У нинішньому тижневому огляді Дональд Гілл аналізує ключовий вимір війни: військово-логістичне протиборство на українському фронті. Центральна теза – Україна системно руйнує транспортно-логістичну інфраструктуру росії, і знищення вантажівок поступово набуває стратегічного значення, порівнянного зі знищенням бронетехніки. Дональд Гілл доходить висновку, що найбільша зміна на війні за останні шість місяців – це удари по спроможності росії переміщати техніку, постачання й особовий склад.
Вступ Тома Купера
Доброго ранку, і ласкаво просимо до чергового тижня, коли Євросоюз та інші "союзники України" продовжують бездоганно виконувати єдине, чого навчилися: розставляти шезлонги на палубі "Титаніка", поки оркестр грає "Anything You Can Do, I Can Do Better" – але повільніше.
Не відволікайтеся на улюблених корумпованих бюрократів у Берліні, Парижі, Лондоні, Римі, Варшаві та подібних місцях – вони роблять вигляд, що пишуть чергового гнівного листа-протесту проти російських атак на Україну, водночас одностайно підтримуючи ізраїльський геноцид палестинців (і щиро дивуються, чому їх ніхто не сприймає серйозно). Краще подивіться на рахунок за останні 48 годин.
Те, що росіяни досі сповідують тезу про кількість як самодостатню якість, – не новина. У ніч із суботи на неділю було запущено 236 дронів. Офіційний Київ, звісно, відреагував піар-дивом: 124 збитих. Насправді такий відсоток перехоплення мав би викликати стурбованість, але для офіційної України це привід для святкування. Тим більше, коли уряд Зеленського може довести, що не лише приймає удари, а й відповідає. Підтверджено удари по Чонгарському мосту дронами "Бегемот" і "Вогняна точка" – гарні назви для систем доставки реальності з вибухівкою. Але найефектніший результат – нафтовий термінал Шесхаріс у Новоросійську. Це не просто військова ціль: це гаманець росії у вогні… Москва не забарилася з відповіддю: наступної ночі над Україною пройшли 155 дронів…
…Колись радісні відео з вибухами банили б у соцмережах за "пропаганду насильства" – тепер це майже популярніше за футбол… У військовій термінології це називається "ударом по логістиці".
Тим часом, у країні гарних фотосесій і пресрелізів Зеленський витратив ще кілька кілобайт, щоб "розкрити деталі" своїх переговорів з лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини. Певно, розмова була захопливою: "Ми з вами", – мабуть, казали вони, позираючи на годинник, аби не спізнитися на наступний саміт ЄС із регулювання кривизни бананів. Той самий затертий сценарій: гучні слова підтримки з терміновістю чиновника з віконця видачі довідок. Іронія відчутна: Україна бореться за виживання за допомогою дронів і власної впертості, тоді як її покровителі застрягли в управлінському паралічі – замовленому найбагатшими господарями.
Отже, поки ми потягуємо каву й нарікаємо на інфляцію, пам'ятайте: статус-кво – це не мир. Це пауза між черговою маніпуляцією ринком… і кількома вибухами… десь там, далеко, на Сході…
Ще кілька вибухів сталося далі на південному сході – на Близькому Сході. Там крихка тиша тривала майже два місяці після "перемир'я" 8 квітня, яке зупинило спільні американсько-ізраїльсько-емірацькі удари по Ірану (і відповідні іранські удари балістичними ракетами та дронами по сусідних країнах).
Показово, що коментатори по всьому Заходу скаржаться на те, що "тишу" порушили в неділю ввечері близько 22:00 за місцевим часом – "сирени завили по всій північній території Ізраїлю", – і тлумачать це як "сигнал про відновлення Тегераном цього фронту".
Бо, як водиться, наратив мусить формуватися на користь Ізраїлю, а Ізраїль –ніколи не та сторона, яка спровокувала чи розпочала проблему…
Насправді Ізраїль постійно порушував перемир'я з "Хезболлою" – що, о диво, ще з квітня було (і залишається) однією з офіційно задекларованих умов Тегерана для припинення відповідних ударів. Тиждень тому Тегеран ввічливо, але прямо знову попередив: жодних авіаударів по Бейруту – або ми відреагуємо.
