Задовго до появи китів, великих білих акул і навіть легендарного мегалодона океанами вже керував інший гігант. Нове дослідження показало, що масивні хижі акули сучасного типу з’явилися значно раніше, ніж вважалося — ще близько 115 мільйонів років тому, у середині крейдяного періоду.
Давній володар морів
Йдеться про представника ряду ламніформних акул — тієї ж групи, до якої належать сучасні великі білі акули, мако та порбігли. Довгий час науковці були переконані, що справді велетенські акули цієї лінії з’явилися лише після 100 мільйонів років тому. Проте знахідка біля узбережжя сучасної північної Австралії відсуває цю дату щонайменше на 15 мільйонів років у минуле.
За оцінками вчених, давня акула сягала близько 8 метрів у довжину — це більше, ніж сучасний міський автобус, і значно більше за середнього великого білого хижака. Хоча до розмірів мегалодона їй було далеко, у своєму часі вона беззаперечно займала вершину харчового ланцюга.
Сліди гіганта, що чекали десятиліттями
Найцікавіше, що докази існування цього морського монстра не були знайдені нещодавно. П’ять хребців діаметром майже 12 сантиметрів зібрали ще у 1980–1990-х роках поблизу Дарвіна. Тоді їх просто відклали в музейні фонди, де вони й пролежали десятиліттями, перш ніж привернути увагу дослідників.
Колись ці місця були дном великого внутрішнього моря, яке з’єднувало давні суперконтиненти Гондвану та Лавразію. Осадові породи регіону вже відомі скам’янілостями плезіозаврів і іхтіозаврів — тепер до цього переліку додався й важковаговий хижак серед акул.
Чому хребці такі важливі
Акули мають хрящовий скелет, тому їхні кістки рідко зберігаються у викопному стані. Зазвичай палеонтологи знаходять лише зуби, які добре показують вид, але майже нічого не говорять про реальні розміри тіла. Хребці ж дають змогу оцінити габарити значно точніше.
Команда використала комп’ютерну томографію, сучасні дані з іхтіології та математичні моделі, щоб зіставити розміри хребців із довжиною тіла. Результат усіх методів виявився схожим: перед ними — восьмиметровий хижак із формою тіла, майже ідентичною сучасним швидким океанським акулам.
Еволюційний успіх із глибини часу
Це відкриття має важливі наслідки для розуміння еволюції морських хижаків. Ламніформні акули з’явилися приблизно 135 мільйонів років тому і спершу були відносно невеликими. Той факт, що вже через 20 мільйонів років серед них з’явилися справжні гіганти, свідчить про надзвичайно швидкий еволюційний стрибок.
У крейдяних морях, наповнених рибою, амонітами та морськими рептиліями, така акула могла суттєво впливати на екосистему — так само, як сьогодні це роблять великі білі акули. Вчені припускають, що подібні знахідки можуть чекати свого часу й в інших музеях або прибережних районах світу.
Уроки для сучасності
Розуміння того, коли й як з’явилися гігантські хижаки, допомагає краще уявити, як формувалися морські екосистеми та як вони реагували на кліматичні зміни. Акули пережили масові вимирання і кардинальні перебудови океанів. Їхня історія — це приклад дивовижної витривалості та стабільності успішної еволюційної «формули».
Від давніх морів біля берегів Австралії до сучасних океанів форма тіла, швидкість і роль ламніформних акул залишилися майже незмінними. Новий «давній гігант» лише підтверджує: цей дизайн виявився настільки вдалим, що працює вже понад сто мільйонів років.
Результати дослідження опубліковані в науковому журналі Communications Biology.
