Дослідники з Пенсильванського університету заявили, що смертельний грибок, який раніше пов’язували з «прокляттям фараонів», можна використовувати в боротьбі з раком. Про це пише «Главком» із посиланням на Telegraph.
Ідеться про грибок Aspergillus flavus, який виявили в гробниці фараона Тутанхамона та польського короля Казимира IV Ягеллончика. Він може спричинити смертельні проблеми з диханням або алергічні реакції в людей з ослабленою імунною системою.
Вивчивши десяток штамів Aspergillus flavus, учені виявили, що вони виробляють сполуку молекул, яку можна використати як ліки. А коли дослідники додали до них молекулу, що міститься в маточному молочку, то ця сполука показала таку саму ефективність, як і цитарабін, і даунорубіцин – це два препарати, які десятиліттями застосовують для лікування лейкемії.
«Ракові клітини діляться неконтрольовано. Ці сполуки блокують утворення мікротрубочок, які необхідні для поділу клітин», – пояснила доцентка кафедри хімічної та біомолекулярної інженерії Пенсильванського університету Шеррі Гао.
Вона додала, що гриби вже дали медицині пеніцилін і можуть потенційно дати ще більше ліків.
Більше про «прокляття фараонів»
У 1922 році збирач старожитностей Джордж Карнарвон та археолог Говард Картер разом із групою дослідників відкрили гробницю давньоєгипетського фараона Тутанхамона.
Невдовзі після цього кілька людей, причетних до розкопок, зокрема сам Карнарвон, померли за загадкових або раптових обставин. Це породило легенду, що кожен, хто потурбує гробницю Тутанхамона, зазнає невдачі, хвороби або смерті.
Схожа історія сталася й у 1970-х роках, коли природоохоронці відкрили саркофаг Казимира IV у Польщі. Протягом кількох тижнів десятеро з них, серед них – провідний реставратор Болеслав Шарецький, померли.
Згодом експерти висунули теорію, що причиною смерті міг бути грибок Aspergillus flavus, який перебував у стані спокою протягом століть.
Читайте також:
- Створено вакцину проти найважчого виду раку
- Вчені навчили нейромережу розпізнавати майже 200 видів раку
- Смертність від раку через алкоголь різко зросла – хто у найбільшій зоні ризику?