Але всім відомо: Ізраїль не може нести відповідальності за війни, які сам провокує, і за порушення перемир'я. Тому Ізраїль завдав удару по черговому (мабуть, 17 982-му) "командному центру" у Бейруті; кілька годин по тому аерокосмічні сили КСІР випустили залп балістичних ракет по авіабазі Рамат-Давід (головному ізраїльському хабу для авіаударів по Лівану, яку Ізраїль і його прихильники іменують "цивільним об'єктом") – і "таким чином" Ізраїль не міг не завдати демократичних авіаударів по "цілях" у Центральному й Західному Ірані…
Тому що тепер це офіційно: Ізраїль не може змиритися з іранськими ударами у відповідь щоразу, коли атакує "Хезболлу". Це ж чисте блюзнірство!
Не менш кумедною була реакція IQ47: чоловіка, який лише за останній місяць зірвав три угоди з Тегераном – завжди задля задобрювання Нетаньягу, і чотири дні тому наказав поновити удари по Ірану, після чого американські бази в Кувейті (включно з місцевим міжнародним аеропортом, який теж використовують збройні сили США) за версією CENTCOM були "не уражені" іранцями у відповідь. Цей самий чоловік закликав до "повернення до спокою" й переговорів. Адже, як відомо, вже понад 100 років: жертви на Близькому Сході мусять припинити стрілянину щоразу, коли на них нападають. До того ж, США та решті "Заходу" потрібен мир, щоб продовжувати озброювати агресора.
…Отже, на 100-й день Тридобової спеціальної військової операції IQ47 ми повернулися до звичного хитання між ескалацією та дипломатією мокрих мрій і ринкових маніпуляцій.
…Але ви хочете, щоб я зберігав серйозність і аналізував усі ці грандіозні перемоги фахово?
Ну що ж… Без проблем. Мені пощастило – можна передати слово Дональду Гіллу. Він набагато краще вміє триматися серйозного тону.
Огляд
Україна продемонструвала здатність атакувати різноманітні цілі впродовж кількох днів у районі Санкт-Петербурга – саме тоді, коли росія приймала учасників економічного форуму. Це не збіг. Удари було завдано по економічних об'єктах, дослідницьких установах і військових об'єктах. Місцеві жителі були вражені масштабом атаки та нездатністю путіна її зупинити.
У самій Україні росія зберігає перевагу в дронах на окремих ділянках, проте в масштабах усієї країни на кожну російську дронову атаку припадає 1,3 української. Великі втрати серед російського особового складу тривають. Але найбільша зміна на війні за останні шість місяців – це удари по здатності росії переміщати техніку, постачання й особовий склад.
російські вантажівки завжди були пріоритетною ціллю, однак доступ до них обмежувався наявністю та дальністю українських дронів. Машини в радіусі 20 км від лінії фронту потрапляли під удар, згодом українські дрони почали регулярно уражати вантажівки на відстані до 50 км. Нещодавно FPV-дрон уразив вантажівку за 103 км, але більшість автомобілів поза 50-кілометровою зоною до цього року були в безпеці. Тепер Україна використовує дрони вартістю 5 000 доларів, щоб регулярно уражати цілі на відстані 200 км.
Кількість знищених вантажівок уже впливає не лише на російську логістику – вона потенційно загрожує всьому парку вантажного транспорту російської армії. Лише в травні Україна знищила стільки вантажівок, скільки росія виробила для військових і цивільних потреб разом узятих. Якщо ця тенденція розвиватиметься на користь України, вона може скоротити і кількість вантажівок, необхідних для функціонування самої економіки росії.
