Що відбувається з ключовими підприємствами галузі та в чому ризики для всієї економіки?
Українська металургія опинилася у найглибшій кризі за час повномасштабної війни. Після ударів РФ ключові підприємства зупинилися або скоротили виробництво, а випуск сталі у серпні впав на 57,3%. Однак криза виходить далеко за межі галузі.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на статтю "Економічної правди".
Російські удари зупинили ключові комбінати
Найбільших пошкоджень зазнали "Запоріжсталь", "Каметсталь" та "АрселорМіттал Кривий Ріг".
"Запоріжсталь" і "Каметсталь" наразі повністю зупинені, фахівці оцінюють масштаби пошкоджень та можливості відновлення.
Лише по "Запоріжсталі" та "Каметсталі" із серпня було випущено 22 балістичні ракети, 17 із них – по запорізькому комбінату. Унаслідок атак загинули 13 працівників, ще 55 дістали поранення.
Читайте також: Четверта атака за місяць: Росія знову обстріляла "Запоріжсталь"
У серпні виробництво сталі в Україні скоротилося на 57,3% у річному вимірі – до 277 тис. тонн. Випуск чавуну впав на 65,6%, прокату – на 57,4%.
Видобуток залізної руди у першому півріччі скоротився на 18,8%, а експорт прокату – удвічі. Частка гірничо-металургійного комплексу у ВВП України знизилася з близько 10,3% до повномасштабної війни до 5,5% у 2025 році.
Криза виходить за межі металургії
Директор GMK Center Станіслав Зінченко називає ситуацію "ідеальним штормом". Окрім російських атак, на галузь впливають:
- проблеми з морською логістикою;
- високі витрати;
- труднощі із залізничними перевезеннями;
- обмеження ЄС та CBAM.
Криза вже поширюється за межі самої металургії, адже галузь залишається одним із найбільших джерел валютної виручки України та забезпечує роботою близько 270 тис. людей.
У 2025 році гірничо-металургійний комплекс приніс країні близько 6,2 млрд доларів валютних надходжень.
Читайте також: ЄС має врахувати умови війни: "Метінвест" закликає переглянути квоти на сталь
Зупинка комбінатів водночас може збільшити залежність від імпорту. Ввезення довгого прокату вже зросло на 64%, тоді як продажі української продукції на внутрішньому ринку скоротилися на 7,6%.
Старший аналітик Dragon Capital Денис Саква зазначив, що Україна може бути змушена більше купувати сталь у Туреччині, ЄС та Китаї.
"Ми втрачаємо валютну виручку і змушені вимивати валютні резерви на купівлю імпортного металу, що суттєво погіршить торговельний баланс", – каже він.
Під загрозою міста, залізниця та бюджети
Наслідки зупинки комбінатів можуть відчути й суміжні галузі. Зокрема, йдеться про скорочення вантажних перевезень "Укрзалізниці", споживання ресурсів та завантаження підприємств, пов'язаних із металургією.
Окремий ризик виникає для промислових міст, де великі комбінати є ключовими роботодавцями та платниками податків. У 2025 році "АрселорМіттал Кривий Ріг" сплатив 8,5 млрд грн податків, "Запоріжсталь" – близько 4 млрд грн, а "Каметсталь" – майже 2 млрд грн.
Аналітики вважають, що технічно відновлення підприємств можливе, однак його доцільність залежатиме від безпекової ситуації. Без захисту від повторних атак вкладати десятки мільйонів доларів у ремонт стає дедалі ризикованіше.
Читайте також: Зупинка заводів та втрата ринків: криза у металургії б'є по всій економіці України
Серед можливих кроків для підтримки галузі Зінченко називає залуічення міжнародного фінансування для відбудови та модернізації заводів, відновлення морської логістики, забезпечення "Укрзалізниці" локомотивами, а також переговори з ЄС щодо скасування квот і звільнення українського металу від CBAM.
"Без цих заходів навіть відносна тиша на фронті не дозволить промисловим гігантам галузі повернутися до повноцінної роботи", – підсумував він.
Докладніше про те, наскільки скоротилося виробництво сталі та які заходи треба вжити для порятунку металургії, також читайте в матеріалі РБК-Україна "Металурги під ударом. Як уряд може врятувати ключову галузь економіки".
