Тож, зважаючи на вже кількамісячне перебування інфляції вище психологічної позначки в 10,0% р/р і посилення геополітичної невизначеності на світових ринках, природнім є зростання зацікавленості серед населення та бізнесу до хеджування можливих ризиків та здатності гривневих інструментів убезпечити заощадження в середовищі підвищеної інфляції.
Яка ситуація на валютному ринку?
Валютний ринок, попри викликані повномасштабним вторгненням структурні дисбаланси, впродовж перших місяців року зберігає стабільність. На початок квітня офіційний курс гривні продемонстрував зміцнення до USD/UAH 41,08, або на 2,8% відносно своїх січневих мінімумів. Аналогічні тенденції можна також спостерігати на готівковому ринку.
У цьому сегменті гривня, досягнувши позначки USD/UAH 43,00 на фоні значних грудневих виплат з бюджету, відновилася до збалансованого значення в межах USD/UAH 41,00 – 41,50. Водночас щомісячний обсяг валютних інтервенцій регулятора зазнавав скорочення третій місяць поспіль і в березні становив 2,6 млрд доларів.
Як відомо, ключовим елементом підтримки курсової стабільності виступає достатність міжнародних валютних резервів, поповнення яких відбувається за рахунок ритмічних залучень міжнародного фінансування. За підсумками березня Україні вдалося отримати близько 6 млрд доларів США зовнішньої фінансової допомоги, що підтримало зростання валютних резервів на 5,6% до 42,4 млрд доларів.
Також зберігаються оптимістичні очікування щодо достатності фінансової допомоги в перспективі усього 2025 року. За прогнозами МВФ, сукупний обсяг залученого цьогоріч фінансування складатиме близько 57 млрд доларів, що на 18 млрд доларів більше за грудневі оцінки Фонду. Тож за підсумками року прогнозується зростання міжнародних резервів України на 13 млрд доларів США — до майже 57 млрд доларів США, що є історично рекордним обсягом.
Такий високий рівень резервів дозволить НБУ й надалі зберігати контрольовану ситуацію на валютному ринку з наявними помірними курсовими коливаннями в обидва боки.
Чи зберігають ОВДП привабливість в середовищі підвищеної інфляції?
Минулого листопада темпи споживчих цін вперше за 16 місяців досягли двозначної позначки в 11,3% р/р, що зумовлювалося як вагомими ефектами з боку тимчасових чинників, так і внеском згенерованих повномасштабним вторгненням зростаючих виробничих витрат підприємств.
У відповідь Національний банк України поновив цикл посилення монетарної політики. Окрім іншого, протягом грудня-березня, відбулося поетапне підвищення облікової ставки з 13,00% до 15,50%. При цьому регулятор декларує готовність до потенційного вжиття додаткових заходів задля повернення інфляційного тренду до цільового рівня в 5% р/р.
В результаті, злам у прискоренні споживчих цін наразі передбачається вже на початку другого півріччя, чому сприятиме вжитий НБУ комплекс заходів. Так, згідно базових оцінок Міжнародного валютного фонду, на кінець 2025 року прогнозується сповільнення інфляції з 12,0% р/р до 9,0% р/р, а за підсумками наступного року — до 7,0% р/р.
Реалізована Національним банком монетарна політика сприяла зростанню ставок первинного ринку державного боргу протягом грудня-березня. Максимальні дохідності гривневих ОВДП строком від 1 до 2 років збільшилися на 1,25 в.п. — до 16,4%-17,5%. Поточні ставки за гривневих облігацій відчутно перевищують номінальні ставки річних банківських депозитів на рівні 13% (за даними UIRD). При цьому дохід від ОВДП не оподатковуються ПДФО та військовим збором для фізичних осіб.
Динаміка інвестицій у державні облігації в розрізі тримачів свідчить про збереження стійкої зацікавленості серед населення і бізнесу. Впродовж перших трьох місяців року, попри проведення значних погашень облігацій, гривневий портфель фізичних осіб збільшився на понад 4 млрд гривень (+11%) — до 44 млрд гривень. Такий результат перевищив приріст гривневих інвестицій юридичних осіб у 3 млрд гривень (+2%) — до 148 млрд гривень.
Зважаючи на прогнозоване сповільнення темпів інфляції, такі дохідності облігацій здатні захистити заощадження та забезпечити інвестиційний прибуток. Також наявний ліквідний вторинний ринок ОВДП, який дозволяє самостійно обрати бажану строковість інвестицій, або ж здійснити продаж портфелю облігацій у разі потреби в грошах. У той же час суттєва різниця ставок між гривневими та валютними інструментами державного боргу здатна покривати потенційні валютні ризики, реалізація яких наразі вбачається малоймовірною.