Україна публікує щоденний перелік втрат росії. Знищення артилерійських систем – це добре. Знищення систем ППО – критично важливо. Втрати серед особового складу – найважливіша категорія. Але зверніть увагу на категорію "Автомобілі та паливні цистерни". З 24 лютого 2022 року втрачено 103 658 таких одиниць, і лише 6 червня – 358. Щоб довести втрати до цього рівня, знадобилося 1 563 дні. Якщо щодня знищуватимуть по 358 одиниць, то ще 103 658 одиниць знищать за 290 днів.
Якщо росія не знайде способу протидіяти цим дроновим атакам, втрати вантажівок зростатимуть, доки не почнуть зменшуватися. Але якщо вони зменшаться без нейтралізації українських дронів – це означатиме, що вантажівок просто стане менше. До того часу умови на передовій для російської армії вже різко погіршаться через нестачу постачання.
Харківщина
росія намагається створити власні ударні дрони середньої дальності. На двох позиціях вона використовує дрони "Молнія-1" для ударів по руху транспорту на дорозі між Харковом і Сумами – на відстані до 45 км, а також по дорозі між Покровськом і Павлоградом – до 90 км.
росія замовила 1,1 мільйона дронів "Молнія" вартістю 1 500 доларів кожен. У міру збільшення їх постачання удари по логістиці України посиляться.
Лиман
Нових повідомлень про просування України не надходило. 120-та бригада ліквідувала росіян, які просочилися до Лиману та його околиць. Авіаудар України зрівняв із землею будівлю в Ямполі.
Окрім того, що це ефективний підрозділ, 3-й корпус, ядро якого становить 3-тя бригада, дуже вміло займається саморекламою, і це допомагає поповнювати лави. Корпус оприлюднив свої здобутки з нагоди першої річниці.
Після стабілізації сектору, де щомісяця втрачали 70 кв. км, корпус утримує понад 150 км фронту і зриває логістику на глибину до 200 км у тилу ворога. Корпус знищив 35 000 окупантів, провів 300 тисяч дронових ударів, збив 17 000 російських дронів. 3-й корпус обслуговує 50% наземних дронів Сухопутних військ України. Проведено 18 000 розвідувальних місій, дронами доставлено 4 500 тонн вантажів.
Корпус здійснив 600 медичних евакуацій наземними дронами. Жоден із евакуйованих не отримав додаткових поранень під час евакуації, попри те, що деяких атакували російські дрони. Медична система корпусу повертає до строю 85% поранених.
3-й корпус відповідає за 150-кілометрову лінію оборони (70 км по прямій). Він також атакує росіян, де б їх не знайшов – на глибину до 200 км. У травні виконано 200 ударів середньої дальності.
До складу 3-го корпусу входять 3-тя, 53-тя, 60-та, 63-тя та 125-та бригади, але корпус також має оперативний контроль над окремими полками та батальйонами, а також підрозділами Територіальної оборони, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. Він забезпечує їм такий самий рівень підтримки, що й штатним підрозділам, і відповідає за підготовку 66-ї бригади, 120-ї бригади ТрО та 3-го загону прикордонної охорони.
Слов'янськ
росіяни зачищають будинки у Рай-Олександрівці. Вони намагаються відрізати підконтрольну Україні ділянку на схід від того села та Никифорівки.
Костянтинівка
Дронові атаки росії по Дружківці посилюються: щодня на головній дорозі збивають кілька дронів, а вже місяць її мінують. Між Берестком і східною частиною Іллінівки – багато тіл росіян, але вони продовжують просуватися. Висотки в південно-західній Костянтинівці перетворилися на плацдарм. Ті, хто туди добирається, отримують поповнення пішим ходом і дронами, а потім рухаються на північ. Авіаудари України накрили частину цих будівель, що стали плацдармами.
Як і з іншими містами, росія застосовує запалювальні ракети для випалювання Костянтинівки. Зазвичай їх описують як білий фосфор, але насправді це 180 шестигранних призм із магнієвого сплаву, що горять дві хвилини.
Україна бомбить будівлі біля підстанції. Штурмова група "Омега" зачищає лікарню та скидає бомбу в підвал, перш ніж групу забирає захищена машина.
росія атакує наземні БПЛА в Костянтинівці та навколо неї, а також знищує 155-мм гармату М109.
