Україна має повне юридичне право звернутися до Європейського Союзу з проханням про відтермінування запровадження прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). І має докладати для цього максимум зусиль.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву партнерки юридичної компанії "Альтело" та голови правового комітету Української вітроенергетичної асоціації Ольги Савченко.
"Очевидно, що ми зараз не потягнемо це навантаження", – наголосила Савченко, коментуючи запровадження вуглецевого мита під час війни.
За її словами, бізнес не може інвестувати в декарбонізацію, адже "інвестує в те, аби виживати", з огляду на постійні обстріли, здорожчання праці та втрату кадрів.
Юристка підтвердила, що регламент CBAM прямо дозволяє країнам, які зазнали "непередбачуваних та неспровокованих подій із руйнівними наслідками", звертатися з проханням про відтермінування.
"Я думаю, що Міністерство все ж їх подасть через те, що бізнес тисне, що зрозуміло якраз через військовий стан", – зазначила вона.
Разом з тим, Савченко сумнівається, що ЄС погодиться на довге відтермінування.
"Мені здається, що, можливо, підуть назустріч на якийсь незначний строк", – каже Савченко.
При цьому, на її думку, треба докладати максимально зусиль для того, аби воно хоча б покрило період військового стану, який невідомо, коли завершиться.
Введення CBAM в Україні
Нагадаємо, за оцінками Федерації роботодавців України, CBAM у 2026 році може зменшити ВВП України на 4,8% та скоротити експорт до ЄС майже на 8%. Бюджет ризикує втратити до 125 млрд грн, а країна – понад 73 тис. робочих місць.
Нагадаємо, CBAM передбачає запровадження вуглецевого мита на імпорт до ЄС таких товарів, як сталь, цемент, добрива, електроенергія, алюміній та водень.
Експерти наголошують, що для України, яка постачає до ЄС значні обсяги продукції з високим вуглецевим слідом CBAM становить серйозну загрозу.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
