Саміт ЄС досяг лише обмеженого прогресу у питанні доступу Києва до заморожених російських коштів.
Відсотки з російських суверенних активів, заморожених у брюссельській розрахунковій палаті Euroclear, наразі залишаються одним із головних джерел виживання України.
Втім, як пише The Washington Post, цього буде явно недостатньо, якщо війна росії проти України затягнеться. За оцінкою МВФ, щоб утримати економіку на плаву, Києву до 2027 року знадобиться близько 65 млрд доларів. Єдиним реалістичним варіантом називають використання самих російських активів, які залишаються заблокованими у європейських банках.
Тривалий час ця тема була "забороненою" через побоювання Заходу створити прецедент, який міг би налякати інвесторів або дозволити росії відсудити кошти. Проте останні тижні ситуація змінилася — вплинули провокації рф проти НАТО та відмова владіміра путіна виконати заклики Дональда Трампа припинити агресію.
Минулого тижня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висунув компроміс: ЄС може «позичити» Україні 164 млрд доларів, заморожених у Euroclear, у вигляді безвідсоткової позики. Київ мав би їх повертати лише у разі виплати росією репарацій. Якщо ж кремль відмовиться, відповідальність залишиться на ньому, а не на європейських структурах.
Ця ідея стала темою обговорення на саміті ЄС у Копенгагені, де був присутній і президент України Володимир Зеленський. Однак після кулуарних дискусій лідери обмежилися лише заявами про "рішучість" підтримувати Київ. Остаточне рішення відклали до наступного засідання Ради ЄС, яке відбудеться 23–24 жовтня.
"Тепер на черзі Європейський Союз", — наголосив президент Європейської ради Антоніу Кошта. За його словами, ухвалення рішення буде значно складнішим, ніж дозвіл на використання відсотків від заморожених активів, на який у 2024 році пішли місяці переговорів.
Тим часом США, які торік активно брали участь у дискусіях щодо російських активів, фактично відійшли від процесу. Тож нині саме Європа має знайти вихід із бюрократичного глухого кута, аби довести серйозність своїх намірів.