Покровськ
Упродовж шести місяців російські та українські сили ділять Родинське. Дрони росії атакують українські позиції в Родинському, Україна бомбить російські.
російська РСЗВ обстрілює Шевченко.
Українська дронова група використала одну й ту саму позицію засідки з трьома дронами, щоб знищити трьох росіян. Третій солдат спіткнувся об тіло попередньої жертви. Трава приховувала дрон, а схил рельєфу чітко виділяв силуети піхотинців.
Під час попередньої ротації Олегу доводилося йти лише 200 метрів до позицій на передовій після того, як його підвозила машина. Але в середині листопада, через посилення активності російських дронів, Олега та його бойового товариша висадили за 6 км від позицій у Покровську: очікувалося, що ротація триватиме місяць. Тижнем пізніше Сирський наказав, щоб ротації тривали не довше двох місяців, але на місцях ці накази ще не виконувалися. Деякі бійці надовго застрягли на нестерпних позиціях – навіть тоді, коли час відходити давно минув.
У січні тиск від дронів посилився. Олег втратив чутливість у ногах від холоду. Вони з товаришем застрягли в бункері – над ними постійно кружляли дрони. Один із них виявив їхню позицію та влетів у дзот, але заплутався в брезенті над входом – і всі завмерли. Олег ліг на поліетиленову підстилку всередині окопу й відчув, що під нею – кістки. Дрон не підірвався.
Іноді постачання йшло наземними або повітряними дронами. Кілька разів вони по 4-5 днів сиділи без їжі. Дрони росії полювали насамперед на українські дрони, а не на техніку. Медикаменти доставляли дронами хворим або легко пораненим. Якщо боєць був тяжко поранений – чекали поганої погоди й евакуювали наземним дроном. Лише за безпосередньої загрози смерті ризикували відправляти наземний дрон за хорошої погоди – через ризик атаки.
росіяни теж постачають бійців наземними дронами, але жодного разу не було помічено, щоб вони евакуювали ними своїх поранених.
З березня Олег постійно хотів їсти. Постачати продукти на його позицію було важко. Виводити його – ризиковано, особливо за відсутності рослинності для маскування. У квітні він усе ще голодував. У травні – теж. Нарешті, через 183 доби після того, як він прийшов на позицію, Олег почав відходити разом з іншими вцілілими – під час масового відходу не більше ніж по троє бійців у ряд.
У середині травня 7-й корпус оголосив, що українські підрозділи частково оточені. Незабаром бійців відвели, і росіяни захопили лісосмуги.
Доводилося повільно рухатися під прикриттям листя та молодої зелені, що з'явилася навесні. Бойовий товариш, з яким він ішов на передову, загинув, і вони не могли ризикувати евакуацією тіла. Ноги досі страждали від обмороження, отриманого ще в січні. Два місяці дорога до позицій займала в нього дві години. Тепер він три дні шкандибав і пересувався навкарачки, поки не дістався безпечних позицій своїх підрозділів.
"Смерть гналася за мною, переслідувала мене, – розповів Олег із лікарняного ліжка через три дні після того, як живим вийшов із зони ураження. – Щодня – і там, і на шляху назад".
Зелений Гай
росія обстрілювала Зірку, що вказує на присутність там України. Піддубне також є зоною бойового зіткнення. З цього сектору надходить мало відео чи повідомлень – крім того, що позиції поодиноких бійців обох сторін переплетені між собою.
Гуляйполе
Лінія фронту відносно статична. Гуляйпільське зайнято обома сторонами. Просочення та зачистка позицій – стандартний режим бойових дій у цьому секторі.
Запоріжжя
Передові підрозділи України відіграють важливу роль у перехопленні дронів "Шахед". Якщо "Шахед" минає групи перехоплення дронів – мобільні команди скеровуються на його маршрут. На відео дрон-перехоплювач переслідує "Шахед" ззаду і наздоганяє його.
Невстановлене місце
Вперше "Шахед" знищив пусковий модуль FP-1.
