У четвер, 11 червня, війна в Україні досягла позначки в 1 569 днів – це понад чотири роки і три місяці. Тепер вона триває довше, ніж Перша світова – війна, яку французькі солдати свого часу сподівалися зробити "останньою з останніх".
Як передає "Хвиля", паралелі між двома війнами провело видання The New York Times.
Коли Володимир Путін у лютому 2022 року кинув війська на Україну, він розраховував, що країна впаде за кілька днів. Україна відкинула росіян, і бойові дії перетворилися на війну на виснаження. Навіть ті, хто воював, не вірили, що все затягнеться так надовго.
"Я думав, можливо, два чи три роки, а потім політики знайдуть якийсь компроміс", – розповів український боєць, який з міркувань безпеки назвав лише позивний "Франс" на згадку про службу у Французькому іноземному легіоні.
Історики застерігають, що порівняння зі світовими війнами має межі. Ті конфлікти охоплювали багато театрів і армій, а України як держави під час Першої світової не існувало. Та війна в Україні, як і та, столітньої давнини, ймовірно, увійде в число найвагоміших конфліктів в історії Європи, вважає історик Ярослав Грицак. Обидві перекроїли геополітику континенту і запустили гонку озброєнь, якої не бачили десятиліттями.
Обидві війни змінили й саму природу бойових дій через нові технології: століття тому це були літаки і танки, сьогодні – дрони в повітрі, на воді і на землі. І щоразу прогрес робив війну ще жорстокішою для людей. "Багато в чому ця війна в Україні найбільше нагадує Першу світову", – сказав Мішель Гойя, колишній французький полковник і військовий історик.
Схожість починається з перших тижнів. У 1914 році німці кинулися на Париж, сподіваючись на швидку перемогу. Російські війська мали ту саму мету, коли рвалися до Києва у 2022-му. В обох випадках нападники підійшли близько до цілі, але їх відкинули. Потім фронт застиг, і солдати закопалися в окопи. "Загалом, коли фронт замерзає, ви повертаєтесь у Першу світову", – пояснив Гойя.
Та згодом усе змінив новий клас зброї – дрони. Мережі відкритих траншей стали небезпечними: безпілотники цілодобово стежать за полем бою і б'ють точніше за артилерію. Тепер виживання залежить від того, щоб ховатися глибше і займати менші позиції. Замість розгалужених окопів бійці тримаються в бліндажах на кілька людей, а одинак часто риє нору ледь більшу за лисячу.
"У таких умовах довше живуть і залишаються в безпеці ті, хто копає", – сказав боєць із позивним "Франс".
Масштабні піхотні штурми, типові для тієї війни, стали майже неможливими під постійним оком дронів. Їх замінили атаки одного-двох солдатів. Танки, яких боялися в перші роки, тепер майже не використовують – через розмір вони легка мішень, тож деякі обвішують захисними ґратами, перетворюючи на машини у стилі "Безумного Макса".
А ось масштаб руйнувань залишився схожим. Втрати порівнювати складно: у Першій світовій загинуло від дев'яти до 11 мільйонів солдатів, в Україні – близько пів мільйона. Та військові аналітики, зокрема адмірал П'єр Вандьє, який обіймає посаду верховного головнокомандувача ОЗС НАТО з трансформації, кажуть, що дрони зробили український фронт смертельним на рівні Першої світової.
Бої настільки виснажливі, що російські просування часом були повільнішими, ніж у найкривавіших битвах століття тому. Наступ на Покровськ, який армія РФ нещодавно повністю захопила, просувався в середньому на близько 70 метрів на день – повільніше, ніж під час битви на Соммі, підрахували в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Питання тепер у тому, чи здатна одна зі сторін зламати глухий кут. У Першій світовій союзники перемогли, поєднавши морську блокаду Німеччини з безперервними наступами. Стратегія України частково перегукується з цим: удари дронів по російських нафтових об'єктах мають підірвати здатність Москви фінансувати війну, а рої малих безпілотників – завдати армії РФ невідновних втрат.
"Це Перша світова, але з дронами", – підсумував Грицак.