Підводна золота лихоманка: як видобуток каменів на дні океану розділив світ
У глибинах океану, на кілька кілометрів нижче поверхні, лежать невеликі кам’янисті утворення — поліметалічні конкреції. Вони багаті на нікель, кобальт, марганець і мідь — метали, необхідні для виробництва батарей, смартфонів та електромобілів. Тепер компанії з усього світу готуються до їхнього масового видобутку. Проте науковці попереджають: ця “підводна золота лихоманка” може мати катастрофічні наслідки для океану, який досі залишається найменш вивченою частиною планети.
Прихильники проєктів запевняють, що глибоководний видобуток допоможе прискорити «зелену» енергетичну революцію та зменшити залежність від наземних шахт. Але екологи нагадують, що дно океану — це не безжиттєва пустеля, а складна екосистема, де живуть унікальні види, багато з яких людство навіть не встигло описати. Будь-яке втручання, кажуть вони, може зруйнувати мікросвіт, який формувався мільйони років.
Критики також зазначають, що шум, пил і токсичні відходи від глибоководних апаратів можуть поширюватися на великі відстані, отруюючи воду й шкодячи морським організмам. Окрім цього, процес видобутку важко контролювати на таких глибинах, тож наслідки можуть бути непередбачуваними.
Деякі країни, зокрема Франція, Німеччина та Чилі, вже виступили за тимчасову заборону або мораторій на підводний видобуток, доки не буде зібрано достатньо наукових даних. Утім, інші держави та приватні компанії продовжують готуватися до експлуатації глибоководних ресурсів, бачачи в них величезні прибутки.
Поки уряди і корпорації сперечаються, океан залишається беззахисним. І сьогодні людство стоїть перед вибором: погнатися за підводним золотом — чи зберегти останню велику дику територію планети.