ТОС-1А ледь не підірвалася сама, коли одна з ракет вийшла з ладу.
Уламки російського командного пункту всіяли дорогу, а пожежі після нічного удару ще тліли вранці.
Окупована територія
В одній із небагатьох українських кампаній, що справді мають стратегічний сенс, російські потяги у Криму атакують на відстані до 230 км на захід від Керчі. Залізничний рух у Криму було зупинено на два дні.
П'ять вантажних і танкерних суден зазнали ударів у портах Маріуполя та Бердянська або в прибережних водах. Одне судно в морі втратило двох членів екіпажу і його покинули після пожежі. Інше втратило трьох і зазнало серйозних пошкоджень рубки.
Донецький аеропорт слугував великою базою для дронових операцій. росія більше не може захищати його від авіаударів. Усе цінне, що там було збудовано або зберігалося, зрештою буде знищено. Там є 130 сховищ, 4 бетонні склади для дронів і чотири стаціонарні пускові майданчики, будівництво яких триває. Усе це разом із мобільними пусковими установками "Шахедів" і логістичним обладнанням регулярно знищується.
Україна заявляє, що має вогневий контроль над Донецьким аеропортом. Мобільні пускові установки "Шахедів", засоби ППО, склади та логістичні об’єкти там регулярно уражаються.
За 30 км на схід від Донецька загорілася найбільша електростанція регіону.
Спалено укріплений об’єкт, де розміщався російський інженерний полк. Кожна наступна атака фіксує пошкодження від попередніх. Також уражено вантажівки та газосховища.
З березня по травень знищено 81 російську систему ППО – що полегшує подальші удари по цілях у росії. Підрозділ "Код 9.2" продемонстрував кілька компонентів знищеного ППО та інших цілей за останні місяці.
Палаючі уламки вантажівок. Машини знищують на дорогах і в лісосмугах. росія застосовує машини-приманки та виставляє солдатів, щоб спровокувати удар. 3-й полк ССО заявляє про повітряний контроль уздовж дороги Мелітополь – Чонгар, де місцевість майже не дає укриття.
російська армія планує реквізувати цивільний транспорт для маскування перевезень і заміни втрат. Водіям заборонять носити форму. Цивільний рух на головних шосе вже обмежено, тож ці цивільні машини, мабуть, використовуватимуть другорядні дороги.
Щоб знищувати більше вантажівок, Україна потребує більше дронів – і тому виділяє 112 мільйонів доларів на виробництво ударних дронів середньої дальності. Україна та Норвегія планують спільно виробити кілька тисяч таких дронів. Німеччина вкладає 600 мільйонів доларів у розвиток українського потенціалу для далекобійних ударів та ударів середньої дальності. Спроможності України зростатимуть.
Дрони атакують російські потяги в Джанкої. Цистерна з паливом у Криму знищена за 225 км від лінії фронту.
Попри всю завдану шкоду, більшість українських дронів у повітряному просторі росії збивається. Але в Криму дрони 422-го дронового полку долають ППО у 70-80% випадків.
Удар українського дрона пошкодив Чонгарський міст і перекрив маршрут. Є дорога через Арабатську стрілку, що з'єднується з Кримським півостровом на захід від Керчі, але рух переспрямовано через Армянськ на заході. Ще три роки тому лише зброя на кшталт Storm Shadow могла дістати Чонгарський міст. Ті удари були дорогими, а росія виставляла понтонні мости, поки ремонтувала основний. Такі атаки були нестійкими – через вартість і дефіцит ракет. Із відновленням виробництва ракет Storm Shadow стало більше, але дрони – дешевший спосіб пошкоджувати мости. Єдині залізничні маршрути, що з'єднують росію з Кримом, – це Керченський міст і Чонгар, а використання Керченського мосту для важкого залізничного руху становить велику загрозу.
