У Джуно, столиці Аляски, триває термінова евакуація мешканців у зонах можливого затоплення, оскільки з льодовика Менденголл виривається близько 15 мільярдів галонів талої води, що загрожує понад 460 будинкам у долині Менденголл. Місцева влада попереджає, що рівень річки може перевищити рекорд минулого року та сягнути майже 5,1 метра, що становить серйозну небезпеку для житлових кварталів і комунальної інфраструктури.
Джерелом потоку є так званий басейн Суїсайд — природне водосховище, яке утворилося внаслідок відступу меншого льодовика. Щоліта воно заповнюється дощовою та талою водою, а згодом проривається під або навколо льодовика Менденголл, спрямовуючи потік у озеро, а потім — у річку. Цього року витік почався вранці у вівторок, і вже наступного дня синоптики прогнозують пік паводку, що перевищить історичні показники.
Метеорологи Національної служби погоди США наголошують, що така ситуація є наслідком змін клімату. За даними NOAA, середньорічна температура в Алясці за останнє століття зросла на 1,7 °C, причому темпи потепління вдвічі вищі за середні по США. Це прискорює танення льодовиків і робить літні паводки, відомі як льодовикові проривні повені, більш інтенсивними. Перші такі явища у Джуно почали фіксувати лише у 2011 році, але тепер вони стали майже щорічними.
Минулого року потік з басейну Суїсайд мав потужність близько половини об’єму Ніагарського водоспаду, пошкодивши близько 300 будинків. Цього літа загроза ще більша: один прорив може вивільнити обсяг води, еквівалентний майже 23 тисячам олімпійських басейнів.
Місто, за підтримки федеральних, штатних та племінних структур, встановило вздовж 4 кілометрів берега 10 тисяч захисних бар’єрів Hesco, наповнених піском. Вони мають зменшити руйнівну дію паводка, але експерти попереджають, що це тимчасовий захід. Корпус інженерів армії США лише розпочав багаторічне дослідження щодо створення постійної дамби, однак навіть оптимістичні прогнози говорять про те, що подібні повені триватимуть ще кілька десятиліть — доти, доки льодовик Менденголл продовжуватиме виконувати роль природної крижаного загати.
Поки що мешканцям долини Менденголл залишається лише спостерігати за стрімким підняттям рівня води та сподіватися, що тимчасові укріплення витримають силу стихії.
