основні засади відновлення".
"Держава сформувала єдиний портфель публічних інвестицій, який об'єднує станом на сьогодні 787 проєктів. На 2025 рік передбачили фінансування цієї програми з різних джерел у розмірі понад 224 млрд грн. Тому надважливо, щоб вона реалізувалася максимально прозоро і підзвітно. Екосистема DREAM, яка у тестовому режимі працює вже більше року для проєктів з відновлення, дозволяє це забезпечити. Але надважливо, щоб DREAM закріпили як обовʼязкову для проєктів з відновлення на рівні закону. Прозорість і підзвітність потрібні для будь-яких проєктів з відновлення, які реалізуються за державний кошт", – наголосила Шуляк.
За її словами, у системі наразі зареєстровано 7949 проєктів на загальну суму 497 млрд гривень і 4318 проєктів, тобто 54% з них вже виконуються. При цьому, загальний орієнтований бюджет на них оцінюється у 496 млрд гривень, але сума наявного фінансування складає 93,4 млрд гривень. Ці суми, підкреслила нардепка, красномовно свідчать про ефективність цифрових рішень для підзвітного відновлення – майже чверть заявлених громадами проєктів вже знайшли зовнішнє фінансування.
Шуляк також зауважила, що нині відсутність необхідного законодавства у сфері відновлення є ключовою перешкодою для повноцінної відбудови громад. Про це свідчать результати аудиту, проведеною Рахунковою палатою у 2024 році.
У звіті, наголосила Шуляк, чітко вказано, що відсутність затверджених нормативних документів, таких як законопроєкт "Про основні засади відновлення України", план відновлення та розвитку регіонів тощо, не сприяє відновленню зруйнованої військовою агресією РФ інфраструктури. Відтак, Рахункова палата рекомендує внести на розгляд Кабміну вже згаданий законопроєкт "Про засади відновлення України", який уже пройшов серію публічних консультацій і доступний для надання пропозицій на сайті Міністерства розвитку громад та територій.
"Якщо говорити про нову законодавчу рамку відновлення, нам би дуже хотілося, щоб були зафіксовані основні принципи відновлення. Тому що ми говоримо і про людиноцентричність, усунення забюрократизованості, сталий розвиток, і про циркулярну економіку, і про принцип "будувати краще, ніж було", і про "зелений курс", про енергоефективність, екологічність тощо. Всі ці речі, я вважаю, потрібно зафіксувати безпосередньо на рівні законодавства для того, щоб всі-всі проєкти, які стосуються відбудови, йшли вже за новими сучасними правилами й стандартами", – підсумувала Олена Шуляк.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