Через удари по вантажівках у Криму виникла нестача бензину. Туристи можуть зателефонувати за номером і отримати паливо на відведених АЗС, щоб виїхати. Але навіть цього не вистачає. Також дефіцитними стали деякі продукти – цукор, рис, гречка, сіль, борошно, олія та макарони – через проблеми з дистрибуцією та ажіотажне скуповування. Деякі відпочивальники застрягли в аеропорту Сочі на кілька днів: через дронові атаки аеропорти по всій росії закривалися, рейси скасовувалися. Пік туристичного сезону – липень–серпень.
росія
Міністерство фінансів росії повідомило, що за нинішніх темпів військові витрати перевищать бюджет на 28 мільярдів доларів, а дефіцит за певних обставин може сягнути 56 мільярдів. Прогнозується дефіцит у 56 мільярдів доларів у 2027-2028 роках. Уряду пропонують скоротити необов'язкові витрати на 10%. Фонд національного добробуту стрімко скорочується, висока інфляція породжує боргову кризу серед підприємств і населення. Війна Трампа з Іраном підвищила ціну на нафту, але українські удари по експортних об'єктах нейтралізували цей виграш.
Системи ППО поблизу Санкт-Петербурга були зняті ще кілька місяців тому. Після багаторазових ударів по нафтових терміналах планувалося створити мобільні кулеметні групи для перехоплення дронів у регіоні. Поки люди, включно з американською делегацією, збиралися на міжнародному економічному форумі в Санкт-Петербурзі, автоматний вогонь слугував засобом ППО, тоді як резервуари нафтового терміналу знову й знову загорялися. Є кілька ракурсів дронів, які вільно летять над містом.
Дрони летіли цілу ніч, щоб дістатися до регіону, і вперше атакували Кронштадтську військово-морську базу. Корвет "Бойкий" атакували два дрони – він загорівся в сухому доці. Супутниковий знімок фіксує шість пожежних шлангів, що гасять пожежу на "Бойкому".
Прессекретар кремля Пєсков заявив, що удари по Україні "тривають саме для того, щоб не було атак, подібних до удару по Санкт-Петербургу".
Три дні по тому з'явилися супутникові знімки пожежі на 15-му військово-морському арсеналі за 20 км від Санкт-Петербурга. Знову зазнали ударів Науково-дослідний фізичний інститут, Морський інститут теплової інженерії (розробляє підводну зброю) та Кронштадтські доки. Атаковано нафтовий склад і термінал у Ломоносові: один резервуар знищено, шість пошкоджено. Збитки та тимчасове закриття можуть коштувати росії 50-100 мільйонів доларів.
Приклад ефективного підходу: Ільський нафтопереробний завод атакували вже вп'ятнадцяте – пошкоджено установку з переробки нафти та кілька резервуарів.
Горів Антипинський нафтопереробний завод.
Лазаревську насосну станцію атакували за 750 км на схід від Москви і, мабуть, вивели з ладу на тривалий час. Вона транспортує сибірську нафту в центральні райони росії. У Криму атаковано нафтовий склад і термінал "Семиколодезянський". На Балахонихинській нафтоперекачувальній станції серйозно пошкоджено дві будівлі.
Усть-Лабінськ зберігає паливо з нафтопереробних заводів і перерозподіляє його автомобільним і залізничним транспортом – якщо не горить.
Зензеватська нафтоперекачувальна станція була нещодавно атакована і минулого тижня припинила роботу. Вона перекачує нафту до Новоросійська.
Обсяг нафтопереробки в росії на 16-річному мінімумі та продовжує падати.
Завод "Прогрес" у Тамбові виробляє компоненти для авіації та ракет, а також газо- і нафтопроводи. Минулого тижня його атакували вчетверте. На відео видно пожежу, коли влучають ще два дрони. На супутниковому знімку видно ремонтні роботи після попередніх ударів. За характером пожежі можна припустити серйозні внутрішні пошкодження, хоча це поки не підтверджено.
За приблизно 10 км на північ від Керчі уражено патрульний катер водотоннажністю 375 тонн – дроном FP-2. Є загиблі серед екіпажу, але відомостей про ступінь пошкодження судна не надходило.
