За літо російські гібридні атаки просунулися вглиб Європи і стали помітно зухвалішими. Дрони біля газової платформи з сотнями працівників на борту, озброєний безпілотник у німецькому аеропорту, підпали на оборонних заводах. Європейські чиновники бояться, що загибель цивільних – лише питання часу.
Як передає "Хвиля", про це пише Bloomberg.
11 серпня військові водолази знищили два дрони, які дрейфували біля узбережжя Румунії поруч з енергетичним проєктом вартістю 4 млрд євро. Через дев'ять днів Бухарест підняв два F-16, щоб збити морський дрон біля тієї самої газової платформи в Чорному морі – на ній перебували сотні людей. Того ж місяця німецька поліція виявила озброєний безпілотник в аеропорту Лейпцига, а цього тижня винищувачі НАТО збили дрон, який зайшов у повітряний простір Литви з боку Білорусі. У всіх випадках влада прямо вказала на Кремль.
Цього тижня міністерство юстиції США звинуватило російську розвідку у змові з метою фінансування тероризму і вбивств на замовлення в Європі – за вказівкою Кремля. Під ударом опинилися оборонні заводи, комунальні підприємства, транспортні системи і мережі зв'язку.
"Нам важко протидіяти так званим гібридним атакам у відкритих суспільствах, які полегшують завдання нападнику. Це війна без бою, і за своїм ядерним щитом Росія вважає, що може діяти безкарно – напряму або через посередників", – сказав Джеймс Еверард, колишній заступник верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі.
Останні два місяці Росія переключилася на оборонно-промислові та логістичні цілі, прямо пов'язані з підтримкою України. Про це виданню розповів чиновник однієї з країн НАТО. Минулими вихідними дрони атакували залізничну станцію біля українсько-польського кордону, коли через неї проїжджали європейські та американські високопосадовці. Минулого тижня на прикордонному пункті між Україною і Молдовою загинули двоє цивільних. Голова дипломатії ЄС Кая Каллас називає це "хвилею дедалі більш кінетичних гібридних атак".
Німеччина – "щоденна ціль гібридної війни" з боку Росії, заявив 1 вересня міністр внутрішніх справ Александер Добріндт. Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав ці звинувачення цілком безпідставними.
Компанії на передовій цієї війни опинилися в сірій зоні між війною і миром. У серпні естонську Milrem Robotics намагалися підпалити.
"Очевидно, що європейська оборонна промисловість працює в іншому середовищі безпеки, ніж кілька років тому. Наші системи використовують кілька країн НАТО, а також союзники і партнери, зокрема Україна, – ми змушені враховувати ризики, які з цього випливають", – сказав гендиректор Milrem Robotics Кулдар Вяярсі.
У 2024 році підпалили будинок Арміна Паппергера, гендиректора німецького оборонного гіганта Rheinmetall, а західні розвідки попереджали, що Росія планувала його вбити. Тепер він пересувається з посиленою охороною. Виробник радарів і сенсорів Hensoldt нарощує спостереження за периметром заводів і хоче отримати право самостійно збивати дрони. Для цього потрібен дозвіл федеральної поліції, і гендиректор компанії Олівер Дорре каже, що правила треба писати вже зараз, поки ситуація не погіршилася.
Польща як ключовий канал допомоги Україні пережила серію підозрілих інцидентів: кібератаки на водоканали, енергетику і лікарні, пошкодження залізниці між Варшавою та українським кордоном, яке приписують російській розвідці. Пожежу на заводі одного з найбільших європейських виробників дронів WB Electronics прем'єр Дональд Туск назвав "актом саботажу". Цього місяця Варшава оголосила про розширення захисту повітряного простору.
Захиститися здатні не всі. "Стовідсотково захистити електромережі неможливо, особливо коли ти навіть не знаєш, із чим маєш справу", – сказав гендиректор енергетичної компанії Savon Voima зі східної Фінляндії Юха Рясянен.
"Фізичну охорону, моніторинг, камери й різні методи виявлення нарощують постійно. Але найважливіше – щоб люди навчилися терпіти відключення світла", – додав він.
Змусити Європу згорнути підтримку України кампанія Кремля поки не змогла – вийшло навпаки. Гучні інциденти лише посилили аргументи на користь більших витрат на оборону, тіснішої координації контррозвідок і нових санкцій. Після історії в Лейпцигу Берлін дав зрозуміти, що у вересні передасть Україні додаткові ракети до Iris-T, а невдовзі – кілька тисяч ударних дронів. Один з чиновників сказав, що кампанія Москви виявляється для неї ж контрпродуктивною.
На початку вересня в Британії заарештували чоловіка, якому висунули звинувачення за законом про національну безпеку: він передав російському розвідпідрозділу дані про майданчики виробництва дронів в Англії і готував диверсію. Адвокати наполягають, що він лояльний Британії. До цього були підпал будинку колишнього прем'єра Кіра Стармера, активність російських підводних човнів біля критичної інфраструктури Британських островів і дрони, запущені з суден тіньового флоту у водах Британії та Ірландії – зокрема під час візиту Володимира Зеленського до Ірландії цього року.
Безпекові чиновники виходять з того, що Путін перевіряє, як далеко може зайти, залишаючись нижче порога, який запустив би 5-ту статтю про колективну оборону. Саме таке промацування і підвищує ризик прорахунку. Західні безпекові чиновники кажуть, що Москва діє від відчаю: українські удари по енергетиці та логістичних складах вдарили по російській економіці. Людина, близька до Кремля, висловилася прямо – Росія влаштує Європі пекло асиметричними гібридними операціями за підтримку Києва.
"Росія послідовно шукає слабкі місця в інфраструктурі НАТО і готова пробувати різні тактики й цілі – гнучко і дедалі ризикованіше", – сказала Емілі Ферріс, асоційована наукова співробітниця лондонського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI). У березні вона випустила доповідь про приписувані Росії диверсії в країнах НАТО і назвала Альянс неготовим. За півроку її висновок не змінився.
"Поки НАТО не проводить чітких червоних ліній щодо наслідків таких атак, Росія розширюється, заповнюючи простір невизначеності", – додала Ферріс.
Для країн Балтії межі давно перейдені. "Це не гібридність, це вибухівка, яка здатна завдати шкоди. Можуть бути постраждалі. Люди можуть загинути. Якщо ми це не зупинимо, воно переросте в ескалацію", – сказав міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.