Золото, приховане в пагорбах єгипетських гір Суккарі, виявилося настільки привабливим, що 3 000 років тому тут виник цілий золотодобувний табір. Згідно з перекладеною заявою Міністерства туризму й старожитностей Єгипту, багаторічний археологічний проєкт під назвою «Відродження Давнього Міста Золота» відкрив стародавній золотодобувний комплекс. І це відкриття не обмежилося лише виявленням місця видобутку.
Стародавня копальня була настільки масштабною, що навколо неї виник цілий табір шахтарів — настільки великий, що після його виявлення його довелося перемістити майже на три кілометри, аби не заважати роботі сучасної шахти Суккарі.
Мохамед Ісмаїл Халед, генеральний секретар Вищої ради старожитностей, повідомив, що залишки 3 000-річного комплексу з переробки золота — який включав повністю обладнаний центр для добування золота з кварцових жил та мав майданчики для дроблення й подрібнення, фільтраційні та відстійні басейни, а також давні глиняні печі, призначені для виплавлення золота з метою отримання чистого металу — демонструють високий рівень організації цієї видобувної операції.
Щоб забезпечити повноцінну роботу, золотодобувачі облаштували на місці цілий житловий район. Він складався з будинків, майстерень, храмів, адміністративних будівель і бань епохи Птолемеїв. Халед зазначив, що команда виявила архітектурні залишки також римського та ісламського періодів. Це свідчить про те, що ділянка залишалася важливим осередком діяльності для багатьох народів задовго після створення початкового табору.
Халед додав, що знахідка розширює наше розуміння давньоєгипетських методів видобутку золота з породи, а також поглиблює знання про соціальне, релігійне й економічне життя золотодобувачів. Соціальні аспекти розкривають, зокрема, 628 фрагментів кераміки — багато з них містять ієрогліфічні, демотичні та грецькі написи, що свідчить про значну мовну різноманітність регіону.
Археологи також виявили бронзові монети епохи Птолемеїв, теракотові фігурки людей і тварин періоду греко-римського панування, невеликі кам’яні статуї божеств, таких як Бастет і Гарпократ (як завершені, так і незавершені), різноманітні керамічні посудини, що містили особисті речі на кшталт ліків і пахощів, набір намистин із напівкоштовних каменів, декоративні предмети з морських мушель і п’ять жертовних столів птолемеївського часу.
У межах проєкту було споруджено повнорозмірну реконструкцію видобувного комплексу на ділянці площею 6,3 акра, розташованій майже за три кілометри від сучасної шахти. У цьому візит-центрі представлені експозиції та інформаційні матеріали про знахідку і про життя давньоєгипетських золотодобувачів.