Ще одна російська зенітна ракета влучила в житловий будинок – цього разу в Узловій Тульської області. Завод зброї та боєприпасів A+A в Тулі вибухнув і загорівся.
У Бєлгороді дрони знищили три вантажівки та обладнання АЗС.
Упродовж року росіян викликали до військкоматів нібито для оновлення особових даних, а коли ті приходили – вручали мобілізаційні повістки. Один із депутатів Держдуми говорить про обговорення осінньої мобілізації, але поки українські дрони не будуть нейтралізовані – нові призовники лише збільшать кількість втрат.
Нині російське законодавство забороняє дитячу працю для осіб до 14 років. Нова пропозиція дозволить дітям працювати з 12 років.
Задокументовано потяги, залізничні колії, приватні станції, аеродром і ескадрилью, якими користується путін. Обговорюються також інші події, пов'язані з авіабазою Хотілово-2.
СБУ повідомила, що під час операції "Павутина" рік тому тією чи іншою мірою було пошкоджено десь 41 літак. Можливо, й більше, але одна з вантажівок дорогою до місця запуску загорілася. СБУ готувала операцію 18 місяців. Команда розробників дронів не знала цілі. Подружжя українського походження, яке живе на території росії, зібрало там 150 дронів і вісім мобільних кабін: дрони були сховані в дахах кабін. Фронтові пілоти дронів тренувалися для місії, але дізналися про ціль лише в день атаки. Вдалося запустити 117 дронів. Пілоти керували ними через місцеві мобільні мережі та бортові камери. Деякі уражені літаки й так не були придатні до польоту, але кількість ударів бомбардувальників Ту-95МС по Україні скоротилася на 20-30%. Бомбардувальники Ту-22М3 тепер застосовуються лише раз на шість місяців.
Виробництво і втрати вантажівок у росії
Стрілецькому полку росії потрібно 500 вантажівок для постачання особового складу.
Через втрати танків росія вже спустошила склади зберігання бронетехніки. У запасі зберігається від 40 до 50 тисяч вантажівок у різному стані. Якщо їх 50 тисяч і теоретично всі можна відновити, а темп втрат усталиться на рівні 279 вантажівок на день (середній показник травня), то запас вичерпається за 180 днів. Але якщо в запасі лише 40 тисяч, а втрати становитимуть 400 на день (менше, ніж наприкінці травня), запас вичерпається за 100 днів. Втім, можливо, придатних до відновлення вантажівок набагато менше. Аналітик Джомпі стверджує, що більшість складських машин перетворилася на металобрухт через десятиліття без обслуговування.
У Ростовській області на одному такому складі сталася пожежа невідомого походження, яка тривала 16 годин.
"Камаз" виробляє близько 40 000 вантажівок на рік, половина з яких іде до армії. Згідно з даними російського видання, загальне виробництво вантажівок у росії в січні-березні 2026 року становило 25 500 одиниць. Якщо за рік вироблять 102 000 вантажівок і всі вони надійдуть до армії без продажу цивільним, то виробництво покриватиме втрати лише за умови, що росія продовжуватиме втрачати 8 600 вантажівок на місяць, що й відповідало середньому показнику травня.
Знищення вантажівок – ще один ключовий чинник тиску на росію. Її економіці потрібно щонайменше 20 000 нових вантажівок на рік. Армії потрібно дедалі більше. Якщо темпи знищення та виробництва залишаться незмінними – економіка постраждає, бо машини, призначені для цивільних, скеровуватимуться до армії. Якщо ж темпи знищення зростуть і/або виробництво впаде через удари по заводах – доступність вантажівок значно скоротиться вже за кілька місяців.
Темп знищення вантажівок зростає: у травні – в середньому 278 на день. З 30 травня по 1 червня Україна знищила 483, 524 та 384 вантажівки відповідно.
Нестача вантажівок – значно більша проблема для російської армії, ніж нестача танків. Удари по виробництву вантажних автомобілів прискорять цю нестачу.
Наведено перелік багатьох заводів, що виробляють вантажівки в росії.
Джерело: частина 1, частина 2 та частина 3