Верховна Рада посилила зусилля щодо подолання монополізації на ринку дистрибуції лікарських засобів.
Про це заявив юрист Андрій Вігірінський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його Facebook.
За його словами, основну увагу зосереджено на діяльності двох провідних дистриб’юторів – "БаДМ" і "Оптіма-Фарм", які, за даними Антимонопольного комітету України (АМКУ), у 2022 році забезпечили 85% постачань ліків в аптечний сегмент.
АМКУ розпочав розгляд справи про можливі антиконкурентні дії цих компаній, зокрема, щодо схожих динамік зростання цін і узгоджених підходів до їх формування. Також виявлено зменшення частки інших конкурентів на ринку до менш ніж 15% за останні чотири роки.
На парламентському рівні проблему взяла під контроль Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства у сфері дистрибуції лікарських засобів.
"Комісія готує поправки до законопроєкту №11493 про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо особливостей державної реєстрації лікарських засобів, які можуть закуповуватися уповноваженою особою у сфері охорони здоров’я", – пише експерт.
Зазначений законопроєкт 20 листопада прийнято за основу та 9 грудня до нього на комітеті Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, очолюваним паном Радуцьким Михайлом Борисовичем, будуть розглядатись поправки, у тому числі і ті, які надавались Тимчасовою слідчою комісією, повідомляє експерт.
Серед основних змін:
- зобов'язання виробників лікарських засобів рівномірно розподіляти поставки між різними дистриб’юторами, обмежуючи їхній обсяг на рівні 15–20% річного доходу одного постачальника;
- обмеження імпорту ліків на одного дистриб’ютора до 20% від обсягу каталогу електронної системи закупівель;
- запровадження обов’язкових закупівель ліків через електронний каталог відповідно до Закону "Про публічні закупівлі".
"Ми не є ідеалістами й розуміємо, що ніхто не планує без спротиву відмовлятися від домінуючого становища на ринку роздрібної дистрибуції, використовуючи, зокрема, законні засоби. Зрозуміло, що законодавчі зміни матимуть як прихильників, так і противників. Проте повернімося до початкової тези: усвідомлення парламентом та окремими депутатами своєї ролі задля вищої мети – блага суверена – має бути директивою до дій, а не традиційним індивідуалістичним підходом", – резюмує він.
Нагадаємо, 23 листопада 2023 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) повідомив про численні звернення учасників ринку лікарських засобів щодо безпідставних відмов виробників та імпортерів в укладенні або пролонгації договорів на постачання лікарських засобів з дистриб’юторами.
Згідно з наданою інформацією, виробники та імпортери пропонували здійснювати замовлення необхідного товару у таких самих дистриб’юторів – ТОВ "БаДМ" і СП ТОВ "Оптіма-Фарм", які за підсумками 2022 року забезпечили 85% поставок лікарських засобів в аптечний сегмент у грошовому вираженні.
10 червня АМКУ розпочало розгляд справи за ознаками встановлення ТОВ "БаДМ" та СП ТОВ "Оптіма-Фарм" подібних цін реалізації лікарських засобів, зокрема "Спазмалгону", "Евказоліну аква" й інших, а також схожої динаміки зростання цін та схожої поведінки щодо формування цін у 2019–2023 роках.
Раніше повідомлялось, що лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко ініціювала в парламенті створення тимчасової слідчої комісії, яка має зупинити корупційні схеми монополістів-посередників в торгівлі ліками.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
